У чому таємниця такого успішного натиску німців протягом 1941-1943 років? Як передає Рoliteka.net, на це питання відповів у своєму блозі політолог Руслан Бізяєв.

Розповідати про це Бізяєв починає з кінця. Так, 12 травня 1944 року вдалося позбавити Німеччину останнього заводу синтетичного палива. І це був принциповий момент, адже вже за кілька днів Альберт Шпеєр, рейхсміністр воєнної промисловості Третього Рейху, визнав, що вони програв у технічному плані. Меморандум із такою заявою він відіслав канцлеру. З моменту знищення заводу падіння Німеччини було неминучим.

Політолог зазначає, що ще до війни Німеччина не мала належних запасів нафти, натомість наступ розпочала з іншим винаходом – із синтетичним паливом. «Ще в довоєнні роки в Німеччині була реалізована велика програма з промислового освоєння методів отримання синтетичного палива», - розповідає він. Переважно це була гідрогенізація вугілля та процес Фішера-Тропша. Так, завдяки синтетичному паливу станом на 1936 рік вдалося забезпечити виробництвом більшу частину споживання дизпалива, топкового мазуту, автобензину, а авіабензину покрити й повністю.

Якщо 1944 року Німеччина втратила останній завод синтетичного палива, то до війни, зазначає Бізяєв, їх було сім, а загалом на рік вони давали 1,2 млн тонн пального. Та вже 1943 року кількість заводів зросла до 13, а виготовлення палива – до 3,1 млн тонн. Якщо ж додати ще видобуток нафти, то на цей же рік сума палива зростає до 6,5 млн. Водночас Бізяєв зазначає, що з цієї суми на військо йшло 4,4 млн тонн.

«Паливний баланс Третього рейху аж до кінця війни зводився з надлишком», - розповідає експерт. Так, до попередньої суми додавалося ще 1,8 млн тонн нафти, яку постачала переважно Румунія.

Отже, таємницею такого успішного натиску німців протягом 1941-1943 років є розробка технології та масштабне виробництво синтетичного палива. У цьому також і лежить основа теорії «бліцкригу».

Нагадуємо, Рибчинський розповів, чому Сталін допомагав Гітлеру.

Раніше Politeka повідомляла про те, що Гітлеру вдалося повернути Німеччині найбільші родовища вугілля.