Російський «Платон» — друг Ротенберга та недруг далекобійників

Зауважимо, що всі нафтовидобувні країни зменшили свої оборонні витрати. Те ж Саудівське королівство скоротило їх на 30%, до $63,7 млрд. Азербайджан, який у перманентному конфлікті з Вірменією через Нагірний Карабах, знизив витрати на оборонку майже на 13%. Аналогічно вчинили Ірак і Венесуела. З країн петрократії лише Росія свої військові витрати завзято нарощує. Вони приблизно вп’ятеро більші, ніж на освіту, і вшестеро — на охорону здоров’я.

Звісно, порівняно з США з $611 млрд і Китаєм із $215 млрд російські витрати в $69,2 млрд видаються доволі блідими. Проте якщо Америка витрачає на оборону 3,3% ВВП, а Китай — менше за 2%, то Росія — 5,5%. При цьому стан російської економіки значно гірший від американської та китайської. Частка Росії у світовій економіці становить менше ніж 2% і постійно зменшується. Зате частка РФ у світових військових витратах удвічі вища і сягає 4%.

Військові витрати дуже обтяжливі для економіки. Вони вимагають значних матеріальних і фінансових ресурсів, а от з останніми у Росії постійні проблеми. І вони постійно збільшуються в лінійній залежності із зростанням військових витрат. Тим паче поряд із прямими витратами за статтями Міністерства оборони є ще витрати на інші силові відомства, які навіть без обліку припадають на МНС.

Загалом, бюджет у постійній напрузі, до цього додаються як об’єктивні обставини – падіння цін на енергоресурси, так і зовнішньополітичні авантюри, пов’язані з агресією проти України й участю в сирійській громадянській війні. Їхнім результатом стало запровадження санкцій і сильне звуження ринку зовнішніх фінансових запозичень.

Останнім дуже вдарило по олігархічному оточенню Путіна. Зокрема, по Геннадію Тимченку, а також Борису й Аркадію Ротенбергам. Вони отримують значні кошти з бюджету на покриття своїх збитків, але сам бюджет худне щороку. Всі чиновні фінансисти з ніг збилися в пошуках нових джерел надходжень. Зовнішній ринок практично вичерпаний, а на горизонті маячать нові обмеження, розроблені американською адміністрацією. Залишаються внутрішні джерела. Ось їх посилено намагаються використовувати.

Плата за тонну

У РФ значну кількість товарів перевозять фури-вантажівки. Але прокладені ще в радянський час автомагістралі ніколи не відповідали міжнародним нормам і не були розраховані на нинішнє навантаження. Не дивно, що вони в поганому стані й потребують капітального ремонту. Або ж замість них потрібно будувати нові. Але в бюджеті є інші пріоритетні витрати. Які враховують інтереси певних серйозних людей.

У результаті виникла ідея скористатися передовим зарубіжним досвідом і запровадити спочатку для фур, а потім і для інших учасників руху платню за використання шосейних доріг. Виручені кошти витратити на ремонт і будівництво нових магістралей. Сказано — зроблено.

Без конкурсу та інших обтяжливих процедур обрали фірму «РТ-інвест транспортні системи» (РТІТС), що належить Ігорю Ротенбергу — синові олігарха і друга Путіна Аркадія Ротенберга. Як стверджують прокремлівські експерти, простий збіг. Перший, але не останній.

Розробили автоматизовану систему обліку пробігу автомобіля, що отримала назву «Платон». До філософа стародавнього світу вона не має жодного стосунку. Це скорочення слів «плата за тонну».

Іще один збіг, але дуже характерний: у цій системі частка державної організації Ростех, яка спочатку становила 50,01%, скоротилася на 25% на користь, хто б міг подумати, РТІТС. Не випадково далекобійники називають «Платон» «кишенею Ротенберга».

Кожен автомобіль вагою 12 т і більше повинен реєструватися в системі та, при русі по дорогах, платити певну суму. При запуску системи вона становила 1,53 рубля за кілометр. Причому спочатку хотіли брати 3,73 руб./км, але після масових протестів тариф зменшили.

Апетит зростає під час їжі, так само все відбувається з витратами бюджету й олігархів. Ось чому з 1 квітня вирішено збільшити тариф до 3,06 руб./км. Наслідком став вибух обурення, і уряд погодився зменшити його до 1,9 руб./км. Проте було пізно.

Верхи не можуть, низи не витримують

Уже під час запуску системи «Платон» було значне невдоволення. Начебто за проїзд на відстань до 1000 км платня не така й велика — близько 2000 руб., (близько 920 грн.). Проте слід врахувати низку обставин.

По-перше, Росія – дуже велика країна, відстань 1 тис. км там не вважають великою. Відповідно, витрати на рух досить великі.

Російська «Новая газета» зробила підрахунок витрат далекобійника на перевезення. Для прикладу взяли дані рейсу Москва — Ростов-на-Дону. З оплати за рейс в 60 тис. руб. приблизно 30 тис. необхідно витратити на паливо. І це без урахування інших витрат, пов’язаних з експлуатацією автомобіля. Крім того, водієві теж потрібно їсти, відпочивати, і на це теж доводиться витрачати гроші. Додамо податки і витрати, не пов’язані безпосередньо з автомобілем, наприклад відрахування у Пенсійний фонд.

По-друге. У цьому ж прикладі платня в систему «Платон» становить 9800 руб. за нинішніх тарифів. Це приблизно 33% коштів, що залишилися після придбання палива. Зрозуміло, що водії зустріли запровадження таких тарифів у багнети.

По-третє. Всі автомобілісти Росії сплачують відповідний збір на ремонт і експлуатацію доріг. Виходить, що за ремонт і експлуатацію доріг доводиться платити двічі.

Запровадження системи «Платон» викликало не лише протести, але й спроби достукатися до влади за допомогою руху на власних автомобілях із провінції до Москви. Наївність організаторів акції може лише здивувати: поліція не допустила таких протестів, а організаторів навіть намагалися судити. Звісно, за екстремізм, як якихось терористів.

Тоді на певний час протести припинилися, а влада заспокоїлася. Як завжди – покричали, але змирилися. Вкотре в Кремлі та його околицях серйозно помилилися. Достатньо було навіть незначного приводу, щоб маса знову заворушилася.

Оманливий спокій після перших протестів вселив чиновникам і власникам системи «Платон» думку, що настав час підвищувати тариф. Забули пораду римського імператора Тиберія – «гарний пастух стриже своїх овець, а не здирає з них шкури».

Організатори протестів врахували свої помилки і зрозуміли, що протестних рухів, мітингів і демонстрацій влада не допустить. Тому вони вирішили створити систему горизонтальних зв’язків і перейти до пасивних форм протесту.

Більшість водіїв зі своїми автомобілями або залишаються вдома, або збираються відносно невеликими групами на офіційних стоянках. Стоять на них, а рейси не виходять. Як то кажуть, відпочивати нікому не заборониш. Зв’язок підтримують через додаток Zello, у якого виникли проблеми з Роскомнаглядом.

Розмах протестів став неприємним сюрпризом для влади. Спочатку від нього просто відмахнулися, вважаючи, що знову покричать і заспокояться. Потім прем’єр-міністр Дмитро Медведєв спробував применшити розмах страйку, вважаючи, що беруть участь у ньому лише 480 осіб. Але за даними Об’єднання перевізників Росії (ДПР), що координує дії страйкувальників, в акції беруть участь близько 10 тис. далекобійників із 50 регіонів. І це неповні відомості, оскільки багато водіїв не реєструються в ОПР, але у рейси не виходять.

Другою неприємною новиною для влади стала не лише поява вимог скасування системи «Платон», а й висунення політичних гасел. І не лише відставки прем’єра Медведєва й окремих міністрів, а й усього уряду.

Третя несподівана подія – істотна підтримка страйкувальників із боку росіян. На стоянки громадяни привозять харчі, паливо, воду та предмети першої необхідності. Водії маршруток і легкових автомобілів, які проїжджають повз, сигналять на знак підтримки.

По-четверте. До страйку далекобійників у регіонах долучаються водії вантажівок меншої ваги і навіть рейсових автобусів.

Уряд стоїть на своєму і згоден лише підняти тариф до 1,9 руб./км. Відповідно, страйкувальники радикалізують свої вимоги і наполягають не лише на скасуванні системи «Платон», а й на тотальному перегляді податків і зборів. Вони вимагають покласти край поборам автоінспекторів на трасах і навіть всередині міст. Чим триваліший страйк, а він почався наприкінці березня, тим більш непримиренні сторони, а досягнення компромісу дедалі сутужніше.

На що розрахує російська влада, сказати важко. Здебільшого на те, що все якось розсмокчеться, страйкарі від безгрошів’я і безвиході припинять страйк.

Далекобійники розраховують, що в регіонах виникне дефіцит продуктів, а це змусить владу бути поступливішою. Є дані, що ці розрахунки певною мірою виправдані.

Компанія Bosch у листі до дилерів і торгових мереж повідомила, що «з 27 березня 2017 року в зв’язку з проведенням всеросійського страйку далекобійників із низки напрямків виникли складнощі з виконанням контрактних термінів доставки замовлень Bosch. Щодо поставок, які відвантажують із затримками, інформуватимемо вас додатково».

За повідомленнями з Красноярського краю, «припинено постачання овочів і фруктів із Китаю».

В ОПР вказали на підвищену активність диспетчерських компаній із пошуку автомобілів. «Це свідчить про те, що дефіцит автомашин справді є».

Судячи з усього, ситуація до другої половини квітня погіршилася. У зв’язку з цим Товариство захисту прав споживачів (ТЗПС) надіслало звернення до прем’єра Дмитра Медведєва, в якому висловило стурбованість ситуацією.

Передовсім можливі перебої з постачанням м’яса, овочів, фруктів, борошна, цукру, круп, а також гігієнічних і мийних засобів. Найбільшу тривогу викликає ситуація в Дагестані, низці сибірських областей, Карелії, Санкт-Петербурзі та деяких інших регіонах. І це при тому, що у великих рітейлерів є власні засоби доставки, на них поки що страйк не позначається.

Влада виявилася не єдиною. Як повідомляє агентство Астрахань24, місцеві депутати звернулися до федеральних колег із проханням перевірити обґрунтованість та ефективність системи «Платон». Під загрозою опинилося вивезення раннього врожаю з регіону. Ці втрати можуть об’єднати аграріїв і водіїв. Протести загрожують перебоями постачання товарів.

Цікаво, що найактивніше страйк проходить в Дагестані. І це може серйозно вплинути на політичну і соціальну ситуацію на всьому Північному Кавказі. Поки це не видно, але напруга зростає.

Російська влада зайшла в глухий кут. З одного боку, вона не може піти на поступки, передовсім щодо скасування системи «Платон». До того ж не можна ображати друзів національного лідера. З другого -Путін і чиновна Росія будь-які компроміси розглядають як вияв слабкості. Психологічно на це зважитися не можуть. Як щодо далекобійників, так і щодо України або Сирії.

Уже зрозуміло, що соціальна напруга у Росії зростає. Якою ситуація буде пізно восени, напередодні президентських виборів, передбачити дуже важко.

До того ж влада планує заглушити протести фінансовими вливаннями. Передовсім відвертим підкупом пенсіонерів та людей старшого віку, зокрема бюджетників. Але для цього потрібні ресурси, а систему «Платон» включили в цей список як джерело надходжень.

На думку влади, відступати вкрай небезпечно. Згода на скасування системи «Платон» може спровокувати подальші протести і зростання вимог. Грань між економічними і політичними вимогами дуже тонка. Певною мірою далекобійники виступають із політичними, коли нагадують про власника системи.

Із другого боку, далекі й північні регіони вкрай вразливі в сенсі постачань. Південці, які не зможуть реалізувати свій урожай, легко долучаться до протестів, а далі все покотиться як сніжний ком.

Це лише здається, що російська влада стоїть, немов скеля. Насправді ж всередині назрівають серйозні події. Поки ніхто не може дати прогноз щодо термінів, коли досягнуть точки кипіння, але сусідня країна точно входить у період турбулентності.

Юрій Райхель