Під час презентації результатів соціологічного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна та Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні на тему «Екологічні аспекти енергетики» голова Держекоінспекції розповів про загрози, які становлять викопні джерела енергії для довкілля.
Як пише Знай.юа, про це повідомляється на сайті Державної екологічної інспекції України.
«Використання нафти, газу та вугілля в якості енергетичних ресурсів – це пряма загроза довкіллю. Під час їх видобутку ДЕІ постійно фіксуються порушення екологічного законодавства. Найбільше збитків за 2020 рік Держекоінспекція розрахувала в частині видобутку надр – 808,6 мільйона гривень. Це засмічення земельних ресурсів відходами видобування, викиди забруднюючих речовин у повітря внаслідок вентиляції шахт, забруднення довкілля шахтними водами тощо», - зауважив Андрій Мальований.
Соцопитування також продемонструвало, що лише 38,5% респондентів висловились за закриття теплових електростанцій, які працюють на вугіллі.
«Однак такі підприємства також становлять небезпеку для довкілля. Зокрема, до рейтингу ТОП-100 забруднювачів, складеного Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, входять одразу 5 таких підприємств», - підкреслив Андрій Мальований.
Посадовець зазначив, що на заміну застарілим та небезпечним для довкілля технологіям виробництва енергії Україна має потужний потенціал для розвитку альтернативної енергетики. За допомогою відновлюваних джерел можна у річному розрізі замістити традиційні паливно-енергетичні ресурси, які відповідають 73 млрд куб.м природного газу.
Голова Держекоінспекції також нагадав, що проект Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди ставить низку амбітних цілей для України. Зокрема, обсяги виробництва теплоенергії на основі біопалива мають збільшитися до 30%, а генерація вугільних ТЕС, навпаки, зменшитися до 13%.
«Сьогодні світ знаходиться на порозі нового енергетичного переходу - від «брудних» викопних джерел енергії до екологічних і відновлюваних. І важливо, щоб Україна рухалася в цьому напрямку синхронно з Європейським Союзом, створюючи єдиний енергетичний простір і разом досягаючи цілей в подоланні кліматичної кризи», - заявив Андрій Мальований.
