Заможна Німеччина перетворюється на дійну корову для всіх маргіналів світу

Для України російські вибори мають суто інформаційний інтерес. Нічого особливого не очікувалося. Ні про яку зміну політики не йдеться. Швидше можна говорити про посилення конфронтації із Заходом, що позначиться і на нашій країні.

У Німеччині завершилася низка земельних виборів, їхні результати стали орієнтиром громадських уподобань в очікувнні загальнонімецьких виборів до бундестагу. Однак неодноразово траплялося, що при поразках у землях партії домагалися разючих успіхів при голосуванні до бундестагу.

Ланцюг невдач

Вересневі земельні вибори принесли двом головним німецьким партіям – Християнсько-демократичному союзу (ХДС) і Соціал-демократичній партії (СДПН) втрати і розчарування.

Великою мірою, цього слід було очікувати. Зниження популярності так званих народних партій почалося не вчора, а значно раніше. На думку німецького соціолога Геро Нойгебауера, цей процес розпочався понад 25 років тому з розпаду електоральних кластерів. У соціал-демократів це були організовані у профспілки робітники, а для християнських демократів – сільське населення та мешканці маленьких і середніх міст.

Проблеми з мігрантами лише прискорили цей процес. Навіч суспільне роздратування тим, що заможна Німеччина перетворюється на дійну корову для всіх маргіналів світу. І повинна своїм коштом рятувати тих членів Євросоюзу, які вже тривалий час не за одягом простягають ніжки.

Ще до напливу мігрантів багацько порушували питання про необхідність такої масованої допомоги спочатку Ірландії, потім Іспанії з Португалією і, зрештою, Греції.

Звісно, допомога першим допомогла. Ірландія впоралася зі своїми проблемами і навіть повернула видані кредити, Іспанія і Португалія суттєво поліпшили економічне і фінансове становище. Із Грецією не все так легко. Ось і запитував бюргер у політиків, чому він має платити за греків, які його ж і звинувачують у небажанні продовжувати фінансувати їхнє, як багато хто в Німеччині вважає – легке життя.

Коли Німеччина почала приймати мігрантів із Сирії, питань постало ще більше. За демократичної традиції, відповідають на них на виборах. У вересні земельну вибори відбулися у трьох землях: Мекленбург-Передня Померанія, Нижня Саксонія, останні відбулися в Берліні, який має статус федеральної землі.

Мекленбург-Передня Померанія розташована на північному сході Німеччини на території колишньої НДР і є однією із трьох наймалонаселеніших федеральних земель ФРН. Населення становить 1,6 мільйона людей.

Загальнонаціональне значення виборів до земельного парламенту (ландтагу), що відбуваються тут, ​​зазвичай не надто велике. Цього разу все було інакше. Річ у тім, що в цій землі розташований округ, від якого балотувалася до бундестагу Ангела Меркель. І голосування в цій землі сприймалося як певний вотум довіри бундесканцлерін.

Як і всі землі колишньої НДР, ця належить до депресивних регіонів з економічними і соціальними проблемами. Тож не дивно, що тут досить активні ліві з колишніх комуністів, а тепер праві з популістської Alternative fur Deutschland (AfD) – Альтернативи для Німеччини.

Результат ХДС і СДПН став серйозною поразкою для них. Так, ХДС посіла лише третє місце, отримавши 19% голосів. Їх обігнала AfD з 20,8%. На першому місці із втратами залишилася СДПН з 30,6%. Колишні комуністи з Лівої партії також втратили і змушені були задовольнитися 13,2%. Ультраправа Націонал-демократична партія Німеччини (НДПН) уперше з 2006 року не подолала 5% -й бар’єр і до ландтагу не пройшла.

Ось і вийшло, що всі більше або менше втратили – і лишень AfD сутєво придбала. Проте із правими популістами справи мати не хочуть і варіант залучення їх до коаліції відхилено всіма партіями.

Вибори в Мекленбург-Передня Померанія, особливо в російській пресі, розглядалися як прийдешня поразка Меркель на майбутніх, через рік, виборах до бундестагу. Проте невдовзі стало очевидно, що не все так однозначно.

Наступні вибори відбулися в Нижній Саксонії. І мали зовсім інші результати. Тут ХДС переміг із результатом 34,4% голосів. СДПН отримала трохи менше – 31,2%. AfD була змушена задовольнитися 7,8%, Ліва партія набрала 3,3% і ландтаг не подолала.

І, нарешті, завершення земельних виборів – голосування в Берліні. Воно збіглося з російськими виборами. Саме це відвернуло увагу кремлівських пропагандистів від подій на берегах Шпреє.

Німецька столиця проголосувала прогнозовано. Головні партії зазнали втрат, але не катастрофічні. У сенаті Берліна СДПН отримає 37 місць (було 46), ХДС – 29 (39), зелені – 27 (29), ліві 26 (19), AfD – 20, Вільні демократи (ВДП) – 10. Не пройшла до сенату Піратська партія. Імовірно, що частина голосів від ХДС відійшла ВДП, ліберали не були представлені в минулому складі сенату. Ліві та AfD переважно отримали голоси Піратської партії, яка тепер у сенаті не представлена.

Берлінські особливості

Потрібно врахувати, що на земельних виборах є загальнонімецькі проблеми, але вони не вирішальні. Людей значно більше цікавлять проблеми місцевого життя. Треба завважити, що у столиці проблем хоч греблю гати. Вони навіть впадають в око, якщо уважно дивитися в сторони.

Ми перебуваємо в полоні так званих національних міфів. Один із них полягає в тім, що в німецьких містах суцільний порядок, дороги хороші, вулиці чисті, чиновники чемні і вирішують ваші проблеми тощо. Звичайно, усе пізнається в порівнянні. Для наших міст ситуація в німецьких виглядає просто ідеальною. Однак, судячи з результатів голосування, багацько жителів Берліна так не вважають.

Особисті спостереження – постійний ремонт на вулицях і дорогах. У Берліні постійно десь і щось ремонтують або оновлюють, що часто створює незручності. Автомобільні затори виникають у найнесподіваніших місцях. У місцевій пресі багато пишуть про застарілі, за німецькими поняттями, дитячі садки і школи, переповнені класи, нестачу дешевого житла. Ситуація з будівництвом нового аеропорту взагалі незрозуміла. Його відкриття переноситься вже який рік поспіль.

Навіть якось не віриться, але берлінські проблеми в чомусь нагадують наші. Щоб замовити закордонний паспорт, змінити водійські права, потрібно записуватися ледь не за півроку. Причому в інших землях саме цих проблем немає. Тож не дивно, що жителі незадоволені і це позначається на результатах партій.

Дві провідні німецькі партії втратили по 6-7% голосів і тепер не зможуть створити коаліцію в сенаті на двох.

Схід залишається сходом, а захід – заходом

Скільки було списано паперу у прямому і електронному сенсі, особливо в Росії, про те, що Україна розколота держава: на російськомовний схід і південь – і на україномовний захід та центр. І на цій підставі на всіх зустрічах із західними лідерами Путін наголошував цей факт як ілюстрацію того, що наша країна failed state – не відбулася. Можна подумати, що у великій за розмірами Росії всі регіони однакові.

Якщо приймати аргументацію Путіна за чисту монету, то Німеччина – ще більш failed state. За роки існування так званого першої на німецькій землі держави робітників і селян НДР східна частина країни настільки відстала від західної, що і через 27 років фактично є дві Німеччини. Дивно, що цей факт жодним чином не відбивається в російській пропаганді. Хоча як то кажуть, ще не вечір.

Особливість Берліна в тім, що колишній кордон пройшов прямісінько містом. Хоча багацько було зроблено, але досі деталі чітко дають зрозуміти, в якій частині міста – західному чи східному – ви перебуваєте. Тож не дивно, що і жителі міста голосують по-різному.

Традиційно в Берліні віддавали перевагу соціал-демократам. У період розколу країни і міста вони стійко посідали перший рядок у вільній західній частині міста. Ось і зараз при загальних втратах західна і східна частини міста дали їм приблизно однакову кількість голосів – 23,2% на заході, 20,4 на сході.

В інших партій різниця суттєвіша. ХДС набрав 20,8% і 13% відповідно, зелені – 18,5% і 13,1%, ліві – 10,4% і 25,2%, AfD – 10,7% і 15,2%, а ВДП – 8,35 і 3,9%. Ліві та популісти з AfD мають велику підтримку у східній частині міста, консерватори зі ХДС і ліберали зі ВДП отримують більше голосів у західній частині столиці.

Берлін тут не виняток. AfD і ліві мають свій електорат переважно у східних, менш розвинених землях. Їхня підтримка падає зі сходу на захід. І результати земельних виборів у західній Нижній Саксонії тому наочна ілюстрація.

Адже не випадково AfD у Мекленбург-Передня Померанія отримала 20,8%, а в Нижній Саксонії лише 7,8%, тобто в 2,7 раза менше. Берлін географічно і політично займає проміжне становище, і 14,2% голосів, отриманих AfD, підтверджує цей факт.

Цікаво, що популісти з AfD дуже хотіли домогтися симпатій російськомовних жителів, які переважно росіяни і радянські німці, які емігрували з Росії та Казахстану наприкінці минулого століття і початку нинішнього. У Берліні їх кількасот тисяч.

Із загальної кількості виборців міста в 2,5 млн людей не так і багато, але тут дорогий кожний відсоток. Для залучення російськомовних AfD друкувала і поширювала листівки російською, проводила мітинги, де виступали російськомовні. Однак допомогло це мало. Успіх AfD пов’язаний із провалом Піратської партії. Тож прорив цієї партії в 10 земельних ландтагів не слід переоцінювати.

Меркель попереду

Частина відповідальності за провал консерваторів у Берліні Ангела Меркель взяла на себе. Свою міграційну політику вона, щоправда, змінювати не збирається. Ухвалене восени торік рішення відкрити кордони називає правильним. Але тепер визнає, що торік її уряд допустив помилки, які призвели до тимчасової втрати контролю влади над припливом біженців.

Безсумнівно, втрати партії Меркель на земельних виборах дають багатьом підстави сумніватися в її лідерстві і можливості знову стати канцлером у майбутньому році. Особливо про це мріють у Москві, бо вбачають у ній одного з найстійкіших супротивників політики Путіна в західній частині Європи. Однак наразі становище лідера німецьких консерваторів не таке катастрофічне, як того хотілося би Кремлю.

По-перше, бундесканцлерін має вельми стійку електоральну базу. На перший погляд навіть трохи дивно, але після поразок у Мекленбург-Передня Померанія і Берліні особистий рейтинг Меркель випереджає голови СДПН і прем’єр-міністра землі Нижня Саксонія Зигмара Габріеля приблизно на 10%.

Виходить, що реальної втоми виборців від неї немає, попри всю критику з питань міграції. ХДС Меркель, звичайно, зазнала втрат на земельних виборах. Але СДПН втратила, зокрема, у Берліні значно більше, якщо враховувати традиційну соціал-демократичну орієнтацію жителів столиці.

По-друге, «зелені» нарощують свій електоральний потенціал і в майбутньому бундестазі цілком може скластися так звана чорно-зелена коаліція – ХДС-Союз 90/Зелені – офіційна назва партії зелених, якщо процес втрат соціал-демократів відбуватиметься колишнім темпом. У цьому разі кандидатура Меркель на посаду канцлера сумніву не підлягає.

Також баварські союзники ХДС із Християнсько-соціального союзу (ХСС) демонструють рішучість виступити проти політики канцлера. Вони не пройшли повз низку поразок партії-сестри. Як пише тижневик Der Spiegel, член ХСС, міністр фінансів Баварії Маркус Зедер в одному з інтерв’ю висловився вельми недвозначно. «Це вже другий серйозний сигнал за останні два тижні». Партії загрожує «тривала і дуже суттєва втрата довіри основної частини виборців».

Попри такі недружні висловлювання союзників, у Мюнхені чудово усвідомлюють – чим загрожує конфлікт із ХДС. Адже перш за все втрат зазнають саме у ХСС і це дає підстави вважати, що в міру наближення виборів до бундестагу ХДС і ХСС об’єднають зусилля, щоб не загубитися поодинці.

Крім того, питання біженців поступово втрачає гостроту. Деякі повертаються назад, більшість знаходить роботу і поступово адоптується до нових умов життя. До речі, серед них не лишень терористи, а чимало кваліфікованих робітників та інженерів. І вони заповнюють вакансії, яких, як виявилося, досить багацько.

Істерика на мігрантську тему, в яку впадають популісти з AfD, не даватиме в майбутньому необхідних дивідендів, хоча в депресивних східних землях певні плоди будуть. У будь-якому разі деяке поліпшення ситуації з біженцями Меркель із суцільним правом запише собі в актив і це обов’язково позначиться на виборах.

Є, нарешті, і суб’єктивний чинник. У Меркель немає реального опонента рівного рангу – як серед однопартійців, так і в опонентів. Звідси випливає дуже важливий висновок. За відсутності реальної альтернативи досить небезпечно влаштовувати внутрішньопартійний змову з метою повалення Меркель, бо втрати ХДС-ХСС від цього будуть непоправні.

У політиці, як і на війні, без втрат не буває. Черчілль, котрий частенько зазнавав поразки, якось філософськи зауважив, що «перемоги не остаточні, невдачі не фатальні, значення має лише мужність продовжувати!».

Схоже, що Ангела Меркель і її партія здаватися не збираються. Основні політичні битви в Німеччині ще попереду. І співати бундесканцлерин відхідну, як того бажають у Москві, зарано.

Юрій Райхель