Що таке казка зі щасливим кінцем? Це коли принц на білому коні приїжджає до короля, простягає йому закривавлений мішок і каже – ось тобі голова дракона. А Його Величність простягає у відповідь красивий пакет з королівської емблемою і відповідає – а тобі ось рука принцеси. Всі щасливі. Майже.
У житті все дуже схоже – ось тобі упійманий корупціонер, а натомість – ось тобі гуманне українське правосуддя.
Днями Апеляційний суд Києва задовольнив клопотання захисту заступника голови МОЗ Романа Василишина про його відсторонення від посади. Все просто чудово – пан Василишин може хоч завтра повертатися на роботу. А чом би й ні? Чом би суду не проявити гуманність у всій її невблаганній повноті, якщо йдеться не про когось незначного, а про цілого заступника міністра охорони здоров’я? Нема причин.
Якщо хтось забув, то я нагадаю деталі.
Я хочу бачити Єфремова в черзі за баландоюРоман Василишин та його спільник були затримані 8 липня в Києві в рамках антикорупційної операції з викриття системного хабарництва. Системного, друзі – а не зірвалася разок людина, надивившись в голодні очі дружини і дітей. За один раз у чиновника було вилучено $ 50 тисяч і понад 300 тисяч гривень. Зрозуміло, що від посади його відсторонили, а суд Києва обрав для Василишина запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на два місяці з можливістю внесення застави в розмірі 2 млн грн.
Все, страшна казка скінчилася. Далі щасливий кінець. Заставу внесли – чиновник того самого на вийшов на свободу. А тепер ще й готовий знову працювати не розгинаючи – що там він не розгинає, на благо країни.
Здавалося б – попався на гарячому. А там ще й система. Тобто давно вели, все дуже сумно. То сиди тихенько, мовчи в ганчірочку. Вийшов під заставу і збирай на умовний термін. Навіщо ж так демонстративно плювати в бік боротьби з корупцією та віри у зміни? Навіщо провокувати?
Він же не повний відморозок з відсутнім почуттям самозбереження, все-таки не з міністерства енергетики та вугільної промисловості, а з МОЗ.
Панама-мама: що очікує “бухгалтера” реґіоналів Каськіва в УкраїніА просто зовсім не страшно.
Посада передбачає такий рівень зв’язків і можливостей, що взагалі не страшно. Спокійна впевненість в тому, що все можна вирішити. Упійманий за руку, він не тікає з країни, не ховається, а впевнено домагається відновлення на роботі. І це найстрашніше. З такими чиновниками і таким правосуддям поміняти щось в країні неможливо.
З іншого боку – вдалий момент, щоби дати хороший урок. І чиновнику, і суддям. Все-таки немає нічого гіршого, ніж опинитися під рукою, коли дуже потрібен наочний приклад…
