Про успіх на місцевих виборах

На місцевих виборах за «Аграрну партію» голосують багато, а от за опитуваннями партія набирає мало голосів. Така велика різниця між даними та реальними результатами пояснюється дуже просто. Якщо візьмемо чотири хвилі виборів до новостворених об’єднаних територіальних громад, які відбулися по Україні за останні два роки, то в них участь узяли 6 млн осіб. Якщо беремо дослідження, яке проводить будь-яке рейтингове агентство, то в ньому беруть участь максимум дві тисячі людей. Ця вибірка відносна. Часто виходить так, що опитують постійно одних і тих самих людей. Якщо настрої в суспільстві змінюються, соціологічні служби не можуть це відслідкувати так швидко, як це реально відбувається на виборах. Наприклад, одна із потужних рейтингових компаній торік перед місцевими виборами проводила дослідження в Тернопільській області, «Аграрній партії» давали 0,9%, а на виборах ми взяли 20%.

Ми ведемо планомірну роботу, розбудовуємо партію, тестуємо наші організації через місцеві вибори, даємо можливість людям, які ніколи не були в політиці, приходити до влади на місцях. Держава не розпочинається з президента, прем’єра, Верховної Ради – вона розпочинається з людей, їхньої родини, населеного пункту, де вони проживають. Треба показувати, що нами делеговані голови місцевих громад, мери міст є ефективними господарниками. До наступних парламентських виборів вони мають показати всім нам, що варті того, щоб їх висували до Верховної Ради.

Про стратегію будівництва держави

Ми готуємо 450 кандидатів у депутати до парламенту на наступних виборах. Два роки тому створили в «Аграрній партії» 25 внутрішніх рад як прототипи комітетів наступної Верховної Ради. У наших радах зібрали людей, які не завжди є членами «Аграрної партії», але великі професіонали у своїй справі. Вони проаналізували, що відбулося у сфері їхньої професійної відповідальності за 26 років незалежності України, визначили сьогоднішній стан, відпрацювали стратегію розвитку держави на сім скликань Верховної Ради вперед, тобто на 35 років. На осінь презентуємо цих 450 кандидатів у депутати, повний склад комітетів ВР, чітку стратегію розвитку України. Що цікаво, ми закладаємо у її віхові оцінки дев’ять індексів людського розвитку за системою ООН. Віховою річчю, презентованою восени, буде альтернативний Кабінет міністрів від Аграрної партії України.

Я все життя створював підприємства, робочі місця. Щоб бізнес-план реалізувати, потрібно мати чітку стратегію. Держава так само будується за чіткою стратегією. Треба розуміти, з чого ти починаєш та до чого маєш прийти. Безумовно, враховуючи всі ті виклики, про які говорять сьогодні, зміну технологій. У нас достатньо ресурсів в Україні, можемо заробляти, щоб зробити за короткий відрізок часу нашу державу заможною.

«Аграрна партія» на сьогодні є чи не найстарішою партією в політичній системі України. Їй 21 рік, безумовно, вона пройшла цілу низку викликів, як і наше суспільство. Вона не стала партією імені однієї людини з вилами або косою. Це гарна передумова, щоб партія стала справжньою демократичною структурою у суспільстві та політичній системі.

Після виборів 2015 року мене запитали про стосунок до «Партії регіонів». Я дав чітку відповідь. Із майже дев’яти тисяч кандидатів у депутати, яких ми тоді висували на місцевих виборах, у списках «Аграрної партії» було аж 12 колишніх членів «Партії регіонів». Коли порівняли з іншими політичними силами, виявилося, що в нас дуже мало колишніх представників цієї партії.

Олег Саакян про кризу олігархів та новий політичний сезон

У 90-х роках я почав керувати великою міжнародною компанією на теренах колишнього Радянського Союзу, зокрема в Україні. Мені багато людей говорили, що не зможу вести бізнес за західними стандартами в умовах, в яких тоді жила наша держава. Відповідав, що зможемо. Справді, 20 років ми вели бізнес на 110% відповідно до чинного законодавства за всіма правилами ведення бізнесу в будь-якій західній країні.

Коли вибудовували роботу «Аграрної партії», говорили, що працюватимемо на 100% відповідно до чинного законодавства. Надходження грошей, звітування щодо майна, використання коштів у «Аграрній партії» відбувається відповідно до того законодавства, яке діє в нашій країні, з усією звітністю до НАЗК. За такою звітністю, ми є найбагатшою партією в нашій державі. Якщо подивитеся список спонсорів партії, то дуже здивуєтеся. Ви не побачите там агрохолдингів, про які всі говорять. «Аграрну партію» сьогодні фінансує середній та дрібний бізнес України. З кожного району, з кожної області надходять гроші на фінансування.

Про вихід України із сировинної економіки

Нашу партію не варто ототожнювати саме з аграрною галуззю. В економічній моделі, яку пропонуємо українському суспільству, на початковому етапі саме аграрна галузь і переробна промисловість мають бути тією основою, яка істотно змінить і структуру нашої економіки, і її стан, наповнить через податки місцевий і загальнонаціональний бюджети, підвищить купівельну спроможність населення. Ми реально зможемо інвестувати в різні напрямки. На жаль, за 26 років незалежності Україна щороку дедалі більше заходила у сировинну економіку, не створюючи доданої вартості у своїй країні. У програмі нашої партії ключовим моментом є перетворення економіки з сировинної, винятково сільськогосподарської, на промислово-сільськогосподарську. Ключовим моментом у цьому напрямку має бути переробна промисловість.

Дуже багато підприємств в Україні, не лише аграрних, були орієнтовані на східні ринки. Звичайно, ці ринки було втрачено через ситуацію із нашим північним сусідом. Чуємо заяви від російської сторони, що товарообіг між Україно та Росією істотно зріс за минулий рік. Якщо ви проаналізуєте цей товарообіг, він не є роздрібним, яким був до воєнних дій. Отож дрібний і середній виробник України будь-якого напрямку був мотивований шукати інші ринки, не лише західноєвропейські. Ті виклики, які постали за останні три роки, стимулювали українських виробників переходити на інтенсивніші технології, виробляти якісніші продукти з меншою собівартістю, бо конкуренція на тих ринках, куди ми змушені були піти, значно вища. Наш експорт до країн ЄС за минулий рік зріс майже на 30%. Українська економіка дуже швидко адаптувалася до нових викликів.