При відсутності спокусливої покоївки можна спробувати умовити і двірника. Ну а кому і кобила наречена. В рамках цієї нехитрої логіки і за відсутності якихось значущих досягнень перед президентськими виборами в Росії Кремль дістав із нафталіну останній слабенький козир – Януковича. Суд в Києві явно дав зовсім не той результат, на який розраховувала Москва, ось і доводиться терміново вкидати потрібні тези.
Другого березня о 11:00 в Москві відбудеться прес-конференція колишнього президента. Він обіцяє розповісти про страшні злочини «Київської Хунти», розстріли на Майдані й слухання своєї справи в Оболонському суді. Кого саме Хунта встигла розстріляти на Майдані за останній рік, протягом якого Янукович зберігав мовчання – сказати складно. Ну а за суд ми всі могли спостерігати в прямому ефірі, й внести в процес щось нове Янукович може тільки щирим зізнанням. Але ж не заради цього його витягли з коробочки в Ростові та доставляють в Москву.
Козир справді відверто слабенький. Популярність в Україні у цього персонажа трохи нижче плінтуса, особливою симпатією в Росії Янукович теж не користується. Що стосується західного читача, то там вже взагалі насилу згадають, хто це і звідки. Але на безриб’ї, як кажуть, можна зробити рибою кого завгодно. Отже, навіщо Кремлю потрібен був Янукович зі своїм раптових загостренням пам’яті після чотирьох років забуття?
В першу чергу для створення картинки, яка буде альтернативою розвитку процесу в українському суді. На самого підсудного плювати всім – Кремлю, Києву, навіть його адвокатам. Але загальна картина окупації Криму Росією виходить досить докладною і аргументованою. Хто, коли і якими силами захоплював об’єкти – з прізвищами і точним часом. Хто вів переговори, робив заяви і віддавав накази. Янукович лише пішак у великій грі Кремля і на суді це стало очевидним. Тепер ми маємо факт російської агресії вже не у вигляді політичних заяв, а документи, які після вироку суду можна сміливо відправляти в Гаагу. Природно, Путін і весь харчовий ланцюжок від такої перспективи не в захваті.
Коли закінчиться війна?Другий важливий момент – з точки зору красивих і переконливих перемог, з якими Путін повинен йти на вибори через 18 днів, справи йдуть дуже погано. Зрозуміло, що рейтинг робить перемогу автоматичною, але що пред’явити виборцеві. Кримнаш? Набридло вже. Весь світ проти нас? Приїлося. Грізна армія, яку всі бояться? Але після розгрому в Сирії, коли американці без втрат новітньою зброєю розчавили бойову колону, про армію краще мовчати. Урочисте відкриття мосту в Крим? Так, на нього покладали великі надії, але щось пішло не так. Рибка ця із ескорт-послуг зі своїми викриттями. Олімпіада без прапора. Де привід для гордості?
Традиційні ліки Кремля у разі провалів в усіх напрямках – українська тема. Ось і доводиться діставати з нафталіну похмурого Януковича, з напевно «сенсаційними» викриттями. У п’ятницю ми напевно почуємо про страшні злочини Київської Хунти, страшних правосеків, які готували вибух Кремля. Не виключено, що буде окремий блок викриттів про нещадного Кривавого Пастора і Яценюка, який легко вбиває до тридцяти російських солдатів у день. Ну і на фронті не виключено загострення, а то інакше можуть не повірити в нашу кровожерливість. Хоча, можуть і звично у себе підірвати що-небудь. А Януковичу на цьому тлі дістається вже звична роль сумного клоуна, якого ображають. П’єро, блін…
Кирило Сазонов, блогер
