Кому вигідне запровадження абонентської плати і як змусити регулятора скасувати це рішення, в інтерв’ю Politeka розповів нардеп від Радикальної партії, член Комітету ВР із питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Юрій Чижмарь.
– Нацкомісію створювали як незалежний орган. Чи це так насправді?
Як бачимо, Нацкомісія – це орган, в якому зібрані залежні люди, які не мають фахової освіти й досвіду роботи в енергетичній галузі, йдеться і про голову НКРЕКП Дмитра Вовка. Ці люди приймають рішення, які їм підсовують із корупційною метою, і навіть не усвідомлюють цього. Документи регулятора навіть не юстуються. Нацкомісія створює корупційні кормушки для окремих олігархів.
– Запровадження абонплати за користування газом – одне з таких рішень?
– Абонентську плату підвели ніби під європейську практику, коли на ринку немає монополістів. В Європі постачання газу розбито на трьох суб’єктів: постачальник газу, транспортер і той, хто займається розподільними мережами. Україна має рухатися в тому ж напрямку. Треба розділити, де ціна за газ, де за магістральний транзит, а де за розвідний. Мають бути три постачальники і, відповідно, три ліцензії. Ці особи не повинні бути пов’язані, щоб люди не страждали.
Нині регулятор ці тарифи роз’єднав, але запровадили незрозумілу абонплату. Вона непрозора і призводить до збільшення видатків громадян, бо на транзит не поширюється субсидія і не зрозуміло, що туди закладено. Чому люди платять різну абонплату, залежно від виду лічильника? Податок на автомобіль не залежить від того, електронний чи механічний спідометр в ньому. Тому абонплата, хоч у нас і люблять писати, що запроваджено «на виконання директиви ЄС відповідності до виконання вимог МВФ та Угоди про асоціацію з Євросоюзом», насправді – це чиста корупція.
Чому абонплата за газ вдарить по бідних українцяхЦей склад НКРЕКП себе дискредитував формулою «Роттердам плюс», німецькими хабами, приєднаннями до електромереж і цими абонплатами. Він має піти у відставку. Замість них повинні прийти професіонали, які дійсно вирахують, скільки коштує утримання газової мережі, яка адекватна плата за газ і з чого складається. Тоді люди платитимуть не 6 тис. грн за кубометр за всю послугу, а 4,5 чи навіть 3,5 тис. грн.
– Кому вигідне запровадження абонплати?
– Облгазам. Абонплата є в кожній країні, але там споживачі мають можливість обирати. Це як із мобільним зв’язком. Маєте кілька абонплат і обираєте, яка вам, у залежності від обсягу необхідних послуг, підходить. Українцям дали одну абонплату, яка не залежить від споживача, а від встановленого в нього об’єкта обліку. Цього не може бути. Це помилка. Абонплата за телефонні послуги не залежить же від фірми виробника телефону.
У принципі, це рішення НКРЕКП вкладається в умови Третього енергопакета, який Україна підписала з Європейською газовою асоціацією. Воно вкладається і в новий закон про ринок газу, за яким споживач купує газ напряму у продавця, а не через посередників, як «Нафтогаз». Закон передбачає, що споживач може прийти в облгаз і обрати собі постачальника. Компанію, яка має найкращу ціну. Далі просто сплачувати за транзит. Це логічно. Але транзит за такою ціною не вкладається в голову.
– Зараз регулятор говорить, що Кабмін має знизити ціну на газ.
– Тут погоджуюся із НКРЕКП. Кабінет міністрів не може визначати ціну на газ. Якщо йдемо до вільного ринку газу, то ціну визначає виробник або постачальник в Україну, а не Кабмін. Можна лише визначати граничні ціни, щоб не було монополізму й перевищення торгової націнки.
Щодо транзиту газу, тут ціну має встановлювати регулятор, бо він оцінює вартість утримання всієї газотранспортної мережі України в різних регіонах і визначає, скільки на це утримання потрібно спільно сплачувати грошей. Але Нацкомісія не надала методологію. Як можна за три дні прийняти відповідне рішення?
Коли НКРЕКП приймала рішення про збільшення плати за підключення до електромережі до 5 МВт, говорили, що зробили аудит і мають висновок McKinsey та Ernst & Young. Коли депутати зробили запит до цих аудиторських установ, ті підтвердили, що жодних висновків не робили. НКРЕКП збрехала. Думаю, у разі з абонплатою теж багато брехні, невігластва і корупції.
– Чому так поспішили з рішенням запровадити абонплату? 28 березня встановили і вже 1 квітня ввели.
Олександр Опанасенко про енергетичну монополію та гібридну ситуацію (відео)– Це під питанням. Нині проводимо реформу. Увесь комплекс, відповідно до закону, мали запроваджувати одночасно. Наприклад, з 1 січня 2018 року чи 2019 року, коли створимо ринок газу з певною кількістю постачальників і транзитників, яким визначаємо тариф.
Тут вихопили з реформи одну частину й встановили тариф на транзит, а тариф на газ залишили регульованим. До того ж навіть не обґрунтували, як обраховується тариф на транзит. Хотілося б побачити від Дмитра Вовка, на базі чого він голосував за цю методологію? Де вона і хто її прописав? Думаю, якщо розібратися, отримаємо “фількіну грамоту”.
– Чому населенню навіть не дали перехідний період, щоб підготуватися до запровадження абонплати?
– Тут не стоїть питання перехідного періоду. Не можемо давати корупції перехідні періоди. Задумувалося, що НКРЕКП залучатиме незалежних експертів, які вивчатимуть стан із кошторису утримання мереж, щоб вони могли винести адекватну ціну з нормальною економічно обґрунтованою рентабельністю компаній, які утримують ці мережі. Нинішня ситуація показує, що вони не беруть обґрунтовані ціни, а визначають їх на базі домовленостей із власниками обленерго. Думають, що нація проковтне.
Зараз Вовк каже, що 10 квітня переглянуть рішення. Просять Кабмін зменшити тариф на газ і запровадити субсидії на його транзит. Але не будемо себе дурити. Усе одно платитимемо завищені тарифи. На жаль, енергетика в Україні – це галузь, де чималий обіг грошей. Корупція там вкоренилася.
– Як змусити НКРЕКП скасувати рішення?
– Працюватимемо над цим. Однак вимагатимемо й ротації членів Нацкомісії. Немає іншого виходу, як їх змінити. За один рік вони мають чотири величезні корупційні скандали, де були змушені відступати, але щоразу вигадують щось нове. Суспільство не повинно боротися з чиновником, який втратив довіру. Він повинен просто йти із влади.
– Парламент і уряд не мають впливу на Нацкомісію.
Олександр Савченко про врятування гривні та вимоги до російських банків – відео– Це той недолік, що коли ухвалюємо закони, але не читаємо їх. Кричать, що це вимога ЄС, європейських партнерів, а хто не голосує, той рука Москви. Проводимо подібні норми і створюємо монстрів.
НКРЕКП сформували з вірою, що п’ятеро осіб, які там працюватимуть, будуть кристально чистими. За 25 років в Україні навчилися робити корупцію, але не навчилися з нею боротися. У такій ситуації треба розуміти, що чиновник апріорі буде корумпований. Тому потрібно створити умови, коли він не зможе цього зробити. Він має бути контрольований і знати, що може понести відповідальність.
Подивіться, що коїться в Національному агентстві з питань запобігання корупції. Система не працює й ніхто не несе відповідальності. У НКРЕКП система пробуксовує, і теж ніхто не відповідає. Тому поки депутати непрофесійно підходитимуть до ухвалення законів й, замість того, щоб проводити дискусію, ухвалюватимуть закон, спираючись на гасла «ми реформатори, ми проти Москви, тому голосуємо» – це не парламентаризм і не законотворчість. Так завжди матимемо проблеми з нормативними актами, які приймаємо.
Верховна Рада ухвалила купу законів, але більшість із них не дієві, бо не професійні. Коли ухвалювали закон про НКРЕКП, я попереджав, що він не працюватиме.
– Змусити НКРЕКП подати у відставку немає жодних способів?
– Немає. Це ж незалежний регулятор.
– А через суд?
– Для суду потрібно довести правопорушення. Поки наша правоохоронна система шукатиме його, мине 2-3 роки.
Маємо зареєстрований законопроект, щоб змінити низку норм у законі про Нацкомісію. Потрібно мати можливість звільняти членів за рішенням ВР, виносити їм недовіру. Запровадити норму обов’язкового юстування документів НКРЕКП, які встановлюють норму права. Усі міністерства це роблять. Тоді хоч трішки приведемо у відповідність.
Звісно, зацікавлені в такому органі почнуть розказувати, що в такий спосіб порушуємо взяті перед Євросоюзом зобов’язання і Україні не дадуть безвізовий режим чи черговий транш МВФ.
Ольга Головка
