Як відомо, наприкінці липня президент Петро Порошенко за підтримки «Народного фронту», Радикальної партії та політсил-сателітів позбавив громадянства Міхеїла Саакашвілі – людини з досвідом проведення успішних реформ на пострадянському просторі. Формальною причиною стало нібито зазначення неправдивих даних в анкеті на отримання громадянства: Саакашвілі, за словами влади, не вказав у анкеті, що проти нього в Грузії тривають розслідування.

Дмитро Добродомов про розмитнення іномарок, вакханалію в медицині і права Саакашвілі (відео)

Одразу ж один із спікерів фракції БПП «злив» і саму анкету. Тільки, от халепа, за словами Саакашвілі, анкета виявилася підробленою, заповненою та підписаною іншою особою. Але, як і водиться в наших реаліях, ніхто ні за публікацію персональних даних, ні за підробку підпису так і не відповів.

Реальною ж причиною, в якій ніхто не сумнівається, стало те, що третій президент Грузії дозволив собі критикувати корупцію, кумівство і цілковиту відсутність реформ у нашій багатостраждальній країні.

Довгий шлях додому

16 серпня Саакашвілі заявив про намір повернутися в Україну 10 вересня з території Польщі через контрольно-пропускний пункт «Краковець», щоб відстоювати свої права в суді.

«Із нами буде багато журналістів, із нами будуть депутати, з нами будуть прості люди. Мене хочуть супроводжувати українці, які живуть у Польщі, їх дуже багато… Я буду дуже вдячний, якщо люди прийдуть на кордон», – заявив опозиціонер.


З обох сторін тривала активна підготовка. Саакашвілі багато спілкувався зі світовими ЗМІ та політиками дружніх Україні держав, щоб заручитися максимально можливою суспільною підтримкою і медійним висвітленням. Особливо цікавою була двогодинна зустріч Саакашвілі з фактичним керівником Польщі – главою керівної партії «Право і Справедливість» сенатором Ярославом Качиньським.


Не відставав від нього і вітчизняний істеблішмент: лідер радикалів Олег Ляшко, який віднедавна не покидає ефір ахметовської ТРК «Україна» та голосує синхронно з пропрезидентською фракцією в парламенті, а також скандальний екс-радник голови МВС Арсена Авакова Ілля Кива закликали до фізичної розправи над Саакашвілі та його прихильниками. А сама влада зміцнювала КПП «Краковець» і територію навколо нього: посилені наряди автоматників із собаками, густий колючий дріт. Коротше, все те, чого так бракує на східному фронті та на україно-російському кордоні, раптом з’явилося на й без того з радянських часів непогано обладнаному кордоні з дружньою нам Польщею.

Протестний градус росте: чого чекати восени

Безпосередньо перед запланованим поверненням, 9 вересня, правоохоронці кілька разів зупиняли колону ветеранів-учасників блокади торгівлі з окупованими територіями, яка прямувала з Донбасу на україно-польський кордон. Також надійшла непідтверджена інформація про вимогу СБУ до операторів мобільного зв’язку відключити 10 вересня поблизу КПП зв’язок 3G – щоб заблокувати стріми в режимі реального часу.

Зустрічати опозиціонера приїхали кілька тисяч людей, які розбили наметове містечко неподалік від запланованого переходу. На пункт «Краковець» прибули Анатолій Гриценко, Єгор Фірсов, низка нардепів. У польський Ряшів приїхали Юлія Тимошенко, Дмитро Добродомов, Віктор Чумак, Валентин Наливайченко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, інші депутати і політики, європарламентарі та російські опозиціонери (наприклад Костянтин Боровий) – із наміром переходити кордон разом із Саакашвілі. Висвітлювати ситуацію попрямували представники практично всіх провідних світових ЗМІ.

Влада ж відрядила на КПП кілька автобусів із «тітушками» – молодиками спортивної статури в камуфляжі. Як пізніше з’ясувалося, тітушки мали при собі газові балончики та травматичну зброю.

Провівши в Ряшеві прес-конференцію, на якій, зокрема, переказано «привіт» Рінату Ахметову, Міхеїл Саакашвілі та політики, активісти та журналісти, які його супроводжували, попрямували до Перемишля. Де, несподівано для багатьох, політик сказав, що далі він поїде не на «Краковець», а потягом «Інтерсіті», на який завчасно придбав квитки для всіх охочих. Особливість поїздки полягала в тому, що «Інтерсіті» не зупиняється на кордоні, а їде просто до Львова (далі – Київ), а документи і квитки перевіряють під час руху. До того ж не прикордонники, а співробітники потяга, які не мають права встановлювати дійсність паспорта і, тим паче, його вилучати.

Переплюнути Януковича. Як влада влаштувала шоу на кордоні

Подальший розвиток ситуації нагадувало сюрреалістичний роман.

Провідниця потяга оголосила, що, оскільки у вагоні перебуває особа, якій заборонено в’їзд в Україну, то він не рушить із місця. Принадність ситуації ще й у тому, що раніше адвокати Саакашвілі отримали офіційну відповідь від СБУ, що в’їзд україно-грузинському політику не заборонено. Затримка потяга продемонструвала, що влада настільки боїться Міхеїла, що готова на що завгодно, згодна переходити будь-які червоні лінії – і все це, зауважмо, за межами України та під софітами телевізійних камер усієї планети.

Телетайп: «пікнік на узбіччі» напередодні цунамі

Що характерно – ніхто так і не взяв на себе відповідальність за інцидент – у Києві від ініціативи паралізувати залізничне сполучення з «головним адвокатом України в ЄС» показово відхрестилися. А головним стрілочником, за словами Найєма, цілком можуть зробити Оксану Василівну Верхоляк – чергову по станції Броди, яка, за словами працівників поїзної бригади, особисто дала доручення зупинити відправлення складу з Перемишля. До речі, вітчизняні політики написали заяву до польської поліції та Генпрокуратури, вимагаючи розібратися в ситуації.

Провівши певний час у нерухомому вагоні, команда Саакашвілі вирішила повернутися до плану «А» – переходу через «Краковець». Але під час руху з’ясувалося, що опозиціонер наближається до пункту «Шегині». І тут почався сюр номер 2 – пропустивши головний автобус (із Саакашвілі та іншими політиками), польський прикордонник перекрив рух для інших автомобілів колони – за екстреним запитом української сторони. У сірій зоні автобус зустріли спецназівці у бронежилетах, які не підпустили пасажирів на український КПП із того приводу, що його «заміновано». Логіка влади, очевидно, була наступною – в жодному разі не допустити контакту опального політика з офіційною особою на кордоні. Яка вилучила б у нього паспорт, але зобов’язана була б прийняти прохання про надання статусу біженця, видати тимчасове посвідчення і впустити в країну.

Прорив «залізної завіси»

Поки в Києві поступово опускали таку собі «залізну завісу» на україно-польському кордоні, фактично перекриваючи КПП за КПП, прихильники екс-президента Грузії рушили до пункту пропуску. Прикордонники, точно не в захваті від ідеї стріляти у власний народ, опустили зброю і відійшли; натовп пройшов на КПП. Саакашвілі та ко, співаючи гімн, ступили на українську землю.

Давид Сакварелідзе про громадянство Саакашвілі, тітушек Порошенка і зустріч в Краковці (відео)

Поспілкувавшись зі своїми прибічникам, Саакашвілі оперативно попрямував до Львова. Де у супроводі мера Андрія Садового виступив на площі Ринок.

Тимчасом у соцмережах почали масово розганяти думку про те, що прорив кордону – страшний злочин. За який невідворотно спіткає кара. Мовляв, прорвавши кордон, Саакашвілі порушив суверенітет держави, зазіхнув на один з її священних атрибутів і створив небезпечний прецедент. Кримінальною відповідальністю реформатору вже пригрозили президент Петро Порошенко, глава МВС Арсен Аваков і генпрокурор Юрій Луценко

Але погрози не свідчать про силу наших можновладців. У них було кілька варіантів реагування: впустити Саакашвілі в країну і демонстративно видати його Грузії (відповідний запит спільно оперативно склали в Києві та Тбілісі); впустити і не видавати; демонстративно не впускати. На Банковій намагалися обмежитися напівзаходами. В результаті міжнародне реноме України втоптано в бруд, влада продемонструвала фантастичну слабкість і боягузтво, а Саакашвілі оточений увагою всіх світових ЗМІ.

До речі, влада акцентувала увагу на тому, що її представники нібито мали повне право застосувати зброю на кордоні, але не стали цього робити. Але у всього є причина. У цьому випадку вона може бути наступною: варто владі влаштувати бійню – народ відступив би на територію Польщі. Кілька тисяч наших біженців у Польщі потрібні нашій «еліті» ще менше, ніж Саакашвілі в Україні.

А от світова громадськість від поведінки Києва, м’яко кажучи, в шоці. Щоб переконатися в цьому, достатньо просто прочитати англомовну пресу – Україна знову опинилася на перших шпальтах світових ЗМІ. Особливо були вражені тим, що відбувається на їхній території, поляки. Кажуть, Варшава вже викликала нашого посла Андрія Дещицю для пояснень. Щоправда, сам дипломат це заперечує.

Максим Вікулов