Політолог Руслан Бортник розповів про неоднозначну політичну ситуацію, за якої мала проводитися фінальна стадія спецоперації із захоплення так званих «вагнерівців» у липні 2020 року.
Про це він розповів у своєму блозі «Підсумки тижня».
Бортник зазначив, що фінальну стадію спецоперації по «вагнерівцях», тобто захоплення першої партії людей, яких звинувачують у найманстві, необхідно було здійснити 25 липня 2020 року – за два дні до старту роботи всеосяжного перемир'я.
За його словами, захоплення понад 30 російських громадян, важливих для російських структур, напевне викликало б політичну кризу у відносинах між Україною та Кремлем. Підсумком цього, вважає політолог, міг стати зрив запланованого перемир'я. Він зазначив, що те, чому не можна було це зробити за кілька місяців до або після того, – питання відкрите.
«Звичайно, при цьому треба розуміти, що якби Україні вдалося отримати цих осіб, то український обмінний фонд серйозно посилився б. Цих людей можна було використати в обмінах із Росією, можна було б використовувати їх у міжнародних судах. З іншого боку, на кону стояло перемир'я, яке зберегло сотні життів, що створювало умови для політичного діалогу», - розповів Бортник.
Експерт додав, що діалог зрештою виявився неуспішним, але наприкінці липня в ОП сподівалися на його позитивний результат. Тому, за словами політолога, силовикам дали зрозуміти, що сьогодні ця спецоперація несвоєчасна. Більше того, на його думку, пропозиції провести цю спецоперацію через 2 дні ОП дуже здивувався і сприйняв це як політичну акцію силовиків проти ВП та мирних ініціатив.
«У цій ситуації немає ані чорних, ані білих. Добре говорити потім, через рік аналізувати прийняття цих рішень. Мені здається, що в цій ситуації обидві сторони грали у політичні ігри. Підсумком став серйозний політичний скандал, звинувачення влади в зливі інформації Росії і таке розслідування Bellingcat, яке насправді нічого нового нам поки що не дало», - заявив Бортник.
Як повідомляла Politeka, Бортник розповів про наслідки кризи теплової енергетики в Україні.
Також Politeka писала про те, що Дзівідзінський заявив, що не можна виключати ротації навіть у верхівці уряду.