Мільйони для депутатів: як слуги народу не цураються компенсацій

Традиційно українці сприймають саме народних обранців найбагатшими людьми країни. І це не пусті слова. Адже заповнені парламентаріями декларації про доходи красномовніші за будь-які аргументи – на одну зарплату, як ми всі переконались, ніхто з них не живе.

Попри очевидну фінансову спроможність, парламентарі не відмовляються від бонусів свого офіційного становища. Зокрема, таких як компенсація за проїзд Україною, закордонні відрядження та житлові витрати.

Кожен кілометр на рахунку

Нагадаємо, згідно з законом “Про статус народного депутата”, у видатках на забезпечення Ради передбачено кошти на проїзд депутатів усіма видами транспорту – метро, автобусом, трамваєм, тролейбусом та ін. Як часто депутати користуються такими бюджетними транспортними послугами – можна лише здогадуватись.

У відповідь на журналістський запит в аппараті Верховної Ради повідомили, що 245 народних обранців отримали по 38 170 грн компенсації вартості проїзду по території України у 2017 році.

Загалом на мандри країною депутатам із державної казни видали 9,4 млн грн.

Для порівняння: у 2016 році 211 депутатів Ради отримали 5,5 млн гривень компенсації.

Серед тих, хто цього року отримав відшкодування за проїзд – перший заступник голови Ради Ірина Геращенко, віце-спікер Оксана Сироїд, голова фракції “Народний фронт” Максим Бурбак та голова фракції “Об’єднання “Самопоміч” Олег Березюк.

Також не відмовились від кільканадцять тисяч гривень представник президента в Раді Ірина Луценко, заступник голови фракції “Блок Петра Порошенка” Олексій Гончаренко, депутати від БПП Мустафа Найєм і Сергій Лещенко.

Сюди ж, до компанії, так би мовити, входять депутат від Радикальної партії Олега Ляшка Сергій Рибалка, позафракційний Борислав Розенблат, а також депутат від “Опозиційного блоку” Наталія Королевська.

Серед депутатів, які одержали компенсацію за проїзд, є й В’ячеслав Богуслаєв (група “Воля народу”), який задекларував 1,1 млрд гривень доходів за 2016 рік.

Політичний туризм

Не забуваймо і про закордонні відрядження. За 2017 рік на такі мандрівки 93 народних депутати отримали компенсацію з держбюджету на суму 8 млн грн.

Голова парламенту Андрій Парубій отримав 219 тис. грн компенсації. У рамках відряджень він відвідував США, Японію, Польщу, Грузію, Італію, Латвію та Туреччину. А його перший заступник Ірина Геращенко отримала 227 тис. грн.

Окрім того, з фракції «Блок Петра Порошенка» (БПП) компенсацію з держбюджету за закордонні відрядження заслужили голова постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Володимир Ар’єв (524 тис. грн) і заступник голови фракції Олексій Гончаренко (155 тис. грн).

Синові президента Петра Порошенка депутату від БПП Олексію Порошенку компенсували 51,2 тис. грн за відрядження в Бангладеш.

Із фракції «Народний фронт» компенсацію виплатили, зокрема, депутатам Леоніду Ємцю (454 тис. грн) та Георгію Логвинському (307 тис. грн).

У ВО «Батьківщина» свої законні гроші отримали Сергій Власенко (388 тис. грн) та заступник голови фракції Сергій Соболєв (394 тис. грн). Сергію Кіралю із «Самопомочі» дісталось 366 тис. грн.

Квартирне питання

До міжнародного туризму додається ще й житловий. Так, голова Верховної Ради Андрій Парубій і 175 депутатів отримали 32,6 млн грн із державного бюджету для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера в 2017 році.

Окрім Парубія держава попіклувалась про квартирне питання голови фракції “Об’єднання “Самопоміч” Олега Березюка та голови “Народного фронту” Максима Бурбака.

У фракції “Блок Петра Порошенка” кошти з держбюджету надали 61 з 138 депутатів. Зокрема, депутатам Андрію Вадатурському, Павлу Кишкарю, Аркадію Корнацькому, Івану Куліченко, Богдану Онуфрику, Олександру Сугоняко, Костянтину Усову та Олександру Черненку.

У фракції “Народний фронт” компенсацію отримали 44 з 81 депутата. Серед них заступник голови фракції Юрій Береза, депутати Євген Дейдей, Андрій Левус, Михайло Гаврилюк, Максим Поляков. В “Об’єднанні “Самопоміч” грішми платників податків не погребували 14 із 25 депутатів. Зокрема, голова фракції Олег Березюк та його заступник Олег Лаврик, депутати Тарас Пастух, Семен Семенченко. В Опозиційному блоці – 9 із 43. Також компенсацію отримали 22 з 51 позафракційних депутатів.

На думку політичного експерта Кирила Сазонова, будь-які пільги – це пережитки Радянського Союзу.

«Я противник будь-яких пільг. Адже це спроба бути добрим чужим коштом та ховати за цим маленькі зарплати, – переконаний він. – У будь-якої людини: чи це депутат, чи учитель, чи ветеран – має бути нормальна зарплата. Тоді їм не потрібні жодні пільги. Люди самі вирішать, куди їм краще потратити свої гроші. Зокрема, пільги на компенсацію житла – це такий самий пережиток, як усе інше. Якщо у депутата буде нормальна зарплата, то зможе сам знімати собі житло. Але йдеться про таких депутатів, яких ми хотіли б бачити у ВР, – тобто нормальних, а не ставлеників олігархів, які на свою зарплату зі сміхом дивляться, отримуючи в конверті щомісяця «винагороду». Що ж до компенсації за проїзд, то всі в Україні отримують відшкодування за відрядження. Тут нічого дивного немає».

Експерт вважає, що в українців традиційно негативне ставлення до влади, в цьому полягає специфіка України, яка якісно відрізняє її від Росії.

«Українці не є частиною руского міра, бо ми завжди не любимо владу, на відміну від росіян, які владу хвалять, – каже Сазонов. – Це наша гарна риса. Жорстко реагуємо на будь-яки вияв матеріального благополуччя еліт. Це не дає їм розслабитись. Повірте, і партіям, і мажоритарникам зовсім не байдуже питання про компенсації, адже їх про це запитують їхні виборці».

Політолог додає, що в пострадянських країнах та тих, які прославились корупцією (африканські, азійські), депутати є багатими людьми, тобто влада – безкінечне джерело ресурсів.

«У цивілізованих країнах, де корупції в політиці мало, політикам надають компенсації, тимчасове житло або ж просто нормальну зарплату ,– розповідає Сазонов. – В питанні надання чи ненадання компенсацій українським нардепам йдемо по вістрі ножа. З одного боку, перетворювати депутатів на багатих людей – неправильно. Адже у результаті вони лише втрачають зв’язок із реальністю. З другого боку, якщо людям при владі (а у нас багато лобістів) платити мало, то вони свої гроші «відпрацюють». Щоправда, працюючи не на нас, а на фінансово-промислові групи. Як то кажуть, хто платить, той і замовляє музику».

Романія Горбач