У своєму блозі «Історичні хроніки» політолог Руслан Бізяєв розповів про умови, що склалися на міжнародній арені після Першої світової війни, а також про мотивацію підписання так званого пакту Пілсудського-Гітлера
«Франція залишилася єдиною в Європі сильною державою. Це категорично суперечило одвічному британському принципу зовнішньої політики в Європі, згідно з яким дві найсильніші країни Європи повинні бути в стані перманентного конфлікту, арбітром в якому завжди виступає Британська Імперія. Треба було щось робити», - розповів Бізяєв.
Він нагадав, що 15 липня 1933 був підписаний так званий «Пакт чотирьох» - Італія, Німеччина, Франція, Британія. Суть була в тому, щоб послабити Версальський зашморг. Але, за словами політолога, Гітлеру цього було замало, так як це не вирішувало територіальні завдання, так сказати. Франція почала брикатися, додав Бізяєв, і загалом пакт був ратифікований лише Італією.
«Для себе зауважимо – Британія теж включила мороз. Франції діватися було нікуди, і вона не від хорошого життя пішла на зближення з СРСР. 19 жовтня 1933 року Німеччина виходить з тодішньої ООН - Ліги Націй. Починається міжнародна ізоляція Адольфа. В тодішньому становищі Німеччини це було гірше нікуди», - каже Бізяєв.
Політолог розповів, що 15 листопада варшавський посол в Берліні вручив Гітлеру послання Пілсудського, в якому говорилося, що польський правитель позитивно оцінює прихід до влади націонал-соціалістів і їх зовнішньополітичні устремління, було сказано про особисту позитивну роль німецького фюрера в налагодженні відносин між країнами і що сам Пілсудський розглядає його як гаранта непорушності польських кордонів. Бізяєв додав, що послання завершувалося словами, що польський диктатор звертається особисто до Гітлера з проханням про необхідність подолання всіх накопичених протиріч.
За словами політолога, Гітлера це втішило, і його мотивація була зрозуміла: він не тільки вирвався з зовнішньополітичного мішка, а й отримав можливість готуватися до реокупаціі Саара. Більш того, в договорі Польща визнала справедливість територіальних претензій Німеччини до свого сусіда - Чехословаччини, додав він.
«А ось зрозуміти мотивацію поляків мені не дано. У цій ситуації їм не загрожувало нічого. Взагалі. Ні СРСР, ні так звана «Мала Антанта» в тій ситуації воювати не могли. При поділі Чехословаччини в 1938-1939 вони отримають «свою частку». Пройде трохи менше року, і влітку 1939 дві інші «високі договірні сторони» за спиною Польщі вирішать свої питання за її рахунок», - заявив Бізяєв.
Раніше Politeka повідомляла, що Бізяєв розповів про відносини Польщі та СРСР після Першої світової війни.
Як повідомляла Politeka, Бортник розповів, як Україна торгується з Європою.
