Суть документа: прохання до США укласти двосторонню оборонну угоду з Україною і надати їй статус стратегічного союзника поза НАТО. Politeka розбиралася, що це може дати Україні.

Чи зупинить американська зброя російську агресію?

У 2014 році офіційний Київ уже претендував на такий статус. Це було прописано в законопроекті «Акт на підтримку свободи України», однак після всіх узгоджень у Конгресі цей пункт було вилучено з тексту документа.

Постанову про надання Україні статусу стратегічного союзника США поза НАТО було зареєстровано в Раді в лютому поточного року. Авторами документа є 12 парламентаріїв – представники «Народного фронту», «Самопомочі», БПП і Радикальної партії. До розробників приєдналися позафракційні нардепи, а також нардепи від групи «Воля народу».

Будапештський меморандум: згадати все

У проекті постанови зазначається, що на початку 1990-х років Україна, зокрема йдучи назустріч інтересам США, відмовилася від третього у світі ядерного арсеналу і приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Далі депутати апелюють до Будапештського меморандуму, зазначаючи, що країни-підписанти – Росія, Великобританія і США – взяли на себе зобов’язання поважати незалежність, суверенітет і наявні кордони України, а також утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або незалежності України.

«Одна з держав-гарантів – Росія грубо порушила міжнародне право, Статут ООН і міжнародні зобов’язання за Будапештським меморандумом, і розпочала збройну агресію проти України, – йдеться в постанові Верховної Ради. – Вона захопила і незаконно анексувала Крим – невіддільну частину України. Незаконні збройні формування, які фінансуються і озброюються Росією, разом із підрозділами її регулярних збройних сил, окупували окремі райони Донецької і Луганської областей України, систематично ведуть відкриті бойові дії проти України».

Хто винен і що робити

Вітчизняні парламентарі, які підтримали звернення до американського Конгресу про надання Україні статусу стратегічного союзника США поза НАТО, переконані: перебування нашої країни в «сірій зоні» міжнародної безпеки, ревізіонізм і експансіонізм Росії загрожують як Україні, так і всій Європі, «а з огляду на ядерний шантаж Кремля – і глобальній безпеці».

Нардепи, які проголосували «за», вважають, що надання Україні статусу основного союзника поза НАТО і укладення двосторонньої оборонної угоди між Україною і США, матиме величезний вплив на припинення російської агресії проти України, і запобігання розпалювання війни в Європі.

Плюси і мінуси процесу

Перш за все слід звернути увагу, що надання Україні статусу основного союзника поза НАТО є суверенним правом офіційного Вашингтона і не вимагає консенсусного згоди всіх країн – членів Альянсу. Це, поза будь-яким сумнівом, плюс.

Безпека по-мюнхенські: консервація невизначеності

Мінус же полягає в тому, що ухвалена Верховною Радою постанова, яку незабаром буде направлено і в Конгрес, і в адміністрацію Трампа, має декларативний характер. Це означає лише одне: відсутність часових рамок розгляду та оприлюднення рішення з боку США.

Іншими словами, Сполучені Штати можуть відреагувати на документ-прохання про спецстатус для України, що надійшов їм із Києва, «тут і зараз», а можуть довго і нудно грати в мовчанку.

Статус основного союзника поза НАТО має на увазі участь у спільних оборонних ініціативах, проведення досліджень у військовій сфері, участь в обмежених контртерористичних заходах, постачання деяких видів озброєння, спільна участь у космічних проектах. Починаючи з 1989 року, такий статус отримали 16 країн: Австралія, Єгипет, Ізраїль, Республіка Корея, Японія, Йорданія, Нова Зеландія, Аргентина, Бахрейн, Таїланд, Філіппіни, Кувейт, Марокко, Пакистан, Афганістан і Туніс.

Таким чином, обнадійливим фактором для прихильників надання Україні статусу союзника поза НАТО є те, що серед країн із подібним статусом є як мирні держави (Японія, Австралія), так і держави, що перебувають під загрозою військових дій (Ізраїль, Афганістан).

Прохання Верховної Ради про надання Україні статусу основного союзника поза НАТО представлено в дуже відповідний момент. Адже саме зараз адміністрація президента США Дональда Трампа перебуває під постійним шквалом звинувачень із боку Конгресу, медіа і розвідслужб через підозру про співпрацю із кремлівськими агентами.

До того ж у Білому домі не забули про те, що чинна влада публічно і послідовно підтримувала одного з кандидатів у президенти США. І це, як відомо, не був Трамп, – нагадує експерт-міжнародник Вадим Трюхан. На його думку, статус союзника США поза НАТО дійсно є серйозним інструментом захисту від зовнішньої агресії, однак прогнозувати шанси надання або відмови Україні експерт не береться.

Статус поза НАТО: «за» і «проти»

Під куполом ВР найактивнішим критиком постанови про надання Україні статусу особливого союзника США поза НАТО виступив представник «Батьківщини» Сергій Власенко. На його думку, подібне звернення вітчизняних депутатів до керівництва США «заморозить» перспективи повноцінного членства України в Альянсі в майбутньому. Ключовий аргумент: статус основного союзника поза НАТО зазвичай надається Сполученими Штатами країнам, які в майбутньому не стануть членами цієї організації.

Опонував пану Власенку з парламентської трибуни лідер фракції свого імені Олег Ляшко: «Ви стверджуєте, що ця постанова може зашкодити нашому членству в НАТО? Хочу нагадати історію. Україна могла б захиститися, якби в 2008 році тодішній прем’єр Тимошенко в той час, як російські війська вбивали грузинських старих, дітей, жінок, не хихотіла з Путіним. Україна могла б стати сильніше, якби в 2008 році тодішній прем’єр Тимошенко не дала дозвіл на вихід із Севастополя російських військових кораблів, які обстрілювали Батумі і Сухумі! І, якби ми Путіна зупинили у Грузії, він би не прийшов до Криму».

Відповісти на вкрай емоційний спіч головного радикала країни очільниця «Батьківщини» не змогла, оскільки була відсутня в Раді. За нашою інформацією – через нездужання.


«Натівську» постанову підтримали 232 парламентаріїв. Свої голоси «за», зокрема, віддали:

  • – 95 БПП (к-ть депутатів у фракції 141);
  • – 65 «Народний фронт» (к-ть депутатів у фракції 81);
  • – 24 позафракційні (к-ть депутатів 47);
  • – 18 «Самопоміч» (к-ть депутатів 26);
  • – 2 «Відродження» (к-ть депутатів 26);
  • – 8 «Батьківщина» (к-ть депутатів 20);
  • – 18 «Радикальна партія Олега Ляшка» (к-ть депутатів 20);
  • – 2 «Воля народу» (к-ть депутатів 19);
  • – 0 «Опозиційний блок» (к-ть депутатів 43).

Українці хочуть під парасольку НАТО

Вступ України в НАТО підтримують 41% жителів країни, тоді як 32% – проти. Відповідні дані опитування оприлюднив нещодавно Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

За даними дослідження, якби референдум щодо членства України в НАТО відбувався в лютому 2017 року, 41% українців проголосували б за вступ, 32% – проти; інші 27% не визначилися, або не брали б участі у такому референдумі.

Водночас якщо б в голосуванні взяли участь усі ті, хто визначився зі своїм вибором, явка склала б близько 73%, а голоси учасників розділилися б так: 57% – за вступ України в НАТО, 43% – проти.

Наталія Ромашова