Національна академія наук України відзначила 100-річний ювілей. У 1918 році Вернадський організовує і очолює українську академію наук. Саме завдяки йому закладено підвалини і створено широку мережу науково-дослідних інститутів в Україні.
Україна пишається тим, що Володимир Іванович Вернадський – наш земляк, видатний філософ, геніальний науковець, очолював науку нашої країни. За рішенням ЮНЕСКО 100-річчя відзначається і на міжнародному рівні. Академія провела низку заходів – симпозіумів, тематичних конференцій, семінари, фестивалі науки та інші просвітницькі заходи.
Шкода, що Кабінет Міністрів в цих заходах приймав пасивну участь. Кабмін і Супрун намагалися закрити лікарню для вчених НАН України та клініку Національної медичної академії наук, і такий перелік «геніальних» рішень можна продовжувати.
А навіщо невігласам освіта, наука, культура, медицина? Вони не збираються довго затримуватися в Україні.
Їхня мета знищити все, що стосується вчених. Пам’ятаємо, як біснувалася Супрун, коли в Інституті Серця директором знову обрали геніального хірурга Бориса Михайловича Тодурова. Інститут серця – це краща клініка в Україні. В ній працює 850 фахівців. За рік зроблено більше шести тисяч операцій. Але Міністерство охорони здоров’я і Супрун не радують успіхи інституту.
У них інші плани, інша мета. Привести до занепаду все краще, що успішно працює в Україні. Привела до занепаду і майже знищила українську психіатрію, каламутить воду в київському і одеському медінститутах, Охматдиті. І ця комедія буде продовжуватися, поки керує урядом Гройсман.
В Україні працюють фахівці зі світовим ім’ям – Тодуров, Князевич, Сердюк, Емець, Стаховський, Вінярський, Богомолець і багато інших. Тільки їх не треба шантажувати, потрібно допомагати та прислухатися до їхньої думки і порад – це головне ваше завдання. Тоді і Україна по рівню охорони здоров’я не буде на 146 місці у світі.
Світ входить у четверту промислову революцію.
Прогнозується розвиток автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему. А що робить наш уряд? Ми знайшли інформацію про те, що до Верховної Ради України надійшов законопроект про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (реєстр №8623), в якому пропонується ліквідувати президію НАН України і її апарат.
Браво, невігласи! Якщо пан Гройсман попрацює ще півроку, він знищить всі села і половину районів і міст в Україні, а людей переселить під контролем війск ООН у відведену нам Америкою резервацію. Про які новітні технології, про яке наближення наукової інноваційної політики до стандартів ЄС може йти мова.
В Законі «Про державний бюджет України» на 2019 рік на науку планується біля двох мільярдів гривень, або 0,23% ВВП. Це дуже мало, цього фінансування вистачить на тарифи, податки, зарплату, придбання приладів, оце і вся наука.
Науковці просять принаймні змінити податковий та митний кодекс України, щодо звільнень державних наукових установ від сплати ввізного мита та податок на додану вартість з наукових приладів та обладнання. Але чиновникам з Кабміну на ці запити не дали відповіді.
У 1918 році в розпал громадянської війни В.Вернадських в цих умовах організовує і відкриває Українську академію наук. Мабуть, В.Вернадському пощастило більше ніж Б.Патону, його більше розуміли, допомагали, підтримували. А що наша влада? Їй байдуже, як буде розвиватися українська наука. Нема власного інтересу, нема і науки.
Політтехнолог Михайло Шейтельман заявив, що путін, очевидно, пригрозив Шольцу, і тому він ніяк не погодиться дати Україні Taurus, щоб ці ракети долетіли до москви.
Політичний аналітик Олександр Новохатський пояснив, що на перспективи майбутньої військової ситуації і політичних процесів в Україні впливають наша влада, українці, західні еліти та агенти рф.
Політичний аналітик Олександр Кочетков заявив, що 2024 рік не буде простим для ЗСУ на фронті, адже ми вже побачили, що росія не шкодує живої сили та має гроші для мобілізації.
Військовий експерт Олександр Мусієнко розповів, чого ЗСУ найбільше досягли на фронті за 2023 рік і що було найбільшим розчаруванням під час їхньої наступальної кампанії.
