Росія, розпочавши війну в Україні, переоцінила можливості власних збройних сил і сильно недооцінила можливості України. У підсумку їхня початкова стратегія розбита, а російська армія знаходиться в поганому положенні, намагаючись досягти успіху, і активно відступає на кількох ділянках. Про це пише Філліпс О’Браєн – професор стратегічних досліджень в Університеті Сент-Ендрюс для The Telegraph.
Зараз перед Росією стоїть питання, чи зможуть вони коригувати свою стратегію. У рамках цього коригування ми зараз стикаємося з перспективою переходу до набагато більш тривалого конфлікту, у якому Росія мобілізує свої нібито кращі ресурси.
Ця ідея «довгої війни» добре вписується в одне з найпоширеніших і найтриваліших уявлень про російську військову могутність: ідею, що Росія перемагає за допомогою використання масової та переважної сили. Це може заспокоїти крайніх російських націоналістів, але слід розуміти, що сьогоднішня Росія у військовому та економічному плані сильно відрізняється від «масової» Росії минулого.
Російська армія за останні десятиліття значно скоротилася, і всі її збройні сили складаються приблизно з 900 000 чоловік. Значна частина цієї сили залишаються військовозобов’язаними, яких російська держава має дуже обережно використовувати в Україні як з політичних, так і з військових міркувань. Російські військові вже розгорнули приблизно 75 відсотків своїх найефективніших сил сухопутних дій – батальйонних тактичних груп (БТГ). Ця сила вже зазнала масових невдач, сум'яття і втрат.
Дедалі зрозумілішим стає те, що ця початкова сила не зможе захопити Україну. Справді, є ознаки того, що росіяни вже визнали, що цього абсолютно недостатньо для досягнення навіть початкової першої мети вторгнення, захоплення Києва.
Якщо припустити, що це залишається метою, навіть якщо Росія кине решту 25 відсотків своїх БТГ, ніяким чином не значить, що вони зможуть захопити місто. До того часу, коли вони розгорнуть ці сили для нападу, те, що залишилося від первісної російської армії навколо Києва, буде ще більше вичерпано. І слід зазначити, що таке рішення, по суті, залишило б Росію незахищеною нічим, крім ядерної зброї, уздовж її довгого та нестабільного кордону.
Отже, якщо Росія зрозуміє, що бліцкриг провалився, і вирішить розпочати тривалу війну, що станеться? Тут стає складніше. Росія може спробувати зібрати нову велику важку армію, але на це потрібен час. Для цього в першу чергу довелося б задіяти молодих непідготовлених військовозобов’язаних та резервістів. Знадобляться місяці, а може й роки, перш ніж такі сили стануть боєздатними.
Нову армію треба було б навчати. ЇЇ потрібно було б забезпечити новим, сучасним озброєнням (а російські втрати в Україні поки виглядають жахливо), а також новою логістичною інфраструктурою. І ця нова, недосвідчена в бою армія мала б бути кинута проти українських захисників, які воювали у своїй країні, мають досвід і знають, що вони роблять. Докази звірств, подібних до Бучі, які були виявлені під час відступу росіян, лише посилять рішучість як України, так і рішучість Заходу.
Більш того, Росія повинна буде робити всю цю перепідготовку та переоснащення, живучи під одними з найсуворіших економічних санкцій в сучасній історії. Таким чином, російська економіка, і без того слабка, візьме на себе одне з найбільш напружених завдань у час максимальної вразливості.
Отже, чи може Росія вести тривалу війну? Можливо. Але результати ще не ясні, а витрати будуть значними. Перемога Росії вже не є питанням часу. За належної підтримки, мир на умовах України – цілком можливий.
Нагадаємо, Міноборони США повідомили, скільки військ окупантів втекти з-під Києва
Як повідомляла Politeka, Байден закликав до суду над путіним: "Ви бачили, що сталося в Бучі"
Також Politeka писала, що в Італії згадали Бучу, Німеччина виступила проти: що відповіли в ЄС на ембарго енергоносіїв з рф
