На 10 вересня у США заплановано перші дебати між Дональдом Трампом та Камалою Харріс, яка стала кандидатом у президенти від Демократичної партії замість Джо Байдена. Що думають про ці дебати самі американці, що говорять між собою про Україну та який результат виборів прогнозують?
Я сказав би, що від цих дебатів мало чого очікується конструктивного. Простим людям вони, звичайно ж, цікаві, оскільки виборці потім голосують, це їх безпосередньо стосується. Але, вважаю, що ці дебати скоріш виглядатимуть на рівні ток-шоу, як подібні примітивні різні шоу по телевізору виглядають, де люди часто обзиваються, банально критикують один одного, намагаються підколоти і якось уколоти. Тут нічого інтелектуального не буде тому, що жоден із кандидатів не має глибокої освіти, високих знань та високого інтелекту. Не знаю, чи варто так жорстко висловлюватися, можна висловитися і м'якше, зрозуміло: я думаю, що це буде простий виклад платформ своїх партій, не буде нічого цікавого, ні нового, ні, головне, глибокого.
Колишній президент Трамп, гадаю, буде стриманішим, ніж йому це властиво. Але не набагато. Він не зміниться кардинально, не станеться тут жодної «кавказької метаморфози». Трамп – це та сама людина, якою вона була і є, але вона буде трохи більше під контролем, адже у неї з'явилося більше досвіду. Це буде просто критикою один одного та партійних платформ. Тому дані дебати будуть схожі, як говорив свого часу Шекспір, на «багато шуму з нічого».
Щодо України.
Якщо таки буде далі адміністрація Байдена, то вважаю, буде продовження ситуації за всіма параметрами. Обама та його партія гратимуть дуже велику роль за лаштунками подій, але нічого радикального так і не станеться. Практично все інше рухатиметься для Америки трохи вліво, але це не буде настільки цікавим з погляду інтересів України. Ймовірно, що буде підтримка глобалізму, підтримка західних рухів та продовження конфлікту з Росією.
Якщо буде обрано Трамп, то тут все може виглядати інакше. Як я неодноразово говорив раніше в різних інтерв'ю, Трамп спробує домовитися з росією, щоб зупинити війну. Хоча, вже в процесі, він може поступитися багатьом, що не належить йому і за що українці вмирали і продовжують вмирати. Позитивний момент тут у тому, що якщо в нього вийде, то він таки зупинить цю війну. Партизанська активність українців, звичайно ж, не припиниться і ненависть в українців нікуди не піде, але хоча б станеться припинення гарячих бойових дій і буде започатковано відновлення України. У цьому є позитив і негатив. Але Трамп таки намагатиметься зупинити війну. Також він, ймовірно, наголосить на особистій відповідальності, як зробив колишній спікер Палати представників США Кевін Маккарті, з яким я дуже добре знайомий. Він висловлювався в тому ж дусі, але жорсткіше, стверджуючи, що спочатку потрібно вирішувати свої проблеми, а потім уже втручатися в інші війни. Однак, як я наголошував багато разів, і як це розуміє більшість освічених людей у нас, які займаються політикою, що ця війна – не просто чужа війна, де ми підтримуємо якісь позиції чи ідеології на відстані. Тут йдеться про відкритий конфлікт за домінуючу філософію – про те, яким має бути далі світовий порядок. Питання в тому, хто в підсумку переможе - Захід з усіма його навіть проблемами, або Росія, Іран, Китай та інші країни з зовсім іншою системою цінностей. А в такому ключі це все безпосередньо торкається вже й США.
Я думаю, що Трамп може спробувати чітко вирішити щось, тоді як за демократів цей конфлікт і війна триватиме ще довгі роки. Вона продовжиться доти, доки у самої Росії не настане повна втома. А поки що Росія досить швидко отримує підтримку від Ірану, Північної Кореї та інших країн, з якими їй зручно укладати альянси. Тому, незважаючи на те, що з Трампом ситуація може бути менш передбачуваною, я бачу все ж таки більше перспектив для України.
Трамп – один із тих, хто завжди казав, що якби він був при владі, то вирішив би все за один день. Звичайно ж, це лише його слова, але, я думаю, що будуть і реальні спроби зробити щось конкретне для того, щоб ці його слова не виявилися в результаті порожнім звуком.
Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег, старший науковий співробітник Клермонтського університету Лінкольн (Каліфорнія, США)
