Чи мінялися місцями добро і зло в романі «Велика людина»? Про це розповідає його авторка, письменниця з Дніпра Анастасія Марсіз у програмі Руслана Бізяєва «Культ особистості».
«Добро і зло я розділила, вони не перетиналися. Ці поняття зрозумілі кожному в тих ситуаціях, які описані в романі, так що не було двоякого сприйняття. Але є інший момент. Я викликала в деяких ситуаціях (мені хочеться так вірити, що викликала) читача на співпереживання навіть персонажам, які вчиняли вкрай погано, і які здійснювали зло», - розповідає вона.
Добро і зло – цедуже об'ємні поняття, пояснює авторка.
«Добро – цете, що дає людині відчувати себе щасливою. Те, що не шкодить людині. Чи не шкодить її життю, не шкодить її психологічному комфорту. Це ті вчинки, які не руйнують людини, а, навпаки, надихають і допомагають знайти свій світлий шлях у житті. Відповідно, зло – цете, що руйнує і знищує як і душу людини, так і її життя», - каже вона.
Ведучий запитує: а якщо добро однієї людини стає злом для іншої– щотоді?
«Все залежить від конкретної ситуації. Для одного персонажа смерть близької людини була трагедією. Але ця людина загинула внаслідок його дій, і він це розумів. Але ця ж трагедія іншій людині, яка заслуговувала нагороди, дала звільнення. Мої персонажі зустрічалися, я їм організовувала зустрічі, щоб в якийсь момент показати читачеві, що пережив персонаж і чому це сталося. І звичайно ж, їхні дії, їхня доля складалися так, щоб розкрити ці питання. Природно, так, як це бачу я як автор», - описує Марсіз своїх героїв.
Нагадаємо, Клименко розповів про дві традиції інтелігенції в Україні.
Раніше Politeka повідомляла про те, щоAcademy DTEK передає бібліотекам України 100 книг.
