Чи може Україна торгувати ліками з Росією?
Потішні протестанти
Кілька десятків молодих людей з «Національного спротиву» провели мітинг 26 вересня під фармацевтичною компанією «Фармак», передає Hyser.
Акція, схоже, була погано організована. Це і зрозуміло – народний гнів важко контролювати. Хлопці слабо уявляли, де вони знаходяться. Називати найбільше фармпідприємство країни “сепаратистською аптекою”, звичайно, прикро, але, щонайменше, непрофесійно. Мила дівчина-протестант посміхалася на камерофон кореспондента «Всесвітньо-броварського телебачення» — це ємна характеристика перфомансу.
Навряд чи хлопці в медичних масках знали, що на всю фармацевтичну галузь припадає всього піввідсотка в експорті українських товарів у Росію. Чому почали з фарми? Чому з «Фармак»? Далі підуть по іншим виробникам ліків, а потім переключаться на інші галузі?
«Національний спротив» — професійна протестна організація з димовими шашками і написаними від руки плакатами. Її активісти були незадоволені колишнім главою “Укрзалізниці” Войцехом Бальчуном, коли з ним боровся «Народний фронт». Був мітинг під парламентом і урядом проти контрольованого росіянами оператора лотерейного бізнесу М.С.Л. І ось тут починаються збіги.
Ні
Тільки ледачий не писав про спроби монополізації лотерейного ринку компанією “УНЛ”. Їй, можливо, було на руку вуличний тиск на двох конкурентів — фірми «М.С.Л» і «Патріот», власників яких пов’язували з РФ. Написано багато статей про участь у бізнесі «УНЛ» друзів і самого народного депутата Гліба Загорія. Хоча останній заперечував це виданню Mind.ua.
Гліб Загорій є співвласником фармацевтичної фірми «Дарниця». Ця компанія веде принципову суперечку навколо радянських ліків “Корвалол»з “Фармак”. 9 жовтня справу має розглянути Верховний суд України. Коло замкнулося?
Зрозуміло, це тільки, можливо, піар-частина конфлікту. Сигнал, що протистояння загострилося. Не дарма ж «Дарниця» посилила команду Дмитром Шимківим з адміністрації президента. Далі сценарій звичний. Зазвичай запрошують силовиків з перевірками і кримінальними справами. На піку протистояння вдається вийти на якісь домовленості. Після чого конфлікт затихає. Чиста конфліктологія.
Хоча в умовах президентських виборів ставити крапку в суперечці двох великих компаній не вигідно. Завжди краще залишити ситуацію в підвішеному стані, щоб отримати важелі впливу на обидві сторони.
Але це вже велика політика. Поговоримо про тему, про яку нагадала молодь. Торгівля з Росією в цілому, і ліками, зокрема.
Через нехочу
РФ залишається великим торговим партнером України. За 7 місяців 2018 року частка країни-агресора в експортних поставках з України склала 8%. Російський ринок, як не крути, — головний для українських товарів.
РФ також займає перше місце серед постачальників товарів в Україну з показником 4,4 млрд дол. Український експорт падає, а російський імпорт зростає. У чиїх інтересах прибирати українські товари з російського ринку – питання риторичне.
Під час Першої та Другої світових воєн були приклади торгової блокади Німеччини. Країна-агресор розвивала внутрішнє виробництво і збільшувала торгівлю з нейтральними державами. Але були політичні рішення «стоп-торгівля». В Україні поки таких немає. Навіть керівництво країни відразу не зорієнтувалося, як розлучитися з російським бізнесом. У деяких випадках поставки з РФ дуже складно зупинити фізично. Взяти, хоча б, аміак, ядерне паливо, газ.
Експорт ліків з України за 7 місяців в грошовому вираженні збільшився на 4,5% порівняно з таким же періодом 2017 року — до 96 млн дол., а в натуральному – скоротився на 6% — до 7 тис. тонн. При цьому показники імпорту ліків на порядок вище. З-за кордону в Україну завезли 13,5 тис. тонн медикаментів на 870 млн дол. Експорт зріс на 5%, імпорт-на 14% порівняно січнем-липнем 2017 року через преференції західним компаніям на ринку України.
За обсягами закупівлі українських ліків Росія займає третє місце після Узбекистану і Казахстану з показником 11 млн дол. Її частка в зовнішніх поставках лікарських препаратів досягає майже 12%. ЄС і США, куди можна переорієнтувати українські відвантаження, поки не охоче відкривають ринки. Вся Європа купила ліків в Україні менше однієї Молдови.
По-хорошому, мітинги по забороні “торгівлі на крові” можна проводити перед кожним з близько 30 українських виробників ліків, що торгують з РФ. Експортують всі, хоча деякі цього соромляться.
Два підходи: «Фармак» VS «Дарниця»
У торгових відносинах українських підприємств з РФ можна виділити дві моделі поведінки. Перша представлена «Фармак». Рішення про вихід на експортні ринки, в тому числі в РФ, взяли в 2010 році після світової фінансової кризи 2008-2009 років для страхування ризиків. Вклали серйозні гроші. Налагодили поставки. І грянула війна.
Хто б що не говорив про мораль, але бізнес повинен оперувати, в першу чергу, категоріями грошей. Думати, як повернути інвестиції. Стати першим підприємством, що перервало всі відносини з РФ? Звучить красиво, але коштує дорого для компанії, яка платить зарплати і створює нові робочі місця в Україні.
Мораль? Звичайно «у “Фармака” є акціонери, що знаходяться при владі. Але було б навіть якось незручно приймати таке рішення поперед батька. Та й перше правило підприємця – бути поза політикою. Як показує досвід, близькість до можновладців не є гарантією безхмарного існування. Завжди знайдуться ті, хто ще дорожче лідеру.
У підсумку «Фармак» обрав стратегію статус-кво: заморозити активність на російському напрямку на поточному рівні і чекати державного рішення. При цьому про постачання в РФ говорять відкрито-не пишаються, але і не приховують.
Пряма протилежність — компанія «Дарниця». За документами вона не поставляє товар в РФ. Останній експорт ворогові можна знайти в 2015-2016 роках. Але на російському ринку ліки від “Дарниці” є. Запаси? Може бути. Хоча термін придатності препаратів дозволяє припустити, що їх виробили не пізніше 2017 року.
Розгадка виявилося простою. Одна з українських компаній перепродує росіянам продукцію партнера. Мало того, при такій схемі якось примудряються продавати українські ліки в Москві дешевше, ніж у Києві (тільки б не прочитали хлопці з «Національного спротиву»).
Більш того, з продукцією «Дарниці» перемагають після 2014 року на державних тендерах в РФ. У 2018 році українські ліки цієї марки обрало одне з підприємств «Газпрому». Але якщо навіть «Пентоксифілін-Дарниця» купив військовий госпіталь з Уссурійська, хіба винен у цьому Гліб Загорій і його завод? Треба націоналізувати підприємство за те, що воно допомагає лікарям виконувати клятву Гіппократа? Кожен вирішує для себе. Але правильна відповідь повинна лежати виключно в правовій площині. Якщо твоя думка суперечить закону, то одне з двох треба міняти.
Нагадаємо, проблеми з зубами впливають на стан здоров’я людини.
Як повідомляла Politeka, вчені пояснили, чому жінки частіше страждають від мігрені.
Також Politeka писала, що рак можна розпізнати по запаху, вчені знайшли розгадку.
