Григол Катамадзе: Україна приречена на успіх і для цього їй потрібні три кроки

Грузинський дипломат і випускник університету ім. Шевченка Катамадзе тричі був послом Грузії в Україні. Останні півтора року Катамадзе майже перебрався до Києва, де працює із представниками бізнесу та громадськості щодо створення нового Податкового кодексу України.

Під час інтерв’ю Катамадзе кілька разів піднімає томик пропонованого кодексу та пред’являє його як рецепт для лікування економічних хвороб України. Як побити успіх Словаччини, зменшити податки без шкоди для бюджету і з чого почати, він розповів Politeka.

Стати краще за сусідів

– Чи можна вважати, що Україна втратила шанс на цивілізаційний ривок на тлі нинішньої політичної ситуації та відсутності радикальних економічних реформ?

– Не можна. Україна приречена на успіх просто за своєю суттю. Подивіться, скільки позитивних речей є у країні: унікальне геополітичне та географічне положення, наявність величезних ресурсів і, перш за все, людських. Подивіться на велику кількість українців, які виїхали за кордон і роблять серйозну справу в тому ж IT-секторі, лише не для України, на жаль.

Рано чи пізно політики навчаться створювати умови, при яких талановиті українці залишатимуться тут, а не їхатимуть. Наше завдання – домогтися цього якомога раніше. Найважливіше в цьому процесі – створити пільгові вигідніші економічні умови, ніж у всіх країн-сусідів. У світі є купа грошей: у США, Європі, Китаї. Створіть такі умови, щоб ці гроші пішли до України.

– Про те, що Україна приречена на успіх говорять ледь не з Дня Незалежності. Але якщо на той момент Польща перебувала у схожих з нами умовах, то тепер вона значно багатша за нас, а ми змагаємося з Молдовою за позицію найбіднішої країни регіону.

– А ви згадайте, які лідери очолювали свої країни, коли виводили їх із пострадянських реалій. У Польщі був, наприклад, Бальцерович і він зараз працює в Україні; словацький реформатор Іван Міклош теж перебуває в Україні. Вони реалізовували у своїх країнах ліберальні реформи, приватизацію держвласності, зниження податкових ставок тощо.

Подивіться на Словаччину, в якій ніколи не було автовиробництва. Там створили такі умови, щоб у країну прийшли світові автовиробники, і зараз вона на першому місці у світі за кількістю випущених автомобілів у перерахунку на душу населення.

Якщо Україна не створить ще привабливіші умови – економічний ривок відкладається.

Чому вдалося оживити економіку Грузії? Бо там вдалося створити привабливіші умови для інвесторів, ніж у сусідів. Ось це і є рецепт економічного успіху з посиланням на особливості кожної країни.

Систему не можна змінювати частинами

– Минулого тижня ви презентували варіант ліберального Податкового кодексу від імені Асоціації платників податків України. Він дуже схожий на той варіант податкової реформи, яку лобіювала рік тому Ніна Южаніна. Як ви оцінюєте шанси на його ухвалення? Чим покривати збитки бюджету в разі ухвалення цього ліберального податкового законодавства?

– Президент Ющенко на нашому форумі нагадав кілька важливих цифр. По-перше, 56% української економіки перебуває в тіні. По-друге, вихід із тіні лишень 10% одразу дасть бюджету 80 млрд грн.

Коли ми говоримо про ліберальну податкову реформу, а нам у Мінфіні і уряді кажуть про дірку в бюджеті, яку нічим буде перекрити, я хочу нагадати, що ми пропонуємо комплексну реформу, а не лише зменшення податків.

Нумо нагадаю третє джерело грошей для покриття дефіциту бюджету: приватизація державної власності. Якщо системно готувати її рік, провести «чищення» всередині компаній і продавати компанії, «красиво загорнувши», це покриє значну частину від просідання бюджету. Якщо ви знизите податки, а приватизацію проведете через два роки після цього, нічого не вийде.

Є ще одна важлива проблема: кожне міністерство, кожен міністр, бачать лише свій напрямок роботи. Це вбивчо. Держава повинна виходити з довгострокових комплексних завдань: податкова реформа безпосередньо пов’язана з пенсійною, реформою системи охорони здоров’я і соціалкою. Ресурс для проведення ліберальної податкової реформи у країні є і мене в цьому переконують численні бесіди із представниками бізнесу, які готові чесно платити податки за наявності певних умов.

– Однією із пропозицій «податкової реформи» Южаніної, на яку погодився уряд, було зменшення удвічі Єдиного соціального внеску. Очікувалося, що це призведе до масового виходу «з тіні». Наскільки виправдалися ці очікування?

– Запровадження лише цього нововведення ми розкритикували. Основним аргументом для його запровадження уряд називав саме виведення зарплат із тіні, а ми наполягали, що лишень один цей пункт не дасть очікуваного ефекту. Ми мали рацію.

Не можна змінювати систему окремими частинами. Необхідно створити нову систему, яка об’єднає прибутковий податок з ЄСВ та зменшити податкове навантаження на зарплати з 42% сьогодні до 20% до 2020 року. Робити це можна поетапно: 32% у 2018 році, 28% у 2019 і дійти до 20% об’єднаного податку в 2020 році.

– До якого періоду наступного року стане зрозуміло, чи будуть реалізовані ваші пропозиції щодо зміни податкової системи?

– Ухвалювати зміни в податкову систему за законодавством України можна не пізніше, ніж за півроку до набуття їхньої чинності. Так що після новорічних свят і до весни ми презентуватимемо наш варіант нового Податкового кодексу на підприємствах, у регіонах, отримаємо зворотний зв’язок і виробимо остаточний варіант.

Півтора року тому ряд народних депутатів запропонували мені очолити Асоціацію платників податків. Тепер я хочу звернутися до них із конкретною пропозицією: «Ось перший і конкретний результат нашої роботи (показує свій варіант Податкового кодексу, – ред.), у нас немає законодавчої ініціативи і ви повинні ініціювати його розгляд у Раді».

Я – ідеаліст і хочу дотриматися всіх законодавчих формальностей для того, щоб цей кодекс потім реально працював. Це уряд і депутати вносять зміни в податкове законодавство у грудні щороку, а ми орієнтуватимемося на літо наступного року як на дедлайн для ухвалення ліберального Податкового кодексу.

Не хочу вдаватися до політичної полеміки, але можу сміливо сказати: без підтримки в наступному році цей варіант податкової реформи буде ухвалено пізніше й іншими політичними силами, які більше думатимуть про власну країну.

Три кроки

– Михайло Саакашвілі вперше зібрав своїх прихильників в Україні на публічній акції. Підете в його партію або підтримуватимете її, якщо вона пройде в парламент?

– Я – громадянин Грузії і в українській політиці брати участь не буду. Якщо будь-яка партія під час передвиборчої кампанії пообіцяє, а саме, не просто пообіцяє, а кожен її член поставить підпис під зобов’язанням зняти депутатську недоторканність і ухвалити ліберальний Податковий кодекс – я переконуватиму нашу Асоціацію підтримати таку політичну силу.

Бізнес і влада повинні бути відокремлені. Політики повинні створювати сприятливі умови для розвитку бізнесу, а бізнесмени – платити податки. Не може бути дискусій про зарплату судді або депутата, вони повинні бути високими, так само як і рівень відповідальності.

Той, хто в ручному режимі керує автоматичною, на хвилиночку, онлайн-системою повернення ПДВ, жодної відповідальності не відчуває! Коли за будь-яке втручання в цю систему буде передбачено кримінальну відповідальність – ось це буде справжня реформа.

Знаєте, яка відповідальність у Грузії за крадіжку стільникового? Вісім років буцегарні. Зате ви завжди знайдете свій телефон там, де втратили.

– З чого можуть початися відчутні позитивні зміни в Україні?

– Я весь час йду від теми політики або обговорення політиків, але без зміни складу парламенту відчутних змін не буде. Якщо соціологічні опитування показують різний рівень довіри до різних політиків, то в одному вони схожі: понад половина українців нинішньому складу Верховної Ради не довіряють. Тому перший крок до успіху – перезавантаження законодавчого органу за новим виборчим законодавством без мажоритарки і з чітким регламентом фінансування політичних кампаній. Політичні інсинуації щодо того, що на виборах переможуть «не такі» або «не ті», безпідставні.

Другий крок – створення сучасної гнучкої податкової системи через ухвалення ліберального Податкового кодексу.

Третє – ухвалення жорсткого банківського регулювання, яке поверне довіру українців до банків. Я маю на увазі заходи, які переконають населення, що їхні гроші в банках недоторканні та в разі проблем, вони їх повернуть. Сьогодні відповідальність керівників банківських установ майже не працює, хоча прописана в законодавстві.

Ілля Лукаш