Історія з затриманням заступника мера Києва Володимира Слончака і депутата Київради Людмили Костенко підходить до свого логічного завершення.
Як пишуть Vesti.ua, 1 липня Солом'янський районний суд закрив справу про адміністративне правопорушення щодо Людмили Костенко. У постанові суду зазначено, що підсудна «у стані алкогольного сп'яніння не перебувала». Доля Слончака залишається під питанням: колишній заступник київського градоначальника більше місяця перебував під нічним домашнім арештом, а зараз чекає рішення суду.
З самого початку затримання Слончака і Костенко викликало більше запитань, ніж відповідей. Чому поліцейські так і не змогли включити додаток «Дія», щоб ідентифікувати затриманих? Хто через кілька годин після події розіслав через анонімні телеграм-канали відео з поліцейських камер? Чому основною жертвою інформаційної війни стала заступник голови Постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Людмила Костенко, а не, власне, звинувачений у нападі Володимир Слончак? І чому досі немає технічного висновку, через що в новому автомобілі Mercedes не спрацювало автоматичне включення фар?
На багато питань можна знайти відповідь, якщо уважно простежити всю хронологію подій. Пізно ввечері 26 квітня 2020 р. на вулиці Ст. Липківського (багато ЗМІ помилково написали «Л. Толстого») був зупинений автомобіль Mercedes з вимкненими фарами. Водієм виявилася дівчина, яка спробувала показати водійські права з допомогою програми «Дія». Сканер патрульного на додаток не зреагував. Подальші події були схожі на погано відрепетирувану п'єсу. Згідно із заявою Володимира Слончака, «поліцейські зухвало перевищили свої повноваження і порушували закон», і тому йому довелося вийти з машини.
За словами патрульних, Слончак завдав удари головою і рукою поліцейському. Але самі удари на патрульне відео не потрапили. Вранці 27 квітня відеозапис затримання було опубліковано в телеграм-каналах, а до обіду міський голова Віталій Кличко зняв з посади опального заступника.
В кулуарах КМДА ще до скандальної ситуації з поліцейськими ходили чутки про конфлікт між міським головою і його заступником з питань здійснення самоврядних повноважень. Можливо, Слончак вже тоді очікував провокацій. Саме тому він попросив Людмилу Костенко сісти за кермо у той злощасний вечір. Можна припустити, що патруль, який зупинив Mercedes, очікував побачити за кермом саме Слончака, а не Костенко. Тому все й пішло не за заздалегідь запланованим сценарієм.
Підсумком скандального затримання стало відсторонення Слончака з посади заступника міського голови з питань здійснення самоврядних повноважень. Також Слончак був головою Комісії з перевірки інформації щодо об'єктів будівництва, які викликають суспільний резонанс в Києві, яка тільки за 2019 р. визнала 15 об'єктів будівництва незаконними «з подальшою відміною документів дозвільного характеру та зверненнями в правоохоронні та контролюючі органи».
Примітно, що 7 липня 2020 р. на посаду, що звільнилася, була запропонована кандидатура Олександра Харченка, який, як цитує інформагентство УНІАН, «людина скандального забудовника Максима Микитася». УНІАН нагадує, «що в результаті розкрадання Микитасем коштів корпорації "Укрбуд" без житла залишилися 13 тис. сімей. Скандальний забудовник був затриманий ще восени, а 20 січня спробував бігти в Лондон, але був знятий з рейсу. У даний момент суди над ним тривають».
Щоб не акцентувати увагу на рокіровці, яка сталася у КМДА, основний інформаційний удар направили на Людмилу Костенко. Навіть після рішення Солом'янського суду ряд новинних ЗМІ опублікував інформацію, що Костенко перебувала в стані алкогольного сп'яніння, ігноруючи сам текст судової постанови. Мабуть, за допомогою роздування скандалу з адміністративним правопорушенням створюється димова завіса, щоб приховати дійсно важливі кадрові перестановки в Київській міській державній адміністрації. Але остаточні крапки над І можна розставити лише після того, як буде винесено судове рішення щодо колишнього соратника Кличка - Володимира Слончака.
