«Останній рейд відбувся 27 вересня у Луцьку. В місті працює багато гральних закладів під вивісками «Національна лотерея» чи інтернет-кафе «В мережі». У цих кафе розпивають спиртне і грають в ігри на гроші. На наших очах до закладу впустили неповнолітнього, дозволили грати, ще й бокал пива налили», – розповів активіст Богдан, який брав участь у рейді підпільними казино.
Активісти викликали патруль та слідчо-оперативну групу.
«Таких закладів у Луцьку є 20. Перші відкрилися кілька років тому, але за останній рік їхня кількість зросла. Майже щомісяця відкривається нове інтернет-кафе. Здебільшого працюють у підвальних приміщеннях. Є кілька в центрі та у спальних районах міста. На вивісці пишуть що це інтернет-кафе чи інтернет-центр. Але прикол у тому, що самого інтернету в закладі часто нема. Перевірити свою сторінку в соцмережі чи пошту – неможливо. На робочому столі – одні ігри. Нема можливості запустити браузер», – зазначив він.
Зал для підпільних ігор на гроші зовні нагадує інтернет-кафе. Стоїть 10-20 комп’ютерів. На них запущена від сервера програма з іграми.
«Ігри всі на один мотив. На кшталт барабанів. Зробив ставку, вибрав лінію, натиснув старт і чекаєш, чи співпадуть твої лінії. Персоналу мало. Є директор, адміністратор і охоронець. Ці люди знають, що працюють неофіційно. Але звільнятися не збираються, бо отримують великі зарплати. Охоронець, коли ми зайшли, почав смикатися і хотів піти у складське приміщення. Мабуть, планував виключити сервер. Але йому цього не дали зробити», – розповів подробиці активіст.
Горілка, ковбаса і презервативи: що Україна завозить у “Новоросію”Politeka з’ясувала, яку виручку такий заклад приносить за один день.
«До 140 тисяч гривень. Люди програють серйозні суми – по 20-50 тисяч гривень за вечір. При нас один виграв тисячу гривень. Але адміністратор не видала йому готівки. Контингент – чоловіки 30-50 років. Є трохи хлопців, яким по 20. Навіть жінки грають. Людей заманює азарт. Мінімальна ставка 50 гривень. За ці гроші адміністратор дає талон. На ньому набір чисел. Якщо їх ввести у комп’ютер, можна грати. Це ніби пароль. Ці гроші можна програти за 20 секунд”, – зазначив він.
Людей до таких закладів заманюють безкоштовною випивкою. Наливають коньяк і пиво, за бажанням клієнта. Щоби гравець п’янів і не контролював свій гаманець. А ліцензії на алкоголь інтернет-кафе не мають. Також пропонують безкоштовну каву, щоб клієнт міг довго грати і не хотів спати.
За словами активіста, існує дві схеми оплати.
«Одні мають справу лише з готівкою. У деяких ігрових центрах працюють хитріше. Поставили «ай-бокси». Поповнювати свій рахунок гравець може тільки через термінал. Організатори підпільного казино у такий спосіб уникають будь-якої відповідальності за власну роботу. Кажуть, що просто дають людям доступ до інтернету і не відповідають за те, чим люди займаються за комп’ютерами. У цьому бізнесі замішані серйозні люди. Вийти на власників нереально. Дехто працює під франшизою, яку придбав за кілька тисяч доларів», – пояснив активіст.
Богдан підозрює, що місцева поліція про все це знає, але мовчить.
«Один з закладів відкрили на вулиці Винниченка біля управління поліції. І нічого. Працюють цілодобово, заробляють гроші й нікого не бояться. Коли викликали поліцію, вона довго їхала. Ми переживали, щоб не приїхала охорона самого закладу. Бо зазвичай такі фірми мають кілька бригад швидкого реагування. Ще один доказ того, що поліція у цьому замішана, слова адміністратора одного з підпільних ігрових закладів: «Ви поліцію не чекайте. Бо до нас вона не приїжджає», – додав він.
Богдан розповів, що має знайомого, який працював у старій міліції. Жодну справу не вдалося довести ні до суду, ні до закриття закладу.
«Знайомий міліціонер розказує, що накривав деякі з цих точок. Боротися з ними пробували і «Правий сектор», і «Самооборона Майдану», але заклади і досі функціонують. Порішають і справу замнуть», – зауважив активіст.
Автомат замість барсетки: як віджимають бізнес у «ДНР»Politeka поцікавилася, чи варто легалізувати цей бізнес, щоби вивести його з тіні?
«Якщо легалізувати, то точно прибрати із міст. Наприклад, якби не профукали Крим, то він би міг стати українським Лас-Вегасом. Навіть якщо ми казино легалізуємо, не треба чекати, що гроші рікою попливуть у бюджет. Усе одно залишаться ті, хто працюватиме в тіні, щоби не купувати ліцензію. Треба прописати жорсткі умови для порушників. Потрібні судові рішення з конфіскацією майна. Мають нести відповідальність не лише власники, а й персонал нелегальних казино і ті, хто здає їм приміщення в оренду», – переконаний він.
Богдан працює помічником в одного з депутатів Луцької міськради.
«На сесії міської ради наступного дня я підготував запит. Буде створена робоча група з працівників поліції, фіскальної служби, активістів цивільного корпусу «Азов» і депутатів міськради. Намагатимемося закривати ці заклади. Це автоматично допоможе зменшити кількість грабежів і розбоїв у місті», – запевнив активіст.
«Півмільйона» за зміну
Чому зупинити діяльність підпільних ігрових закладів так не просто і скільки могла б отримувати держава, якби легалізувала казино, Politeka розпитала активіста Андрія Д’яченка.
«За нашими підрахунками, приблизний обіг готівки за зміну, тобто 8 годин роботи, сягає півмільйона гривен. Заклади працюють цілодобово. Це означає, що за добу виручка – утричі вища. Звісно, можна було забігти і погромити монітори, але виручка в одному такому закладі відіб’є вартість цих моніторів за день, та проблему не вирішить. Тому викликали поліцію», – розповів Андрій.
За словами Д’яченка, до реєстру правопорушень справу внесли лише тоді, коли активісти вийшли на зв’язок з головою обласної поліції.
«Не можу сказати, що це саботаж поліцейських. У приватній розмові вони кажуть, що зараз гостра бракує слідчих, вони завалені роботою і працюють без вихідних. Тому фізично не встигають зайнятися цим. Дільничні, на районах яких розташовані ці ігрові заклади, пояснюють, що половина клієнтів в інтернет-кафе – це наркомани і алкоголіки. Щоб грати, вони перед тим ідуть красти. Якщо закрити ігрові притони, це автоматично знизить на 20-30 відсотків рівень злочинності», – зазначив він.
Вийти на власників ігрових закладів шансів фактично нема.
«Інтернет-кафе зареєстровані на підставних людей, які навіть не здогадуються про це. Чудово розуміємо, що закрити їх тяжко. Навіть якщо суд прийме по них якесь рішення, імовірно, що власники просто перейменують ці заклади і змінять місце реєстрації, аби далі діяти без проблем. Явище ігрового бізнесу в Україні специфічне. Експерти кажуть, що держава щороку на цьому втрачає 5-7 мільярдів гривень. На будівництво житла для військових держава виділяє 700 мільйонів гривень, а тут втрачаємо мільярди», – зауважив активіст.
Легалізувати не можна залишити
Мінфін розробив законопроект «Про азартні ігри в Україні» ще торік у грудні. Уряд пропонував Верховній Раді легалізувати букмекерські контори і казино, які перебувають під забороною з весни 2009 року. У травні в парламент внесли законопроект «Про детінізацію ринку азартних ігор». Чи потрібен Україні власний Лас-Вегас, Politeka поцікавилася у бізнес-консультанта Володимира Мусійчука з Києва.
Чорний бізнес АТО: як на контрабанді зброї заробляють мільярди«Цю тему мусолять вже кілька років. У такий спосіб намагаються реанімувати ігровий бізнес, який вклали у труну в 2009 році. Торік вони розраховували, що це дасть у бюджет 5 мільярдів доларів у вигляді податків. А тепер чогось знизили до 1,5 мільярда. Тобто уже припускають, що частина бізнесу так і лишиться у тіні”, – зазначив він.
Ігровий бізнес є прибутковий навіть у кризу.
«Хто зацікавлений у тому, щоб в нас знову відкрито запрацювали казино? Власники готелів, депутати, бізнесмени, які на цьому добре заробляють, але хочуть мати більше і відсіяти конкурентів, котрим ліцензії будуть не по кишені. Депутати від БПП планували ухвалити законопроект влітку – але, мабуть, не зуміли домовитися», – заявив економіст.
Володимир Мусійчук пропонує казино в Україні легалізувати.
«Але, по-перше, негайно винести їх за межі міст. Як варіант, можна відкривати в аеропортах. По-друге, треба створити чорний список ігроманів. У казино не допускатимуть людей, які самі написали відповідну заяву або за них це зробили найближчі родичі. Йде мова про залежних, які не можуть себе контролювати. Один киянин виніс з дому 5 тисяч доларів. Ще 40 тисяч гривень взяв у кредит. Сподівався відігратися, але програв усе. Прийшов додому і повісився. У Дніпрі був випадок, коли хлопець програв своє авто і 8 тисяч доларів. Викинувся з 9-поверхівки. А тоді за людей, залежних від ігор, борги змушені повертати їхні родичі», – розповів він.
На його думку, кожен різновид азартної діяльності слід оподатковувати індивідуально.
«Нелегко буде контролювати онлайн-казино. Таких в мережі з’являється по 20-30 щодня. З тіні вивести весь цей бізнес не вдасться. Ми стоїмо перед питанням, у якому вже кілька років не можемо поставити «кому»: «Легалізувати не можна лишити». Чи потрібен Україні свій Лас-Вегас, Баден-Баден, Монте-Карло чи Макао?», – зауважив експерт.
По Україні діють мережі «державних лотерей» та «інтернет-кафе», власників яких можна полічити на пальцях. Половина з них – колишні «донецькі». За проектом закону, який зараз лежить на допрацюванні, буде дозволено чотири види ігор: казино, онлайн-казино, букмекерські контори і лотереї.
За нелегальний бізнес будуть передбачені штрафи – двократні вартості ліцензії, або до 10 років в’язниці. Великий мінус закону у тому, що він прописаний для великого бізнесу. Ті, хто тримає інтренет-кафе, не купуватимуть ліцензії за 300 тисяч євро, і далі зароблятиме гроші по підвалах під сумнівними вивісками «Лото-маркет».
«Закривають дрібні точки, та й то лише для статистики. Так прибрали підпільне казино у селі Софіївська Борщагівка під Києвом, яке працювало у приватному секторі. Було напічкане камерами, на території постійно працювало до шести охоронців. Мережу лото-маркетів накрили також на Вінничині. Заклади працювали по сусідству з міською радою, будівлями СБУ, прокуратури і поліції»,- повідомив експерт.
”Україні потрібна диктатура. Часом це призводить до дуже позитивних наслідків”Зловмисникам загрожує штраф від 170 до 680 тисяч гривень з конфіскацією грального обладнання. Власники сплачують мінімальний штраф, купують нове обладнання і знову відновлюють роботу закладу.
«Штраф вони відіб’ють за 1-2 вечора, обладнання – за 3-4 дні. А через тиждень знову почнуть заробляти гроші мішками. У деяких ставки приймають виключно у долларах», – запевнив Мусійчук.
Раніше Politeka досліджувала, чи можна гральний бізнес в Україні легалізувати. До введення заборони на території України діяло приблизно 13 тисяч гральних закладів, прибуток від діяльності яких сягав 16 мільярдів гривень щорічно.
Яна Романюк
