Через закони, що зараз нав’язують підприємцям обов’язкове використання РРО до «зони ризику» потрапляють дрібні кур’єрські компанії та дрібні інтернет-магазини, які працюють як standalone так і через marketplace по типу Rozetka, Bigl.ua, Prom.ua, зазначив доцент кафедри кримінального права та кримінології Університету державної фіскальної служби України Андрій Гмирін у своєму блозі на сайті «Обозреватель».
Експерт з оподаткування наголосив, що замість того, аби спочатку вдосконалити законодавство і вжити нові законопроєкти для захисту і стимулювання українського бізнесу, влада ще більше закручує гайки для МСБ.
«Сегмент інтернет-торгівлі це не тільки Rozetka, яка дійсно працює через ФОПів, але не стільки через необхідність оптимізації сплати податків, яку всі наводять як приклад, а тому, що працює по схемі Marketplace, на кшталт Amazon або Ebay. А отже бізнес власне компанії Rozetka від запроваджених змін не постраждає. Натомість дуже постраждають дрібні торгівці, які продають через Rozetka. До речі, панове депутати, а як чинити з громадянами, які системно, але не великими об’ємами торгували на OLX (площадка по типу «з рук в руки») і чесно платили єдиний? Як вважаєте, вони побіжуть реєструвати РРО чи позакривають ФОПи, торгуючи з під поли, як фізичні особи і навіть єдиного податку платити не будуть? Здається, відповідь очевидна», – пояснив він.
Також Гмирін зазначив, що віднесення поштових операторів до «зони ризику» і нав’язування їм обов’язковості РРО, фактично вб’є дрібних операторів, ну а великі перенесуть свої затрати на споживачів.
«Саме такі звичні сьогодні речі, як, наприклад, використання накладеного платежу, можливість відслідкувати посилку по трек номеру, страхування товару, на професійному рівні ввела саме «Нова Пошта». Державна «Укрпошта» робить несміливі рухи у даному напрямку лише з минулого року. За минулий рік «Нова Пошта» доставила своїм клієнтам 36 млн посилок. І хоча компанія залишається лідером ринку доставки, її успішний приклад послужив стимулом для інших гравців спробувати себе в цьому бізнесі. Віднесення поштових операторів до зони ризику і нав’язування їм обов’язковості РРО (не забуваємо про штрафи), фактично вб’є дрібних операторів, ну а великі. Звичайно перенесуть свої затрати на споживачів, тобто на Інтернет-магазини, ну а вони на нас з вами», – зауважив він.
Гмирін додав, що в світі проглядається проста тенденція – чим більш розвинута економіка, тим більший в ній обсяг в онлайн-торгівлі і його обсяг в рітейлі в цілому.
«За 2015 – 2019 роки сегмент e-commerce став ледь не самим перспективним напрямком бізнесу в Україні. Він не тільки застосовує новітні комп’ютерні технології, стимулюючи попит на них, але і позитивно впливає на інші галузі, ту ж саму банківську сферу. За даними агентства Netpeak – провідної української компанії в сфері інтернет-маркетингу, якщо світова доля інтернет-торгівлі в загальній роздрібній торгівлі наближається до 13%, то у нас цей показник 1,5%. Потенціал росту – колосальний», – додав експерт.
Нагадаємо, 19 жовтня вступили в силу Закон №128-IX Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг і Закон №129-IX «Про внесення змін до Податковий кодекс України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».
Закони передбачають обов’язкове використання касових апаратів фізособами-підприємцями (ФОП), введення електронного чека і кешбека.
У Києві тривають мітинги українських підприємців, що вимагають скасувати ці закони На їхню думку податкові нововведення можуть знищити малий і середній бізнес.
У свою чергу народні депутати, які проголосували за прийняття закону, стверджують, що його основна мета – виключно детінізація великого бізнесу.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що навесні 2020 року новий уряд почне проводити податкову реформу.
