– Нещодавно вас призначили заступником міністра охорони здоров’я з питань реформування. Чи варто очікувати цією реформи бодай наступного року?
– Ми вже її почали всередині Міністерства, аби з січня реформу відчули вже ззовні. Працюємо з тим що є, маємо підтримку з боку Кабміну, міцну команду, яка прийшла з Уляною Супрун, і, сподіваюся, програму реформування ви побачите вже найближчим часом.
– Бюджет на 2017 рік поки був проголосований без охорони здоров’я, поки всі інші галузі активно додали собі фінансування. Чи вдасться зробити бодай якусь реформу без збільшення фінансування вашого відомства?
– Ми працюватимемо з тим бюджетом, який є, крапка. Коли ми йшли на посади, то чітко розуміли, що більше нам не дадуть і потрібно орієнтуватися на те, що є. Загальний бюджет складає 59 млрд грн, медична субвенція (гроші, що підуть на всі лікарні через місцеву владу, – ред.) складає ще 46 млрд. Це лишень на кілька мільярдів більше, ніж було минулого року і кілька років до цього. Бюджет на охорону здоров’я в принципі багато років не змінюється. От з такими умовами ми починаємо реформи.
– З чого почнете?
– З тих лікарів, яких українці зустрічають найчастіше: сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Наступного року ми запровадимо кілька простих речей.
По-перше, у кожного українця з’явиться власний лікар, якого ви обиратимете самі. З ним ви підпишете договір, а держава за вас заплатить. Встановимо тарифи на оплату ведення одного пацієнта на рік і платитимемо рівно стільки, скільки він зможе «вести». У такій системі лікарі, до яких ходять люди, отримуватимуть пристойну зарплатню. Ті, до кого не ходять, повинні будуть щось вирішувати.
Таким чином лікарям стане вигідно мати пацієнтів, і вони почнуть ходити за вами, а не ви за ними.
Зрозуміло, що розцінки на обслуговування пацієнтів будуть не однакові, бо якщо вам лікар потрібний кілька разів на рік, то вашій бабусі – кілька разів на місяць. Тому будуть встановлені певні коефіцієнти для дітей і людей старшого віку.
По-друге, як і в будь-який нормальній державі реформування первинної ланки дозволить перенести максимально повний пакет послуг саме на неї. Це і економічно вигідно, і з точки зору здоров’я. Бо лікувати перші ознаки хвороби краще, аніж проводити операцію. Тому ми включимо максимально повний пакет послуг на первинну ланку: провести огляд, надати консультацію, забезпечити мінімум ліків.
Зарплата має зрости в рази
– Які саме ліки входитимуть в цей безкоштовний умовний «базовий» пакет?
– Питання відшкодування вартості «безкоштовних» ліків дуже складне. Наразі на це немає грошей в бюджеті. Сьогодні ми всі самі платимо за свої ліки. Ми запропонували на 2017 рік закласти в бюджет вартість принаймні найбільш необхідних наборів ліків від діабету, гіпертонії та бронхіальної астми. Йдеться про суму в один мільярд гривень, аби покрити ці потреби.
– Це все? Чи варто очікувати ще якихось змін наступного року?
– Особисто мій підхід полягає в тому, що не можна зробити все і одразу, а тривалість перебування на посаді українського посадовця обмежена одним-двома роками. Тому найбільшу увагу я приділятиму кільком досить вузьким напрямкам.
Після запуску системи «лікар ходить за пацієнтом» потрібно запровадити такий самий принцип на рівні лікарень. За нашими підрахунками на те, щоб їх для цього підготувати необхідний час до 2018 року, бо це набагато складніше.
Важливо згадати ще один момент. З наступного року українці з дітьми зможуть знову звертатися одразу до педіатра, замість ланки сімейного лікаря, яка є зараз.
– Коли оцінюють, чому не вдалися попередні спроби реформування, усі згадують про те, що зарплати лікарів залишилися вкрай низькими. Наскільки виростуть доходи лікарів після запровадження контрактної системи обслуговування пацієнтів?
– В основі нашої системи реформування лежить саме фінансове стимулювання лікарів. Раніше вже намагалися зробити вільний вибір лікаря, запровадити принцип оплати за пацієнта. Щоправда, він вийшов якісь половинчастий.
Найголовніше в нашій реформі – не підвищити зарплату лікарю, а дати йому можливість заробити стільки, скільки він хоче і може. Якщо лікар дотримується медичний протоколів, якісно надає послуги і у нього багато пацієнтів – він отримуватиме в рази більше, ніж зараз. Не на відсотки, а в рази.
– Конкретизуйте, будь ласка, в цифрах.
– Дозвольте потримати інтригу, допоки всі розрахунки будуть завершені, бо я б хотів оголосити реальну цифру. Якщо сьогодні зарплата звичайного сімейного лікаря в межах 2,5 тис грн., вона має вирости як мінімум до 25-30 тис. грн на місяць.
На нижній ланці не буде тарифної сітки. Чому випускники медичних вишів не ідуть працювати за фахом? Бо існують категорії, додаткові вимоги, доплати, ще там щось. Ми ж залишимо лише плату на одного пацієнта. Здав екзамен? Отримав ліцензію? Все, можеш набирати пацієнтів, не зважаючи на свої ранги та категорії. Держава платитиме за результат, а не досвід чи умови праці.
Страховий принцип
– Багато розмов точиться навколо планів надати фінансову автономію лікарня: дозволити здавати приміщення в оренду, брати плату за певні послуги, використовувати територію для якихось інших цілей. Проти цього різко виступають депутати Верховної Ради , які називають це «приватизацією лікарень». Як би ви відповіли на ці звинувачення?
– Я хочу пояснити дуже просту річ: автономізація роботи лікарень і надання платних послуг – це два різних питання, які лежать в різних площинах. Автономізація надасть керівництву лікарень можливість самостійно вирішувати поточні питання розвитку та роботи закладу. Не мають вони бути пов’язані по руках і ногах в кожному дрібному питанні! Я, як зам міністра, наразі підписую документ на дозвіл оренди двох квадратних метрів в Охмадиті під банкомат! Чи не знає головний лікар Охмадиту краще за мене, у своєму дорослому віці, чи можна ставити цей банкомат чи ні? Це про автономію.
Щодо послуг, то наша реформа не дозволить лікарням наплодити яких завгодно послуг, навісити на кожну цінник і держава буде змушена за все це платити, а ще гірше, якщо пацієнтам доведеться за все це платити. Ні, так не буде.
Держава встановить гарантований обсяг медичних послуг, за який пацієнт вже заплатив податки. Це страховий принцип. Ці послуги держава закуповуватиме за тарифи, які сама встановить.
– Але ж у нас в Конституції записана гарантія щодо безкоштовної медичної допомоги?
– Ця стаття Конституції вже давно не відповідає дійсності і рано чи пізно буде скасована. Сподіваюся, більше рано, ніж пізно.
Але перед тим, як скасовувати дію всієї системи, необхідно створити щось їй на заміну. От коли буде відбудована така система, можна буде говорити про офіційне скасування цієї статті.
Хочу підкреслити, що я на це питання не замахуюся і з ним не працюю. Наступного року і навіть у 2018 році в програмі дій у мене цього пункту немає.
– Якщо повернутися до реформування, то як працюватиме нова система після того, як я побував у свого лікаря, і він призначив мені якесь лікування. Куди йти, що робити і за що платити?
– Змінити все і одразу не вдасться, ви навіть не уявляєте, наскільки це складно. В 2017 році усе, крім первинної ланки, працюватиме так, як зараз. Там нові принципи почнуть діяти лише у 2018 році.
Ви зустрілися з лікарем, який призначає вам консультацію спеціаліста та більш складне обстеження. Він надає вам відповідне направлення, і стане зрозуміло, чи входить це обстеження в гарантований безкоштовний пакет медичної допомоги чи вже доведеться щось доплачувати. Більше деталей наразі просто немає, але зараз безкоштовна медична допомога, а особливо обстеження, лише задекларована, а на практиці не працює. З 2018 року всі бажаючи матимуть чіткий перелік повністю безкоштовних послуг та консультацій, перелік послуг за системою співоплати та варіант повної оплати складних послуг.
Головне, що я хочу зафіксувати: в будь-якому варіанті реформування якихось додаткових оплат нікуди не буде потрібно. Ми платимо податки, і система має за їх рахунок покривати певний перелік послуг. Наразі склалася ситуація, коли всі українці платять на охорону здоров’я однакову суму, але один використовує десяту її частину, а інший в десять разів більше, ніж заплатив. Саме тому всі матимуть однаковий перелік безкоштовних послуг за фіксованою ціною, далі – коефіцієнти, про які я згадував вище. В разі виникнення необхідності кожен доплачуватиме стільки, скільки треба в приватній чи державній лікарні.
Реальні зміни – в 2018 році
– Хто вирішуватиме питання надання грошей лікарням за послуги? Чи не стане це знов приводом для корупції, коли керівникам лікарень доведеться носити конверти чи валізи «подяки»?
– Автономізація як раз і дозволить усунути людський фактор. Пролікувала лікарня апендицит? Будь ласка, отримай автоматичну сплату за надану послугу через електронну систему. Тут є дві новини – добра та погана.
Погана новина полягає в тому, що це – великий обсяг робіт і чималі гроші. Добра новина полягає в тому, що ми можемо створити цю систему з нуля одразу з електронним обігом грошей та документів.
Надали послугу чи зробили операцію? Внесіть інформацію, система автоматично нарахує це лікарні і перерахує кошти з рахунку Національного медичного страховика. Все, ніякого чиновника, ніякого людського фактору, на дворі XXI століття.
– Так, це вже щось нове. Що за Національний медичний страховик?
– Це звичайнісінький оператор, який відповідатиме за укладення договорів з лікарнями, налагодження роботи системи та допомогу в підключенні до неї. Скажімо, ті ж самі комп’ютери в кожну лікарню має поставити керівництво, а страховик в цьому сенсі допоможе усе підключити та навчити нею користуватися. Оскільки все відбуватиметься онлайн-режимі, розподіляти кошти він не буде. Там підключатимуть «агентів», стежитимуть за дотриманням якості та аналізувати роботу системи і вносити пропозиції щодо її покращення в МОЗ та уряд. Його буде створено вже наступного року. Він буде невеликий, дешевий і складатиметься переважно з айтішників. Лікарі там потрібні лише для перевірки надання послуг, аналізу та виробки пропозицій щодо удосконалення роботи системи.
Роль держави зведеться до однієї-єдиної функції – забезпечити кожному громадянину державний гарантований пакет медичної допомоги шляхом купівлі цих послуг у лікарень. Все, що буде за межами цієї функції – особиста справа кожної лікарні та пацієнта. Реабілітацією, СПА, медичним туризмом чи масажем кожен заклад займатиметься за бажанням при згоді колективу та керівництва.
– Так цим же займаються приватні лікарні, які мають з цього непогані гроші. Куди діватимуть прибутки державні лікарні, якщо почнуть надавати додаткові послуги?
– Забрати прибуток на доплати не вийде. Вони матимуть зобов’язання реінвестувати його в заклад. Купити «Порш Кайєнн» головному лікарю не вдасться, а от обладнання вартістю в «Порш Кайєнн» для надання більш якісних чи дорогих послуг – будь ласка. Не писати в МОЗ, просити і чекати роками, а самім заробляти і покращувати умови своєї праці.
– Чому зараз не можна отримати медичну послугу там, де мені заманеться? Що це за радянська дикість взагалі, яку ще і не розуміють лікарі старшого віку?
– Це ми скасуємо найпершим. Вільний вибір лікаря має бути реально вільним.
Звідки взагалі така система взялася? Бо гроші в ручному режимі розподіляли по містах та районах в залежності від офіційної кількості населення. Тому гроші на вас прийшли на ту околицю, де ви зареєстровані, а в лікарні, де ви живете на вас грошей немає. Коли ми пустимо гроші за пацієнтом – обирайте лікаря, обладнання, будівлю чи що заманеться і звертайтеся за допомогою. Вас чекатимуть і вітатимуть, бо за кожну надану послугу лікарня отримає живі гроші, а не «виконання плану».
