Політолог Руслан Бізяєв у своєму блозі розповів про те, які події привели до приєднання Австрії до Рейху, при тому, що просоціалістично налаштоване населення великих міст, особливо Відня, хотіло з'єднатися з республіканською Німеччиною Веймара.
«Шість австрійських дивізій Вермахту явно не заважали. Як і сама Австрія з її промисловістю і ресурсами. Але як же вона виявилася в складі Рейху? Аншлюс. Безкровне захоплення Німеччиною Австрії досить широко висвітлене в історичній літературі. І у нього були свої історичні передумови», - розповів Бізяєв.
Він зазначив, що у 1921 році в багатьох районах Австрії були влаштовані стихійні плебісцити, потім заборонені союзниками. Вони свідчили про бажання частини населення возз'єднатися з великим сусіднім народом. Просоціалістично налаштоване населення великих міст, особливо Відня, хотіло з'єднатися з республіканською Німеччиною Веймара, тоді як реакційне сільське населення чекало повернення Габсбургів. Друга тенденція взяла гору.
«Тоді Австрію пронесло. Але вже з 11 лютого 1934 року Німеччина почала «качати по-новому». У липні того ж року владі Австрії не без зусиль вдалося придушити профашистський путч у Відні», - зазначив Бізяєв.
За його словами, ситуація залишалася напруженою. «Адольф закусив вудила», говорили тоді в політичних колах Європи. Керівництво Австрії, вирішивши потягнути час і понадіявшись на союзників, 11 липня 1936 року уклало договір з Німеччиною. Згідно з цією угодою, Австрія зобов'язувалася дружньо ставитися до Німеччини і вважати себе складовою частиною німецької держави. Зі свого боку Німеччина визнавала суверенітет і незалежність Австрії і обіцяла не чинити ніякого тиску на її зовнішню політику.
«Але, як відомо, пізно пити «Боржомі»... 12 лютого 1938 австрійський канцлер Шушнінгу був «запрошений» в ставку Гітлера, де після тривалої обвинувальної промови Гітлера, бурхливо перемішаної з погрозами негайного вторгнення і відверто-зневажливих слів в адресу «світової спільноти», був змушений прийняти три нові умови до договору», - каже Бізяєв.
Ці умови передбачали, що д-р Зейсс-Інкварт, член нацистської партії з 1931 року, призначався міністром внутрішніх справ і начальником розшукової поліції, що давало нацистам абсолютний контроль над австрійською поліцією; нова загальна політична амністія визволяла нацистів, засуджених за різні злочини; австрійська нацистська партія вступала в Патріотичний фронт.
«Це був вирок незалежної Австрії. 9 березня 1938 року Шушніг вирішив використати свій останній шанс. Думаючи збентежити нацистів і показати світовій громадськості, що австрійці хочуть залишитися незалежними, він оголосив про проведення плебісциту в найближчу неділю, 13 березня. Гітлер побачив небезпеку і наказав розпочати підготовку до вторгнення», - розповів Бізяєв.
Як повідомляла Politeka, Бізяєв раніше заявив, що ключовою відмінністю Другої Світової війни від її попередниці стало наявність рухливих військ і авіації.
Він також розповів, що паливний баланс Третього рейху до кінця війни зводився з надлишком.
