Руслан Демчак: Ліквідація банків триватиме

Наступного дня після ухвалення бюджету на 2017 рік Руслан Демчак – один із небагатьох депутатів, який зустрічає журналістів у себе у приймальні. Один із найбагатших депутатів (133 млн грн готівкою, – ред.) президентського блоку та колишній інвестор і забудовник прийшов до Верховної Ради з мажоритарного виборчого округу на Вінниччині.

Скільки коштуватиме українцям націоналізація ПриватБанку, скільки субсидій роздадуть аграріям та чи варто очікувати позачергових парламентських виборів уже наступного року, Демчак розповів Politeka.

Нічний бюджет

– Торік, попри обіцянки, бюджет ухвалили «під ялинку». Цьогоріч, попри наміри, ухвалили «під католицьку ялинку». Чому так важко іде бюджетний процес і як це можна спростити?

– Цьогоріч бюджет подали вчасно, 15 вересня, і часу для його опрацювання було достатньо. Насправді ухвалили ми його зовсім не під ялинку, бо перше читання відбулося 20 жовтня, а 21 грудня вранці відбулося друге і остаточне читання. Документи місткі, там же не лише сам бюджет, а і багато змін до Податкового та Бюджетного кодексів, які раніше ухвалювали «в пакеті». Ми взяли законопроекти, які вже були зареєстровані, розглядали їх і шукали компроміс ледь не з кожного пункту.

Аби звести витратну частину з дохідною, було потрібно шукати нові джерела доходів. Тому було багато дискусій, особливо із представниками тих галузей, яким податки наступного року підвищили. Особливо це стосувалося аграріїв, яким скасували спецрежим і було необхідно визначитися з моделлю надання пільг та компенсацій.

Бюджет ухвалювати легко, коли у країні стабільність, а в бюджеті – профіцит. Тоді за спрощеною процедурою можна посперечатися про відсоткові пункти.

– Одразу після ухвалення бюджету голова Комітету з протидії корупції Єгор Соболєв назвав це «обміном дарунками»: «нафтовики» голосували за компенсації аграріям, а аграрії підтримали зменшення ренти для «нафтовиків». Чи справді цей процес був схожий на обмін?

– У будь-якому разі підвищення податків – це підвищення ставок. Питання було лише в розмірі цих ставок. Разом зі зменшенням рентної плати за видобуток нафти, ми підвищили акцизи на тютюн, алкоголь та паливо. Тому це не питання «кому менше», а «наскільки всім більше».

Уряд був зацікавлений у тому, щоб отримати якісну дохідну частину, забезпечити необхідний об’єм соціальних виплат і створити бюджет розвитку. На 2017 рік заплановані дотації для сільськогосподарського ринку, для малого та середнього бізнесу, на ремонт шахт, рекордна сума запланована на ремонт доріг. Гроші на все це потрібно десь брати і навколо цього точилися дискусії.

– А як же майже детективна історія з дотаціями виробникам сільгосппродукції. Спочатку для них запланували 4 млрд грн з обмеженням на видачу не більш як 150 млн грн «в одні руки». Цю норму скасували, суму субсидій збільшили, але тепер майже мільярд гривень отримає одна конкретна компанія. Хіба це не роздача подарунків? Збільшуємо дотації всім, але «наш» мільярд не чіпайте?

– Це не зовсім так. Загалом аграрії отримують дотацій на 5,4 млрд грн. Норма про видачу не більш як 150 млн грн одному підприємству залишається, але набуде чинності з 1 січня 2018 року.

Мені зараз важко сказати, яка саме буде концентрація цих дотацій, але їх розраховуватимуть від кількості голів тварин. Потужні підприємства, які створили потужну виробничу базу, заслуговують на те, щоб отримати гідну компенсацію. І це зовсім не подарунок! Ця галузь сплачує ПДВ і, до речі, ми запровадили норму, що сума дотацій не може бути більше, ніж сума сплаченого цим же підприємством ПДВ! Фактично це компенсація скасування пільгового ПДВ.

Приватні гроші

– Де братимуть гроші на покриття дефіциту ПриватБанку? Заклали для цього якісь гроші в бюджеті на 2017 рік? Це будуть гроші МВФ, бюджету чи якесь інше джерело?

– Це велика помилка – казати, що гроші на капіталізацію ПриватБанку беруться з бюджету. Пояснюю, звідки братимуть гроші: Мінфін емітує облігації, це 15-річна позика, які сам же банк закладає в Нацбанк під заставу цих самих кредитів. Жодної копійки з бюджету 2017 року на докапіталізацію ПриватБанку не піде.

Ці гроші зайдуть як кредит Нацбанку і можуть навіть не піти на ринок як додаткова емісія, якщо люди масово не побіжать їх знімати. Питання стабільності дуже тісно пов’язано з тим, чи буде інформаційна стабільність серед вкладників.

– Виходить, що проблему з браком 150 млрд у ПриватБанку вирішать шляхом друку грошей Нацбанком?

– Питання вирішуватимуть шляхом позики Мінфіну у вигляді облігацій.

– Як взагалі так сталося, що, попри жорстку фінансову політику та ліквідацію понад 80 банків, Нацбанк «не помічав» такий касовий розрив у ПриватБанку?

– Масштаби націоналізації ПриватБанку такі, що їх можна порівняти з обсягом капіталів усіх ліквідованих 80 банків. Фактично уряд і Нацбанк націоналізували 50% банківського ринку.

Тепер у власності держави сконцентровано 53% всієї банківської системи України. Для ринкової економіки це забагато, тому я впевнений, що після стабілізації на ринку, і це не секрет, пакети акцій і ПриватБанку, і Ощадбанку, і УкрГазБанку будуть продані. 

Ризик часткової девальвації

– Чи можна вважати, що з націоналізацією ПриватБанку банкопад завершиться?

– Ліквідація банків триватиме, але ці ліквідації в порівняні з банками, які вже або вивели з ринку, або ліквідували, будуть незначними. Велику реструктуризацію банківської системи України закінчено.

Остаточно її буде завершено, коли значну частину державних банків буде продано приватним акціонерам, можливо, іноземним.

Я б уникав кількісних показників, бо якщо в тих банків, що залишилися на ринку, а це 47% недержавного сектору, є гроші на докапіталізацію у відповідності з графіком Нацбанку, то вони спокійно можуть залишитися. Наскільки мені відомо, Нацбанк наразі веде листування лише із двома банками, які ще викликають у них сумніви. Якщо вони цілком відкриють структуру власності та не займатимуться відмиванням коштів – вони залишаться на ринку. Тому казати закінчився банкопад чи ні – неможливо, це не перемикач на лампочку.

– Наскільки націоналізація ПриватБанку може вплинути на курс гривні?

– Ми вже бачимо певні коливання курсу. Сподіваємося, що психологічна стабілізація вкладників, які зрозуміють, що банк гарантує держава і гроші нікуди не зникнуть, настане швидко.

Загроза девальвації гривні залежить від наших громадян: чи повірять вони державі, чи ні. Якщо не повірять, ризик часткової девальвації є, але передбачити щось точніше наразі неможливо.

– У нас є бодай якийсь запас міцності? Чи витримає бюджет 28-29 грн за долар?

– Запас міцності – це золотовалютний резерв країни. Він формується здебільшого шляхом запозичень Міжнародного валютного фонду та позитивного платіжного балансу. Якщо у країну заходить більше валюти, ніж приходить, вона осідає в нас. За три роки в нас уже були короткі терміни, під час яких платіжний баланс був позитивним, хоча і дуже мізерним у порівнянні зі загальним ВВП.

Наразі $15,6 млрд золотовалютних резервів України, за оцінками, зокрема, міжнародних експертів, достатньо для того, щоб покрити чотири місяці імпорту взагалі без експорту. Це гарний показник.

Найбільш проєвропейський парламент

– Вам не здається прогноз росту в бюджеті 2017 року надто оптимістичним?

– По-перше, показник в один і кілька десятих відсотка – точно не завищений для країни з таким потенціалом, який в України. По-друге, наша економіка недостатньо детінізована. Лише цьогоріч при загальному зростанні в межах одного відсотка надходження від ДФС з деяких статтей зросли до 20%. Звідки ці гроші взялися, якщо економіка майже не росте? Просто перетягнули частину економіки «з тіні». У цьому напрямку ще є резерви.

По-третє, за 2014-2015 роки українська економіка фактично звернулася і ми ростемо не від показників 2011 року, а попередніх кварталів 2016-го. Тому, я вважаю, що без якихось непрогнозованих факторів на кшталт прямої військової агресії чи раптової девальвації усі підстави для росту в 2017-му році є.

– Річний мандат довіри уряду Володимира Гройсмана спливає у квітні. Чи варто очікувати якихось суттєвих змін у складі уряду?

– По-перше, бюджет ухвалено. По-друге, претензій до Кабінету міністрів немає. Давайте далі подивимося, як чинний уряд здасть свій звіт. Якщо пам’ятаєте, то криза уряду Яценюка почалася з того, що його звіт не прийняли. Але поки я чую претензії не до самого уряду, а до якихось процесів – до Нацбанку, до розподілу субсидій.

– Немає відчуття, що ви відпрацювали «останню осінь» як депутат Верховної Ради чинного скликання?

– Ні. Прикро, що ви помиляєтеся у своїх прогнозах, але політична стабільність завжди дає шанс для економічного розвитку. Вибори – це завжди турбулентність і зупинка реформ, через що країна, якщо не відкочується в розвитку, то, як мінімум, зупиняється.

Я вважаю нинішній парламент найбільш проєвропейським за всю українську історію і здатним ухвалювати важливі закони. Падіння рейтингу коаліційних партій, які впроваджують реформи, завжди є, але це не привід усіх розігнати. Почекаймо результатів реформ і потім глянемо на рейтинг.

Ілля Лукаш

Фото: finance.ua