Очевидно нервозне очікування двосторонньої зустрічі Трамп/Путін, на якій нібито може статися велика мачо-угода, насправді має анекдотичний вигляд.
За замовчуванням вважається, що станеться щось проривне.
- – Привіт, друже Володимире! Чого ж ти хочеш?
- – О! Хочу Україну в різних позах, хочу скасування всіх санкцій, хочу сидіти за одним столом і хочу ще чогось.
- – А, ну, звичайно, забирай усе…
Серйозно? Зовсім не очевидна безглуздість подібного?
У реальності немає жодних великих угод і не буде ніхто всерйоз розглядати варіант передачі України під неформальний контроль Росії.
Інакше потрібно взяти за аксіому варіант, коли хтось дав відмашку, сюди увійшли російські війська і розпочали тут криваву і масштабну бійню. А всі мовчки сидять і жеруть ананаси в Берліні/Парижі/Варшаві…
Причини цієї неможливості? Перша: номенклатурна незворотність у тій-такі Європі. Приміром, незважаючи на дивну поведінку Бюро ПАРЄ і регулярні крики італійців/німців про зняття санкцій із РФ, санкції лише наростають…
Друга: незмінність провокаційної, образливої поведінки Росії на зовнішніх ринках. Вона, як і раніше, буде ображати і лякати європейців.
Третя: навіть маючи тут слабку державу і призначаючи боягузливого Литвина-jr. послом, невже хтось серйозно вважає, що не знайдеться 100-200 тисяч добровольців, які знову підуть воювати? І що це буде у підсумку панєвропейська війна?
Політика – це зокрема і несподівані зустрічі та домовленості. Комунікація Трамп/Путін, безсумнівно, буде максимально використана для пропаганди власного мачизму двох пихатих хлопців.
Так, можливі якісь ситуативні послаблення для РФ на глобальному ярмарку марнославства. Так, можливо, нам зменшать фіндопомогу і ще кілька разів публічно принизять звинуваченнями в корупції. Ну, а навіщо нам зараз донорські гроші, якщо їх просто крадуть, а системних трансформацій немає?
Так, цілком можуть звучати різкі заяви Трампа. Але це пов’язано винятково з його специфічними особистісними характеристиками – йому надто подобається бути епатажною зіркою. Реальна ж політика – це сотні дрібних незворотних процесів.
Ідеальний парламентаризмІ наша ситуація почне кардинально змінюватися лише тоді, коли сама Україна почне адекватно відповідати на ризики…
Так-от. Поведінка Трампа побудована на двох фундаментальних речах. Класичний комплекс альфасамця, що вимагає щоденного підтвердження. І нав’язливе бажання повиховувати Європу, нагинаючи і принижуючи її за всіма напрямками.
Агресивні харизмати категорично не міркують раціональними категоріями, але міркують лише інтересами свого хворобливого Я…
Звідси простий висновок: широко розрекламована зустріч є лише… масштабним взаємним «психотерапевтичним сеансом» для Дональда і Володимира.
Вони, звичайно, не позбудуться від нав’язливих ілюзій, але обговорювати серйозну логістику точно не будуть.
Михайло Подоляк, політтехнолог
