Цікавою інформацією з архіву Тараса Шевченка у музеї Олександра Пушкіна у Петербурзі поділився Герой України Юрій Рибчинський, а також розповів про ставлення українського поета до своєї творчості у циклі програми свого сина та журналіста, Євгена Рибчинського, «10 розмов з батьком: європейський вибір України».

Юрій Рибчинський розповідає деталі побуту Тараса Шевченка, які дізнався в архіві. Зокрема, поет багато часу проводив у компанії таких же українців, це, мовляв, можна порівняти із сьогоднішніми діаспорами.

«Він завжди при собі має плоску пляшку з горілкою, завжди з собою має мішечок з зерном, яке проросло, і любить закусувати час від часу, коли він малює», - повідомляє Герой України. Рибчинський додає, що взагалі Шевченко полюбляв робити перерви від пензлів і фарб для віршування. Свої тексти поет, до речі, складав у окрему скриню.

Та драматург зазначає, що так чи інакше, але поезію Шевченко розглядав радше як хобі. «У нього була професія – він був академік живопису», - зазначає Герой України. Натомість вірші не були простою іграшкою, вони багато давали для душі: зв’язок із рідною землею. У цьому питанні, зазначає він, не стільки важливо, якою мовою писав Шевченко, скільки те, про що він писав, а писав він про рідний край. «Він наче душею в той час знаходився в Україні», - додає драматург.

Та сам поет ще тоді не ставився до своєї поетичної творчості, як до якоїсь визначальної. Чи не першими, хто її прочитали, були Іван Сошенко та Петро Мартос. Саме останній виявив особливий інтерес до поезії Кобзаря та запропонував її видати. «І навіть Шевченко тоді здивувався, що це може бути комусь цікаво», - підкреслює Рибчинський і додає, що як великого поета Шевченко себе спершу не розглядав.

Хай там що, але «Кобзар» мав значний тираж і попит, всі екземпляри збірки розібрали з прилавків вже через 2 тижні. На початках своєї поетичної кар’єри Шевченко мав і схвалення критиків, але вже пізніше його біографія та гострий зміст текстів призвели до переслідувань.

Нагадуємо, Рибчинський розповів, яку роль зіграв Шевченко для самоідентифікації українців як нації.

Раніше Politeka повідомляла про те, чому Шевченко вживав неполіткоректні назви інших націй у своїх творах.