Не так давно на сторінках електронних ЗМІ та блогів на Україні і в Росії прошуміли ім’я і прізвище з прибалтійським акцентом: Юрийс Безмельницкис (Jurijs Bezmeļņickis). Персонаж, в миру іменований Юрієм Безмельницким, а в побуті ще простіше — «Морським Півнем», виявився куди цікавіше, ніж про нього можна було подумати спочатку. Цілком заслужено ця фігура потрапила – таки в…
Об этом сообщает “За право“.
Не так давно на сторінках електронних ЗМІ та блогів в Україні і в Росії прошуміли ім’я і прізвище з прибалтійським акцентом: Юрійс Безмельніцкіс (Jurijs Bezmeļņickis). Персонаж, в миру іменований Юрієм Безмельніцкім, а в побуті ще простіше – «Морським Півнем», виявився куди цікавіше, ніж про нього можна було подумати спочатку. Цілком заслужено ця фігура потрапила-таки в поле зору правоохоронних органів, що всю прогресивну громадськість не радувати, звичайно ж, не може. Як стало відомо з джерел в російських правоохоронних органах, Юрій не просто масштабний контрабандист і шахрай, поводивший себе досить неохайно з точки зору бізнесу, підставляючи абсолютно всіх: від банків і постачальників до старих ділових партнерів і випадкових покупців. Справа виявилася куди складніше і масштабніше навіть на тлі російських новин про мільярди Захарченко та інших героїв останніх днів. Безмельніцкому пригадують демонстративну неприязнь до всього російського, незважаючи на те, що він практично весь час тинявся саме в Москві, з юридичного боку не маючи в Росії ніяких справ і інтересів, але фактично керуючи незаконним імпортом біоресурсів і роздачею хабарів на місці на найвищому рівні. Хоча і подібним вже давно нікого не здивуєш. Однак зокрема часто згадуваного Безмельніцкому особистого фінансування їм українського Майдану, що проводився одночасно зі спробами «віджати» найбільший в країні бізнес у Міжнародній Групи Морепродуктів (МГМ) в Києві, розкрилися куди більш шокуючі деталі його бурхливої і буйної діяльності.
А подробиці ці такі, що відправка грошей на Майдан виявиться, кажучи словами класиків, невинної грою в щура. Юрій Безмельніцкій виявився замішаний в схемах фінансування виборчої кампанії самого Дональда Трампа! Точніше, тієї її скандальної частини за участю відомого пана Манафорта. Того самого, що брав і передавав гроші від усіх і по всіх випадках, починаючи від лобіювання інтересів Януковича в США і закінчуючи обіцянками російському олігархові Дерипасці вирішити як його особисті питання щодо бізнесу, так і «прикрутити» антиросійські настрої в Вашингтоні. І це, до речі, не жарт. Поки не зовсім зрозуміло, кому і ким доводиться Безмельніцкій в історії панамських скандалів. Однак і без того ясно, якими методами, використовуючи гроші з тієї самої годівниці, наш герой намагався «віджати» українські структури. Все це має бути, звичайно ж, встановлено слідством.
Самі розумієте, якого рівня суми «чорного налу» крутяться в подібних операціях. Цікаво, куди дивилося ФБР, маючи під рукою досить прозорі і відкриті платежі, пов’язані з компаніями Безмельніцкого і його подільників. Ймовірно, масштаби контрабанди і оскаженіло антиросійська риторика людини з абсолютно російськими ініціалами якийсь час могли служити гарантом безкарності. Але тепер, здається, справа поступово починає набувати дуже неприємні оберти для цього короля перетворень баштанних культур в мороженого лосося при перетині російського кордону.
Одним з ключових персонажів справи з відмиванням грошей, що використовуються в політичних іграх і просто в ухиленні від податків на рівні бюджетів цілих держав, є якийсь Ерік Ванагелс (Erik Vanagels) – директор і акціонер компанії Gillnets Trading Ltd, яка здавна використовується в організації схем з морепродуктами Юрія Безмельніцкого. Так, уявіть, в одній обоймі: скандал з виборами Трампа і сотні фур з контрабандним лососем в російській глибинці! Яка широта інтересів! А численні посередники і одноденки дозволяють заплутати не тільки податкові органи, але і пильних банкірів, які фінансують хронічні авантюри ризького пройдисвіта. Цей же пан за щасливим збігом обставин і був засновником ряду структур Безмельніцкого. Яка безглузда випадковість? Довго шукати цьому підтвердження чи доведеться: вся інформація відкрито знаходиться в інтернеті і гуглиться буквально за пару хвилин. Треба лише знати, що гуглити!
Протягом десятиліть в схемі використовується знаменита литовська рибна прокладка Klaipedos Translit Ltd. Яка формально дозволяє ховати кінці у воду при відмиванні сум і джерел фінансування поставок. Подібних прокладок у Безмельніцкого виявиться не одна сотня. Більш того, в величезній їх кількості засновником і партнером Юрія буде той самий Ерік Ванагелс. Знавцям процесу досить почути одну назву, щоб зрозуміти, що вони мають справу з лютейшим обманом податкових і митних органів будь-якої країни, залученої в угоду.
Втім, в арсеналі Юрія є і свої власні «мавпи» побільше калібром, що застосовуються в особливо важливих випадках, коли не можна так нахабно демонструвати кривизну бізнесу. Наприклад, в Талліні є спеціально створена Mortellar Invest, зареєстрована на адресу готелю! Саме через естонську компанію йдуть поставки туди, де сам Salas Zivis і його Gillnets Trading вважають за краще не відсвічувати. Але навіть це не перешкода: в галузевих статистичних каталогах прокладка Mortellar Invest займає далеко не останнє місце серед імпортерів рибної продукції. Значить всі в курсі і всі «в справі» (або частці)?
Забавно спостерігати, як одна шарашкіна контора з розміщенням в естонському готелі поставляє української лавочці за адресою нотаріуса морепродукти на сотні тисяч євро і доларів в рік. І це лише один епізод із сотень! Додавши сюди ж патологічну схильність до шантажу і створенню проблем своїм партнерам ви отримаєте портрет бізнесмена-Безмельніцкого, який діяв на Україні не тільки вкрай рішуче, але і вельми необачно.
Далі більше. Безмельніцкій намагався використовувати вищезгадану фірму Gillnets Trading для рейдерського захоплення бізнес-структур свого партнера Юрія Осьмака, зокрема Міжнародної Групи Морепродуктів. Часи для Юрія були не найкращі і, коли на горизонті намалювалася угода про викуп самого технологічно просунутого холодильного комплексу в Україні фондом Oaktree Capital, Безмельніцкій зволікати не став.
Справи його почали йти під укіс після навмисного банкрутства ТОВ Гольфстрім в особі Стеценко Артура, шахрая зі стажем і професійного банкрута. Безмельніцкій сильно «просів» в Росії і був змушений кулуарно домовлятися з главою Россільгоспнагляду Сергієм Данквертом про «прямі» поставках контрабандної риби в Росію через Казахстан. Однак поляна була поділена давно і щільно, так що допомагати Данкверту було не з руки, та й в цілому не цікаво, адже Безмельніцкій вже не представляв хоч скільки-небудь серйозних бізнес-структур в Росії. Відкрити своє латвійське підприємство у Росії виявилося неможливо в принципі, навіть за сприяння новоспеченого мажоритарного акціонера Salas Zivis – ростовського мафіози Івана Борисенко, який до певної міри був вхожий в різного роду владні кола. Очевидно, що інтереси найближчого оточення першої особи Россільгоспнагляду кілька різнилися з баченням, а головне – масштабами бізнесу, пропонованого Безмельніцкім. З одного боку, шматок пирога давно і жорстко був закріплений за структурами Геннадія Тимченко, а з іншого – Данкверт балансував, обслуговуючи інтереси аж самого Батьки в особі, наприклад, такої білоруської структури, як ТОВ СП Санта Бремор, на яку навряд чи поширювалися всі драконівські заходи з ввезення риби та морепродуктів, хоча технології і патерни були до неподобства однаковими. Насправді, залишається загадкою лише те, чому ці історії не спливли набагато раніше, і чому реагувати органи почали тільки зараз.
На тлі проблем в Росії, у Безмельніцкого склалася важка ситуація і в Україні. Нагадаємо, що його тоді ще діючий партнер Юрій Осьмак побудував самий передовий морозильно-логістичний комплекс в країні. Обороти групи в самі жирні роки досягали 200 млн. Дол., Дозволяючи займати до 60% ринку. Цілком логічним кроком при обставинах, що склалися для Осьмака було рішення інвестування в свою інфраструктуру. Так і з’явився той самий Ice Terminal. Слід зазначити, що Безмельніцкій і тут спробував провернути свою згубну справу: чадним способом частково зміг виділити і нав’язати кредит на будівництво морозильного комплексу силами (і капіталами!) Структур Манафорта. Надалі, щоб Осьмаку «відмитися» від цієї дуже неприємний історії довелося задіяти сили на найвищому політичному рівні країни і навіть ліквідувати найвідоміший в країні бренд МГМ. До слова, поговоривши з Юрієм Осьмаком, ми повинні відзначити, що останній хоч і не лесен до коментарів, залишається в піднесеному настрої: спроби Безмельніцкого захопити його бізнес вже позаду, а сам він сповнений сил і смакує вкрай плідну взаємодію з командою нового українського президента і навіть з ним особисто. Головний військовий прокурор Анатолій Матіос, будучи досить близькою людиною Осьмаку і людиною, якою, в свою чергу, не може просто так зняти Володимир Зеленський (до 14 жовтня 2019 роки точно – тоді закінчується контракт прокурора), розіграв вигідну для всіх сторін партію. Що стало розмінною монетою – не уточнюється, але те, що Зеленський розглядає кандидатуру Осьмака в певних колах своїх політичних структур, вже не секрет.
У Росії ж, близьке до спецслужб джерело повідомило, що рибні пригоди Безмельніцкого таємницею ніколи не були і неодноразово траплялися в полі зору відповідних служб, однак, вирішальний поворот у долі «банди» на чолі з ризьким ділком може зіграти саме слід з Великої політики. І на набагато більш серйозному рівні, ніж просто «організація контрабанди в особливо великому розмірі». Все-таки відмивання грошових мас з вельми сумнівного джерела в цілях залякування інших бізнесменів, та ще й з політичним забарвленням – історія прямо як з роману про спецуру!
Отримати коментарі від самого Юрія Безмельніцкого нам не вдалося: він був вкрай грубий і нестриманий, спілкуватися з журналістами не зволів.