Політолог Руслан Бізяєв у своєму блозі «Історичні хроніки» розповів про підписання договору про ненапад 25 липня 1932 року між СРСР і Польщею, пояснивши головні передумови і вплив на цю подію інших країн.

Він розповів, що в умовах погіршення позицій Польщі на міжнародній арені у кінці 20-х років ХХ століття Пілсудський вирішив не лізти на рожен і дав команду на нормалізацію відносин не тільки з Німеччиною, а й з СРСР. Політолог зазначив, що польські і радянські дипломати обговорювали можливість укладення пакту про ненапад ще до травневого перевороту 1926 р, але після приходу Пілсудського до влади переговори зайшли в глухий кут.

«Польська сторона наполягала на укладенні колективної угоди східноєвропейських країн з СРСР. У Варшаві розуміли, що колективний договір дозволить вибудувати більш стабільну систему безпеки і може сприяти закріпленню лідируючої ролі Польщі в регіоні. Саме це і було головною метою Польщі – стати новим лідером «Малої Антанти» і диктувати свою волю Східній Європі», - заявив Бізяєв.

Він зазначив, що СРСР був орієнтований на формування комплексу двосторонніх угод – так радянським дипломатам було простіше «продавити» свої інтереси і зберегти можливість і поле для маневру. За словами політолога, свою задачу Сталін бачив у тому, щоб не допустити будь-якого консенсусу між східноєвропейськими країнами, що може в перспективі стати великою політичною і економічною проблемою.

«До кінця 20-х років стало остаточно зрозуміло, що роль СРСР як світового вигнанця потихеньку сходить нанівець. А індустріалізація, яка почалася в кінці 20-х років при повному розумінні «наших американських і європейських партнерів», дала зрозуміти всьому світу, що відновлення військової потужності колишньої Російської Імперії – справа часу», - розповів Бізяєв.

За його словами, до останнього часу було прийнято вважати, що ініціатором укладення пакту був СРСР, але це не так: доступні нині документи підтверджують, що ініціатива виходила від Польщі. 10 серпня 1931 року, між СРСР і Францією було укладено пакт про ненапад і це стривожило поляків: спочатку, говорить Бізяєв, вони вирішили висунути ряд не прийнятних для СРСР умов. Однак, за словами політолога, боязнь опинитися в недружньому оточенні змусила Пілсудського включити «спіраль перезавантаження».

Політолог також розповів, що на СРСР в цьому питанні тиснула Франція, наполягаючи на якнайшвидшому підписанні пакту з Польщею. Він пояснив, що на початку 1932 р. в Лозанні Франція і Великобританія підписали пакт довіри «ентенте кардинале», який французька дипломатія трактувала як антинімецький, британська - як засіб зведення рахунків з Америкою, яка «планом Гувера» серйозно зіпсувала свої відносини з Великобританією.

«25 липня 1932 року Польща і СРСР підписали договір про ненапад, а 3 травня 1934 року продовжили термін його дії на десять років. Це не був договір доброї волі, і основні протиріччя між СРСР і Польщею він не знімав і зняти не міг. Однак політична обстановка в Європі, яка стрімко змінювалась, змусила обидві сторони тимчасово піти назустріч один одному», - розповів Бізяєв.

Раніше Politeka повідомляла, що Бізяєв розповів про відносини Польщі та СРСР після Першої світової війни.

Також Politeka повідомляла, що Бізяєв розповів про результат Першої світової війни та пакт Пілсудського-Гітлера.