Момент істини - коли все стає абсолютно прозорим. Для багатьох з нас цей момент розтягнувся аж на триста шістдесят шість днів.

2020 рік став одним з найважчих в нашій новітній історії. Всі втомилися від складнощів. Тому огляд буде іронічним, без напрягу і пафосу.

Почнемо з голосу народу, невиразного до безглуздості. Від 15 до 20% (за різними дослідженнями) українців вважають президента Володимира Зеленського політиком року. Це багато. Але одночасно від 28 до 42% тих же українців переконані, що Зеленський — розчарування року. Теж багато!

Ось як хочете, так і розумійте. Схоже, у нас, крім коронавірусу, ще й епідемія шизофренії, коли в одній голові вміщуються протилежні переконання. Тому нудні відсотки відмітаємо і переходимо до неформальних номінацій.

Смисловий рефреном року стане "знову не вийшло". Саме така думка виникає при спробі підсумувати наші надії та їх реалізацію. Біда в тому, що вичерпуються як економічні ресурси, так і зовнішньополітичні можливості для наших пошуків «доброї чесної людини, яка прийде і порядок наведе». Наведе без участі українців, спраглих порядку і благополуччя.

Популярні новини зараз

Орбакайте засвітила, як зараз виглядає 72-річна Пугачова: "У Алли траур?"

Зупинилося серце відомого актора, шанувальники і колеги розбиті горем: "Диво-чоловік"

Лопес в маленькому купальнику показала, чим привернути увагу на пляжі: кадри

Ведуча "Танців з зірками" показала, як її балує багатий чоловік: "Щомісяця ми з коханим..."

"Холостячку" Мішину в купальнику вітають з вагітністю: "Животик себе проявляє"

Показати ще

Не дивно, що символ року для мене-поліція, що захищає "95 квартал" в ДК "Україна". Не від того захищає, щоб їх зацілувала вдячна публіка, а щоб ФОПи торгівлі не поаплодували долонями по щоках ФОПам шоу-бізу за їх тривалий розіграш з фальшивим Васею Голобородько.

І, щоб не повертатися, стабільність року - звичайно ж, Арсен Аваков. Кажуть, що час боїться єгипетських пірамід. Зате піраміди бояться Авакова. Вони розсиплються в пил, а він буде сидіти в кабінеті міністра МВС. Якщо йому не захочеться більшого.

Досягнення року - ось прямо очі розбігаються. Як у того Сірка (від сорому і розгубленості, хто не зрозумів). Ну, нехай буде те, що Володимира Зеленського персонально досі ніхто не звинуватив у корупції. На тлі всіх попередніх це досягнення!

Провал року - результат партії влади на місцевих виборах. Звичайно, самі "Слуги" всіляко запевняють, що це приголомшливий успіх. Але ті з них, хто почестнее, при цьому ховають очі (Як Сірко з попереднього абзацу).

Засмучення року (не плутати з провалом — філологи і заміжні жінки пояснять різницю) — скорботна діяльність всіх наших антикорупційних структур. Вони гребуть бюджетні гроші навіть не лопатою, а снігоприбиральною машиною, воюють між собою, але реальна ефективність вичерпується засміченням інформпростору. НАБУ так взагалі прокинулося, ініціювавши справи проти заступника Голови ВП Олега Татарова і генпрокурора Ірини Венідіктової, тільки заради збереження на посаді свого директора Артема Ситника. А топ-корупція тим часом живе і процвітає.

Облом року (знову таки не плутати з попередніми номінаціями!)- скасування Олімпіади і більшості великих змагань, чому спорт, в тому числі, і український, істотно перемістився у віртуал. І тут ми виглядаємо непогано.

Намагаємося вирулити на позитив. Суперечливістю року вважаю "велике будівництво". Є маса інформації щодо зловживань, крадіжки, завищення обсягів і витрат, шахрайства з видачею старих споруд за свіжозбудовані. Але ж є і реальні результати-по тих же дорогах, Запорізькому мосту та інших об'єктах. Коротше, життя-чорно-біла зебра. А в Україні так і взагалі-зебра на снігу з розводами чорнозему.

Непокора року - в Україні це почасти позитив. У цій номінації перемагає Борис Філатов. Багато мерів ігнорували Володимира Зеленського, але Філатов повстав ще й проти Ігоря Коломойського, а це страшніше. Не підкорився і створив партію "Пропозиція". Яка виступила успішно, раз її перший номер по області Валентин Резніченко був призначений новим-старим головою Дніпропетровської обладміністрації. Ось вже буквальна реалізація прислів'я "сміливість міста бере". І області заодно.

Сюди ж примикає, як не дивно, мудрість року. Президент Зеленський зміг переступити через амбіції, через тиск Коломойського, і призначив головою Дніпропетровської ОДА не чергове сміховинне "нове обличчя", а грамотного фахівця з опонентів, якого підтримали жителі області.

Не можу обійти професійну номінацію. Звання політтехнолог року йде Дмитру Разумкову. Тому що він не витрачається на піар, не грішить політичним туризмом, не звертається до ботофермам, не робить резонансних заяв, не мотається по країні і нічого не обіцяє. А просто працює спікером Верховної Ради. Але в результаті його політичний рейтинг неухильно зростає.

Справедливість року - масова захворюваність коронавірусом серед чиновників і нардепів. Нехай не перед законом, але хоча б перед хворобою всі рівні.

Порятунок року безумовно належить Юлії Мендель, прес-секретарці президента. Ця в багатьох відношеннях видатна особа переконана, що врятувала Україну від дефолту своїми двома твітами в 280 знаків. Крутіше Дональда Трампа, який твітами тільки губив! Деякі грубі люди вважають, що Мендель ж претендує і на невагітність року, але я переконаний, що це не політкоректно, не толерантно, антигендерно і шовіністськи феміністично, ось.

Відкриття року - це початок руху по частині Балкового мосту в Запоріжжі, санкціонований особисто президентом. Є ж тема, де у нас стовідсоткова спадкоємність влади-перерізання стрічок! І цю суперответственную місію не можна передоручити навіть главі президентського офісу. На відміну від усього іншого, яке, як бачимо, можна.

А закриттям року можна вважати те, що в листопаді поспішно закрили справу проти нинішнього президента США Джо Байдена «у зв'язку з відсутністю доказів». Ось тільки нинішній господар Білого дому може натякнути "замало буде!".

Одкровення року - це рішення Конституційного Суду, що прийшов до абсолютно незаангажованого висновку, що розслідування корупції серед суддівського корпусу є антиконституційним. Ну-ну, прінцеси і судді в туалет не ходять і взагалі ангелоподібні.

Якось від позитивних номінацій воно саме з'їхала на звичайні ... Тут вже нічого не попишеш. Крім правди.

Відповідно, непорозуміння року - ескіз великого герба України. Так, він повністю відповідає всім вимогам конкурсу, до Мінкульту питань немає. Але от не вражає нікого - ні просунутих геральдистів, ні пересічних громадян.

Падіння року - три втомлених стовпи на пріснопам'ятному Шулявському шляхопроводі в Києві. Перекрити це здатне тільки падіння самого Віталія Кличка з висоти свого мерства.

Скандал року - провал операції українських спецслужб із захоплення найманців-вагнерівців. Вже анонсовано фільм від відомої інтернет-спільноти "Беллінкет" (спільно з ЦРУ?) з розслідуванням провалу. Мало не здасться, у скандалу будуть наслідки, як мінімум, зовнішньополітичні.

Найбільш зкандальное заяву року - дуже багато номінантів. Це і обіцянка президента Зеленського провести тотальну мобілізацію, якщо Росія нападе з боку Криму (а якщо з боку Чернігова, то що, готуємо хліб-сіль?). І рекомендація з кінологічним ухилом депутата Брагара від "Слуг", як заплатити податки і комуналку і спати спокійно. І публічне обурення колишнього президента Порошенка, що його переслідують силовики (а хто нам ще недавно втирав, що успішно відформував всіх і все?). Можна годинами перераховувати ... але перемагає голова комітету Ради з соцполітики Галина Третьякова за сукупністю людоїдських висловлювань і рідкісного враження, яке справляє на співгромадян.

Чим ближче до фіналу номінаційного списку, тим масштабніше і вагоміше номінації. Зустрічати, відмазка року - епідемія коронавірусу. На неї списують все: від провалів в економічній політиці до неврожаю кукурудзи. А вже як вірус вплинув на ціни, комунальні тарифи, а також зарплати і премії різних начальників — просто розпухають на очах!

Уважні читачі запитають: як же так, справедливість року є, а несправедливості року Ні. А чого тут номінувати-то? Те, як українці неухильно бідніють при жиріючих олігархах та інших пріхлібателях, що наживаються на близькості до бюджету і тіньових потоків — це і є головна несправедливість. Але не року, а практично всього періоду незалежності.

І, нарешті, досягнення року - те, що Україна досі існує. Всупереч підступам зовнішніх ворогів/партнерів і не дивлячись на суїцидальні зусилля нашої влади. І має намір існувати і далі, що дає шанс. Хоча б на те, що подібний огляд буде і в наступному, 2021 році.

Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для "Політеки"