Українці єднаються на чужині набагато краще, і питання захисту державної української мови для них – питання збереження їхньої ідентичності в умовах іномовного середовища. Тому до українців ставляться з величезною повагою.
Про це у програмі Євгена Рибчинського «Ще не вмерла» розповів Тарас Кремінь — уповноважений із захисту державної мови, український політик, науковець, громадський діяч, народний депутат України VIII скликання від Політичної партії «Народний Фронт», голова Миколаївської обласної ради VI скликання.
«Тому українська громада має там церкву, обов’язково при ній школу, є свій цвинтар. Зокрема, у Чикаго мій колега Джон Єресько досить ревно ставиться і до шкільництва. Тому дітки меншого віку, дітки, які виїздять за кордон здобувати освіту, не покидають свого середовища. Вони завжди підтримують зв’язки», - розповідає уповноважений.
Він підкреслює: «Для України це шлях історичний, це шлях у пустелі, це шлях Мойсея. Але ми цей шлях мусимо пройти. Мають минути покоління, навіть не одне, коли питання захисту мови і національних інтересів не буде на порядку денному ані політичних сил, ані органів влади, місцевого самоврядування. І це буде непорядно навіть такі питання порушувати. Тому що питання сучасної України – це питання саморегуляції, коли жоден із зовнішніх інститутів – ані державних, ані урядових – не буде давати рекомендації».
Це питання ідентичності, питання самозбереження і, звичайно, питання гідності, підкреслює Тарас Кремінь.
Нагадаємо, Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави, - Кебуладзе про принциповість мовного питання.
Раніше Politeka повідомляла, що Вишиванка не робить патріотом, а ухвалення Конституції не робить демократію конституційною, - Друзенко.
