Румунська влада йде війною на антикорупціонерів

Румунське диво

За останні кілька років Румунія зробила грандіозний прорив у справі боротьби з корупцією, здивувавши своїми успіхами найзатятіших скептиків у всьому світі.

Зовсім нещодавно ситуація там здавалася практично безнадійною: в Румунії процвітала організована злочинність і наркоторгівля, а держапарат міцно зрісся зі злочинними синдикатами. Ну, а в національному менталітеті румунів – зовсім як у нас – хабар, особливо дрібний, не був злочином.

Навіть коли під тиском Євросоюзу в 2002 році було створено Національне антикорупційне управління (DNA) та Національне агентство з питань доброчесності (ANI), ситуація радикально не змінилася. Істотний зсув почався лише в 2011 році, коли румунська влада та Єврокомісія погодили антикорупційну стратегію для Бухареста, а парламент провів значно жорсткіші закони щодо переслідування казнокрадів.

2013 року DNA очолила колишній генпрокурор країни Лаура Кьовеші. Відтоді боротьба з корупцією набула воістину космічного розмаху. Притягли до відповідальності тисячі нечистих на руку чиновників, серед яких – десятки мерів (включно з чинним на момент порушення справи градоначальником румунської столиці), парламентаріїв, міністрів і дипломатів; кількість суддів і прокурорів, які вирушили до місць позбавлення волі, взагалі обчислювалася сотнями.

Рівень розкриття справ румунськими антикорупціонерами досяг 92%. У Європі та світі заговорили про «румунське диво».

Досвід Румунії, так само як трохи раніше досвід Грузії часів Саакашвілі, наочно продемонстрував – за наявності політичної волі корупцію легко можна подолати навіть у найбільш, здавалося б, історично і ментально корупціогенних суспільствах.

При цьому високопоставлені румунські функціонери, які потрапили під залізний каток DNA, зчинили нестямне виття, розповідаючи про «непрофесіоналізм», «диктаторські замашки» та «політичні переслідування». Неодноразово намагалися дискредитувати і саму Лауру Кьовеші. Методи високопоставлених хабарників скрізь однакові – в Грузії, в Румунії, в Україні.

Повернення «колишніх» та антикорупційний Майдан

Одна з сумних закономірностей історичного процесу полягає в тому, що хоч яким ефективним був уряд реформаторів, згодом виборці все одно голосують за «колишніх».

У Грузії після десятиліття фантастично успішних реформ Михайла Саакашвілі народ проголосував за популістів із «Грузинської мрії», які одразу ж провели масову амністію корупціонерів і злочинців. Не оминула ця чаша і Румунію: наприкінці минулого року в країні пройшли парламентські вибори, на яких перемогла Соціал-демократична партія (PSD), яка разом із партією ALDE сформувала нову коаліцію, відправивши в опозицію пропрезидентську Націонал-ліберальну партію (PNL).

Не пропрацювавши й місяця, соціал-демократи на чолі з прем’єром Соріном Гріндяну (соратником екс-прем’єра Віктора Понти, фактичного господаря партії, якого раніше «притягували» за корупцію) одним із перших рішень спробували протягнути зміни до Кримінального кодексу.

Вони планували декриміналізацію корупційних діянь. Також соціал-демократи спробували ухвалити постанову про амністію, яка передбачає вихід на волю не менше ніж двох із половиною тисяч засуджених злочинців.

Тоді на вулиці Бухареста та інших міст вийшли близько півмільйона осіб – величезна цифра для 19-мільйонної країни. Під спільним тиском антикорупційного Майдану, президента Клауса Йоганніса, провідних країн Євросоюзу та Сполучених Штатів влада відкликала свої рішення та на певний час зачаїлася.

Влада готується до реваншу

Спекотне літо 2017 року, коли через несусвітну спеку політична активність на Старому континенті впала до нуля, а свідомі громадяни роз’їхалися по морях-океанах, було використано «елітами» низки східноєвропейських країн для перегрупування та початку нового контрнаступу на реформаторів і борців із корупцією.

Керівництво України, змовившись із керівними колами Грузії, позбавило паспорта Михайла Саакашвілі. Паралельно в нашій країні почався черговий виток цькування антикорупційних активістів і НАБУ, роботу якого і так саботують підконтрольні владі суди.

Не відстають від українських і румунські побратими по класу: 23 серпня міністр юстиції цієї країни Тудорел Тоадер презентував пакет законопроектів із «реформування» судової та правоохоронної системи. На практиці ж напрацювання уряду слугують лише одній меті – підрізати крила занадто завзятим, на їхній погляд, борцям із корупцією.

Згідно із запропонованими змінами, президента позбавляють права призначати керівництво прокуратури і DNA. Замість нього головних прокурорів і керівництво Нацуправління призначатиме Мін’юст за погодженням із Вищою радою магістратури. Боротьбу з корупцією в судовій сфері взагалі виводять із компетенції DNA і передають створюваній для цих справ Судовій інспекції – яка також буде під контролем міністерства юстиції.

Іще одна новація стосується терміну дії мандатів головних прокурорів – його пропонують збільшити з трьох до чотирьох років. У такому разі прокурори, призначені нинішнім соціал-демократичним урядом, збережуть свої посади і після наступних парламентських виборів, незалежно від того, чи збереже партія Понті-Гріндяну владу.

Проти спроб вихолостити «румунське НАБУ» виступили президент Клаус Йоганніс, який назвав те, що відбувається в країні, атакою на правову державу; представники прокуратури, DNA та судової системи. Пропрезидентська партія PNL та інші опозиційні сили оголосили про намір протистояти цим планам, а представники громадськості – про початок масових акцій протесту.

Європарламентар від Румунії, колишній міністр юстиції Моніка Маковей вважає, що поправки, запропоновані нинішнім урядом, «фатальні для юстиції та країни» і порушують зобов’язання Румунії перед ЄС.

27 серпня більше ніж три тисячі людей вийшли на центральну площу Бухареста, вимагаючи не лише зупинити «реформу», а й відставки керівництва парламенту країни. Мітинги відбулися також у румунських містах Тімішоара, Клуж-Напока, Брашов, Крайова та інших.

Президент Франції Еммануель Макрон, який прибув 24 серпня з офіційним візитом у Бухарест, теж розкритикував нововведення. За словами господаря Єлисейського палацу, запропоновані новації «не сприяють боротьбі з корупцією». Він закликав керівну партію дати задній хід своїй ініціативі. Аналогічну позицію мають і в Брюсселі.

«Ми стурбовані, запропоновані нововведення порушать незалежність правосуддя», – заявила представник ЄС Ангела Крістіа.

Однак румунська влада, схоже, має намір йти до кінця. «Зараз ми передаємо законопроекти до Вищої ради магістратури, після чого затвердимо їх на засіданні уряду і направимо на розгляд парламенту», – пообіцяв їхній автор Тудорел Тоадер.

З огляду на те, що соціал-демократи та їхні союзники мають більшість у парламенті (плюс – їх можуть підтримати депутати низки дрібних фракцій, у яких також є підстави боятися DNA), зупинити реванш корупціонерів та їхніх покровителів може, як і півроку тому, лише громадянське суспільство.

А ось уряд, якщо наполягатиме і йтиме проти волі власного народу, цілком ризикує повторити долю колишнього комуністичного вождя Ніколае Чаушеску – той також 27 років тому був сповнений рішучості «йти до кінця» і «не прогинатися під тиском натовпу».

Тож осінній політичний сезон у Румунії обіцяє бути дуже спекотним.

Максим Вікулов