З бійцем Дмитром знайомимося у Facebook. З АТО Дмитро повернувся два місяці тому. Кілька місяців служив на одному з контрольно-пропускних пунктів. Планує повернутися на контрактну службу.

«В АТО валять фури. Ви не можете уявити, скільки вантажівок іде туди щодня. Найбільше на світанку і під покровом ночі. Заробляють на цьому ті, хто мав би перешкоджати контрабанді: прикордонники, співробітники СБУ і податкової, військовослужбовці, мобільні групи протидії контрабанді. Ясна річ – не всі. А ті, хто продався і вступив у долю зі злочинцями», – розповідає Дмитро.

За його словами, «потреба» у контрабанді з України в АТО є, бо сепаратистам катастрофічно бракує ліків і продуктів.

Арбітражний суд в Гаазі: Росія заплатить за Крим

«Гуманітарні конвої з Росії ідуть, заповнені на третину. А жерти щось треба. Воювати з Україною добре – коли вдосталь українських пива, горілки, ковбаси. Тому «сіра зона» фактично перетворилася на зону вільної торгівлі. І проблема не в тому, що лінії розмежування діряві. Контрабанду везуть через наші блокпости та КПП. Ковбасу ховають під капот, наркотики і тютюнові вироби зашивають під оббивку машини, ховають у ящиках з бананами, у барабанах пральних машин чи серед будматеріалів. Ідуть вантажі вартістю від 1 до 5 мільйонів гривень, – розповідає Дмитро.

Наркотики і пиво везуть у гуманітарному вантажі для пенсіонерів

Дмитро півтора роки брав участь в АТО. Запевняє, що наші пропускні пункти просто тонуть у корупції. За словами демобілізованого бійця, трафік контрабанди йде також через офіційні КПП.

«Зараз в АТО діє шість автомобільних контрольно-пропускних пунктів. Це «Станиця Луганська», «Гнутове», «Новотроїцьке»,  «Мар’їнка», «Зайцеве», «Лисичанськ». Служби, які мали боротися з корупцією, замість воювати навчилася заробляти гроші. Їм не вигідно, щоб ця війна скінчилася. За винагороду пропускають фури, які вивозять дизель, алкоголь, запчастин, продукти, медикаменти, наркотики, побутову хімію, мобільні телефони, корм для тварин, комплектуючі для обладнання, одяг. Без співпраці з військовими, які котролюють переїзд, завезти таку кількість товару нереально», – зазначає він.

Учасник АТО був свідком того, як наркотики і пиво їхали у гуманітарному вантажі для пенсіонерів, що не можуть покинути своїх домівок на окупованих територіях.

«І такі вантажі успішно дісталися би місця призначення, якби на блокпост не наглянула мобільна група з «Фантома» (спеціальний підрозділ податкової міліції, що займається боротьбою з економічною злочинністю та контрабандою вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, – ред). Під час таких рейдів попадаються зазвичай пішаки. Або нечесні, або погано ділилися, або стали слабкою ланкою. Їм на заміну приходять нові продажні «військові» і схема знову в дії. Важко уявити, якими партіями в зону АТО транспортують наркотики – марихуану, кокаїн, героїн, метамфетамін і екстазі», – розповідає він.

Це все їде не так бойовикам, як у Росію, зазначає демобілізований боєць. Зона АТО для них – транзитна.

”Якщо Путін почне наступ в Україні – російські війська просто розбіжаться, кинувши техніку”

«Якщо ще торік канали поставки мінялися, то тепер співпраця налагоджена наскільки, що об’єми контрабанди збільшилися в рази. Ліквідувати канали наркотрафіку непросто. Як тільки сплановується спецоперація проти постачальників, відбувається витік інформації. Контрабандистів заздалегідь попереджають. Часто фури ідуть повз пункти пропуску або відстоюються у лісі. Вони мають «своїх людей» у наших правоохоронних органах. У постачанні менших партій наркотиків задіяні також дехто з військових на передовій і мешканці сіл у «сірій зоні», яку не контролює ні наша, ні їхня сторона. Частину товару переносять у руках, ховають у «зеленці», – продовжує Дмитро.

У «сірій зоні» працює багато цехів із виготовлення підробленої горілки і цигарок.

«Із України туди везуть сировину (спирт, пробки, пляшки, упаковки, табак, фільтри, пачки і акцизні марки), назад постачають готову продукцію. Щороку фіскальна служба затримує табачної контрабанди на десятки мільйонів. Такий бізнес став особливо вигідний, коли у нас подорожчала горілка. Пальонка удвічі дешевша, на неї завжди знайдеться покупець», – говорить Дмитро.

Запевняє, що втягнутим у корупцію військовим начхати на закон.

«За дві тисячі доларів пропускають спринтери з товаром. За п’ять тисяч  – фуру. Є КПП, на яких розцінки вищі. Мав розмову з чоловіком, який пропускав такі фури. Він з того має 200-300 доларів в день. Все інше іде на верх і ділиться між контролюючими службами. Це ціла схема. Йдеться не про малий бізнес, який возить у такий спосіб собі товар у магазини. Повірте, їм на це просто забракло би грошей», – розповідає Дмитро.

Боротися з контрабандою – це ризик для життя.

«Були організовані оперативні мобільні групи за участю співробітників СБУ, поліції і волонтерів. Не можуть з цим змиритися й патріоти, яких не цікавлять гроші, які приїхали воювати за Україну, а не продаватися за долари. Хлопці почали боятися боротися з корупціонерами. Бо це небезпечна павутина», – зазначає він.

Смерть Щетиніна: як російські спецслужби діють в Україні

Людей, які ставлять палиці в колеса, прибирають.

«2 вересня буде рік, як убили волонтера і керівника зведеної мобільної групи із протидії контрабанді в АТО Андрія Галущенка (позивний «Ендрю») і старшого лейтенанта податкової міліції Дмитра Жарука. Переслідування хлопців з батальону «Торнадо» теж не випадкове. Репресії проти них почалися, коли стали зупиняти ешелони з вугіллям і розгорнули боротьбу з контрабандою», – вважає військовий.

За словами мобілізованого бійця, на КПП мають списки підприємців із сірої зони.

«Часто під них косили контрабандисти з «ДНР» чи України. У кілька разів перевищували ліміт дозволених товарів і везли це терористам. Навіть мобільні групи не могли до них прикопатися. Везе п’ять тонн продуктів, за день може перегнати через зону розмежування 10-15 машин. А придертися не можемо, бо він має усі дозволи: і справку переселенця, і зареєстрований підприємцем у сірій зоні. Чомусь ні в кого не виникає запитань, чого ті підприємці зареєстровані за однією адресою», – зауважив демобілізований боєць.

Цікавимося, що роблять мобільні групи з товаром, який вдається затримати.

«Товар конфіскують. Порушник платить штраф від 170 до 1700 гривень Якщо зловлять вдруге – штраф понад три тисячі гривень. Раніше навіть товар не конфісковували. Фуру завертали. Вона робила спробу перетнути пункт пропуску наступного дня чи вночі, коли до роботи заступала інша зміна. І пропускають. Питаю у хлопців: «Чого?» Кажуть: «Не твоє діло. За нього попросили», – продовжує розповідь боєць.

Зауважує, що так працюють «рєшали» в умовах війни.

«І чому я дивуюся? Тепер маємо власне Придністров’я. Люди, замішані у контрабанді, потім отримуватимуть звання, пільги і компенсації. А мали би сидіти на нарах. Давно час ввести жорсткішу відповідальність за контрабанду. Конфісковувати не лише товар, а й транспортний засіб. До відповідальності треба притягувати співучасників», – переконаний Дмитро.

Від Сбербанку до Лукойла: експансія російського бізнесу в Україні

Розповідає, як намагаються «купити» військових, які стоять на пропускних пунктах.

«Стою на КПП. Під’їжджає фура з донецькими номерами. Водій навіть вилізти з кабіни не вважає за потрібне. Відкриває вікно і жбурляє мені в лице пачку доларів. Ніби кістку собаці, аби не лаяла. Я його силою витягую з машини, заломлюю руки за спину. Підключаються інші військові. За півгодини водієві вдається з ними домовитися. Товар не забрали. Наступного дня теж зустрічаю цього водія. Вже їде з Донецька. Регочемені в очі. До речі, бояться там тільки хлопців з «Правого сектора».  Причому і водії, і ті, хто стоять на пунктах пропуску. Як «правосєки» приїжджають, то наші шманають усі машини, незалежно від того, з ким і про що домовлялися», – зауважує Дмитро.

Торік затримали двох офіцерів Донецького прикордонного загону під час одержання хабаря у 200 тисяч гривень. Гроші отримали від осіб, які незаконно везли вантажі в АТО.

«Ніхто не розбирався, між ким мали поділити ті гроші. Посадили виконавців. Це крапля в морі. Ланцюг людей, задіяних у контрабанді такий довгий, що перерубати його неможливо. Найцікавіше, що він веде до владних коридорів. Заробляють на цьому далеко не рядові солдати. Усі говорити про це бояться, бо можна отримати кулю в спину», – зазначає боєць.

 «Норд» два роки працював на окупованій території

Фури з нашими товарами дістаються окупованих територій без проблем. Товар з України сепаратисти перепродують у 2-3 рази дорожче. В Україну натомість їдуть холодильники і компресори, які виготовили у ДНР. Про це розповідає фінансовий консультант Валерій Золотарьов, який підтримує акцію «Не купуй російське».

«На цій гібридній війні хтось втрачає синів, чоловіків, батьків, а хтось заробляє мільйони і чхати хотів на совість і зраду Батьківщини. Щодня лінію розмежування перетинають близько 50 вагонів з вугіллям. А це означає, що українська сторона платить бойовикам щодня приблизно 7,5 мільйона гривень.  На окупованих територіях реєструють суб’єкти підприємницької діяльності, стягують податки до бюджету «ДНР-ЛНР», виготовляють власні акцизні марки. Абсолютно всі суб’єкти, що функціонують на окупованих територіях, фінансують сепаратистів, а отже, їхню війну з Україною», – говорить Валерій.

Не всі бізнесмени втекли з окупованих територій.

Щоб вижити у кризу, треба грати поза правилами

«Регулярні обстріли, перебої з водопостачанням і електрикою, блокування автошляхів і залізниць для багатьох стало випробуванням.  Частина підприємств поступово згортає свою діяльність з «ДНР». Посилаються на те, що важко доставляти сировину у “ДНР” і ввозити готову продукцію. Насправді сепаратисти ставлять все нові і нові вимоги, хочуть більше грошей. Є проблеми з логістикою. Перевізники відмовляються їхати в АТО навіть за утричі вищу винагороду. Водії, які везуть техніку чи дороге обладнання, мають супроводжуватися охороною», – розказує подробиці він.

З 1 серпня припинив роботу у Донецьку виробник холодильної техніки «Норд». Але хочеться спитати у керівників, як завод працював поруч з сепаратистами ці два роки, якими шляхами холодильники і морозильні камери везли з Донецька у Дніпро, Київ, Рівне, зауважує Золотарьов

Дешеві тільки хліб і борошно – донеччани їздять за продуктами до Маріуполя

У киянки Інни Губалюк у Донецьку залишилася батьки. Навідує їх щомісяця.

«На прилавках донецьких супермаркетів багато продуктів російського і білоруського виробництва, але вони на третину дорожчі від тих, що виготовляють місцеві підприємці. Батьки рідко купують м’ясо. Майже виключили з раціону сир, фрукти, рибу», – розповідає вона.

Донеччани спочатку були шоковані вартістю продуктів. Але тепер звикають.

«Ніхто червону рибу не купує. Сусідка працює у супермаркеті. Каже, що викинули сім кілограм креветок. Бо термін придатності збіг ще у квітні», – додає вона.

Ковбаси і м’яса завозять у півтора рази менше, ніж торік. Товар просто залежується на вітринах. Стало невигідно ходити на ринок. У супермаркетах дешевше. Багато товарів маркують, що вони виготовлені в Донецьку. На них доступніші ціни.

З України везуть олію, ковбасу, сири, шампуні, мило, шоколад, цигарки і презервативи. У деяких продуктових магазинах можна замовити ліки за ціною, нижчою, ніж у місцевих аптеках. Їх теж везуть з України.

500-гривнева гуманітарка від “ліберала” Чичваркіна

У новинах розповідають, що ціни дешевші, ніж в Україні.

«Реально дешевший хіба хліб, пшенична крупа і борошно. Знайомі за м’ясом, ковбасою, овочами і рибою їздять у Маріуполь. Збираються по 5-10 чоловік, беруть бус і затоварюються на місяць. Продукти у Донецьку майже у півтора-два рази дорожчі, ніж в Україні», – розповідає Інна.

Незабаром читайте розслідування Politeka про торгівлю зброєю на лінії розмежування. За скільки можна придбати автомат Калашникова, вибухівку чи гранатомет із АТО і якими шляхами вони потрапляють в Україну.

За інформацією Державної прикордонної служби, в 2015 році на лінії розмежування в зоні АТО органи охорони держкордону затримали товарів і вантажів на 302,4 млн грн. Це 42% від загальної кількості вилученої контрабанди в країні.

Для порівняння, через морський участок кордону переправляють 16 % контрабанди. На адмінкордоні з Кримом – 8 %. На польському і російському кордоні – по 9 %.

Яна Романюк