– Чим ви зараз займаєтесь? На що найбільше часу витрачаєте?
– Як давно ви знайомі з Валентином Наливайченком?
– Ми знайомі з 2000 року. Я добре пам’ятаю той час, бо щойно повернувся із свого першого закордонного відрядження, із Союзної республіки Югославія, й одразу зустрічаю в міністерстві людину, про яку говорить усе МЗС, що є такий молодий, перспективний, дуже принциповий Валентин Наливайченко. Коли я з ним познайомився, думав, що він мій земляк, думав, може, він із Дрогобича або Стрия. Ні, він із Запоріжжя. Він говорив такою чистою українською мовою, що я подумав, як запорожець може так чисто говорити українською. Виявляється, може. І не лише це.
Він тоді був одним із стовпів Міністерства закордонних справ, бо на ньому трималась консульська служба. Я спочатку, коли повернувся з Белграда, почав працювати в управлінні політичного аналізу і планувань, потім перейшов у офіс до міністра закордонних справ Анатолія Максимовича Зленка, якого вважаю своїм другим батьком, своїм учителем. Після того мене «посадили в телевізор».
– А який у житті Валентин Наливайченко?
Вадим Трюхан про полеміку на російському ТБ і вовчий оскал Кремля– Він людина з дуже гарним почуттям гумору. Він дуже компанійський. Він справді душа. Він дуже відкритий, завжди може прийти на допомогу. Він мені в житті дуже багато разів допомагав і робив це абсолютно щиро, без великого прохання, просто так.
– Мені важко уявити, як така людина може очолювати СБУ.
– Він десь виняток із правил. Ви правильно кажете, бо у нас СБУ асоціюється з традиціями колишнього КДБ, бо багато людей вийшло з цієї структури. А та структура була страшна, вона була каральною. А Наливайченко був, по суті, першим із тих голів СБУ, хто вирішив максимально демократизувати, декадебізувати СБУ. Перші зусилля в цьому плані робив Євген Марчук. А Валентин Наливайченко вже обрав це собі за політику, за напрям і за те, за що його досі поважають і українці, і в Службі безпеки. Це розкриття архівів, це приведення в СБУ молодих людей, таких як Володимир Вятрович, Андрій Левус і багатьох інших патріотів, які прийшли в СБУ з метою демократизації цього відомства.
Наступне досягнення Наливайченка – відкриття правди про Голодомор, про найбільший злочин проти українців. Це свідчить про те, що він голова СБУ нового ґатунку, нового типу. З одного боку, він чітко виконував основні функції СБУ, а це насамперед контррозвідка і боротьба з тероризмом, а з другого боку, це оці демократичні речі, на які нам щоразу вказують наші західні партнери.
– Як ви сьогодні оцінюєте СБУ? Наскільки ми зараз у безпеці, адже останнім часом відбувається багато жахливих подій. Знищують представників СБУ. Пам’ятаєте це резонансне вбивство Максима Шаповала? Журналістів убивають, машини вибухають. Наскільки ми можемо довіряти нашим спецслужбам?
– Я прийшов до Наливайченка і попросився до нього на роботу в СБУ тоді, коли було найважче. Це був час Іловайського котла. Я не міг далі залишатися в бізнесі, в якому працював, і сказав: «Валю, я хочу стати поруч, хочу тобі допомагати. Я трохи розуміюся на питаннях інформаційної політики, зовнішньої політики, я тобі допомагатиму». Він сказав мені: «Ставай поруч. Будемо разом працювати. Давай разом боротися з агресором».
Олексій Новіков і Вадим Дорошенко про незаконну забудову в Києві, авторитет Кличка і свавілля поліціїЯ познайомився з величезною кількістю людей у СБУ. Багато хто досі залишаються моїми друзями. Багато хто і досі працюють на високих посадах. Це різні люди. Справді, сьогодні треба віддати належне простим співробітникам СБУ, які щодня, чи то в зоні АТО, чи в українських містах, борються за те, щоб нам жилось спокійно. Так було за Наливайченка. За нього, я хочу нагадати, по-перше, було спокійно, бо Служба працювала на упередження.
– Спокійно в Києві, ви маєте на увазі?
– Спокійно в Києві насамперед, та й на решті території України, за винятком зони АТО. Із другого боку, Наливайченко ніколи не займався такими справами, як політичні переслідування чи переслідування політиків, журналістів, активістів. Це для нього табу. Що завгодно можна казати, придумувати про Наливайченка, але ніхто в нього не забере того, що він людина українська, патріотична, професійна, ніколи не піде проти своїх принципів, які забороняють йому, як внутрішній стрижень, переслідувати. Оце та правда, яку я дізнався тоді в СБУ.
СБУ ще потребує дуже серйозної реформи. СБУ не потрібна економіка, не потрібні інше невластиві функції, бо створено структури, нові підрозділи, так як НАБУ та ін. Це має бути винятково контррозвідка і боротьба з тероризмом. Я добре пам’ятаю, як Наливайченко мені казав, що пропонував це президенту України. Треба провести реформу, але вона повинна бути дієвою – забрати в СБУ невластиві функції. Зокрема й слідство. Тобто все те, що не є характерним для типових спецслужб, якщо ми говоримо про західні зразки.
Тому я, з одного боку, надзвичайно симпатизую тим людям, які сьогодні борються проти агресора. І я категорично не схвалюю тих речей, які досі трапляються в СБУ і пов’язані з кришуванням, контрабандою, тиском на бізнес. Усе те, що лишає тяжкий слід на українській спецслужбі, спецслужбі нового зразка.
– Ті-таки політичні переслідування…
– І політичні переслідування, які сьогодні відчуває Наливайченко. Він ходить на допити в СБУ. Як свідок, але за сфабрикованими справами, матеріалами. Справа – пшик. Проти нього запускається вся машина, його викликають у СБУ, яку він очолював. Я не кажу навіть про правовий бік, про бік, пов’язаний із гідністю. Як ви можете? Людину, яка двічі очолювала СБУ, ви тягаєте по сфабрикованих справах. Це раз.
По-друге, активісти, які підтримують ту чи іншу політичну силу. Чому вони відразу повинні ставати російськими агентами чи агентами ФСБ? Ну, совість є?
– Ми постійно чуємо від СБУ і Генпрокуратури про російську агентуру. Як нам, звичайним громадянам, розрізняти, коли це просто піар, а коли справді російський слід?
– Потрібно реформувати Службу, це найголовніше. Через громадський тиск, вплив на владу, тиск на президента, який керує роботою СБУ, на парламент, який призначає і звільняє голову СБУ можна домогтись чистоти роботи СБУ та інших правоохоронних органів. Це той реальний шлях, який я бачу.
Розрізнити дуже важко, і поки Служба не буде такою, як у Британії, Франції, Німеччині, ми з вами будемо вагатися і не розуміти чому, наприклад, інформація від СБУ про те, що у Вінницькій області затримано дві ДРГ, того самого дня спростовується військовим прокурором. Нонсенс.
– На що вони з такими заявами розраховують?
Дмитро Кулеба про протистояння з Угорщиною та українців у європейських судах– На те, що забудуть наступного дня. Це життя одним днем. Цього не можна робити. Коли ми працювали з Наливайченком у СБУ, надзвичайно відповідально підходили до інформації, яку оприлюднювали. Я на той час виконував і функцію речника, і людини, яка опікувалась інформаційними справами в СБУ. Я по сто разів перевіряв інформацію.
– Я згадую майже історію кохання дівчини з Луганщини та агента Кремля. Вона нібито хотіла підірвати на Майдані натовп.
– Це правда. Я можу розказати деталі, яких ви, можливо, не знаєте. З Луганська їхали декілька жінок, яких підозрювали в тому, що вони можуть учинити теракт. Наші колеги до останнього моменту не розуміли, хто з підозрюваних може стати епіцентром біди. Коли ці жінки прибули до Києва та їх далі супроводжували, стало зрозуміло, що одна з них є саме тією, хто може становити небезпеку. Вона пішла в центр Києва, занервувала. У неї була сумка. Потім з’ясувалося, що в цій сумці була вибухівка, еквівалентна трьом кілограмам тротилу.
– Чому допустили, що вона дісталась центра Києва?
– Не знали, що у сумці. В останній момент, коли жінку затримали, знешкодили, стало зрозуміло. В неї блискавка була прив’язана до шалика. Я дуже добре пам’ятаю ці деталі.
Якщо не помиляюся, її схопили поблизу Театру Івана Франка. Після цього постало питання: куди везти цю торбу? Торба з блискавкою, телефонні проводи, шалик на блискавці. Відкрити – відразу здетонує. Що робити? Повезли в СБУ на Володимирську. Накрили, як це називається російською, «колоколом». Він тримає 5 кг тротилу. Там здетонували, там вибухнуло, і цей кожух мало не перелетів через Володимирську.
Ось такі операції проводив Наливайченко. Такі операції ми тоді висвітлювали. Це не вигадані, а реальні речі. Я закликаю колег: не треба вигадувати, треба просто показувати. Показувати роботу СБУ для того, щоб люди почувалися захищеними.
– Чи загрожує ще Україні план «Шатун»? Чи він існував узагалі?
– План «Шатун» діє щодо України відтоді, як Україна стала незалежною. Росія ніколи не залишить нас у спокої. Хіба що прийде якесь демократичне керівництво, у що я не вірю.
План «Шатун» – це розхитати Україну . А зараз не треба вигадувати жодних планів і під них підв’язувати людей, які не згодні з політичним керівництвом держави.
– Зараз створюють багато політичних партій, опозиційних до влади. Але з деяких партій ми знаємо лише лідерів і все. Наскільки ваша партія від них відрізняється? Ми знаємо, що у вас є лідер Валентин Наливайченко, хто входить до складу партії – вся ця інформація є. Який у вас план дій, як ви збираєтесь змінювати ситуацію в Україні?
– В умовах абсолютної апатії та недовіри людей дуже складно працювати із баченням того, як зробити так, щоб людям жилось краще. Насправді, українській політикум довів людей до зубожіння і до величезної зневіри.
Ми часто їздимо по регіонах, спілкуємось із людьми. Незалежно від того, де ми – у Львові чи Запоріжжі, люди страшенно зневірені. Вони з величезною пересторогою ставляться до будь-якого політичного діяча. Люди під мікроскопом і з біноклями дивляться на те, чим живе ця людина, що в неї за спиною. Тому переконувати людей надзвичайно важко.
Ми з Валентином багато на цю тему говорили: як йти до людей, як зробити так, щоб вони нам повірили? Не красти і не брехати – це два основні методи чи способи. І бути готовими нести відповідальність за свою діяльність. Якщо ми хочемо претендувати на політичну силу, яка завоює уми та серця людей, нам потрібні принаймні ці три важливі складові. Щоб вони були частиною нас.
У нас із Наливайченком нема спільного бізнесу. Ми ніколи не ділили гроші. Ми хочемо розділити владу і бізнес. Це принципи, це важливі та відповідальні речі.
– Як ви збираєтесь це робити? Навіть якщо ви подолаєте прохідний бар’єр, вас буде замало.
– Ми багато їздимо, шукаємо однодумців. У команді Валентина Наливайченка є Геннадій Друзенко, який опікується питанням волонтерів, першого добровольчого медичного шпиталю. У нас є багато молодих людей у регіонах, які, можливо, медійно не розкручені. Але ми намагаємось знайти таких людей. Ми собі вибиваємо зуби, ламаємо ноги на цьому процесі, бо знайти людей дуже складно.
Багато вже було таких, які переходили з однієї партії в іншу. Гасла ті самі, робота та сама. З величезної кількості людей, з якими спілкуємось, ми намагаємось знайти тих, хто належить до потрібної нам категорії.
– З якими з політичних сил, які зараз створюються, ви збираєтесь об’єднуватись? Чи є у вас перемовини щодо коаліції?
Вадим Міський про нечесних суддів, конкурс реформаторів і відповідальність президента– У нас є партнерські стосунки. Це нормально і цього не треба боятись. Ми не є частиною когось. Ми не є частиною «Батьківщини» Юлії Тимошенко. До цієї політичної сили ми ставимось з повагою, це наші партнери. Ми у співпраці через штаби з «Рухом нових сил» Михайла Саакашвілі.
– В якій ви співпраці з ним?
– По-перше, в дії. Ми проводимо спільні акції, підтримуємо людей, допомагаємо їм, надаємо юридичну допомогу. У них, наприклад, немає людей в одних областях – ми допомагаємо. Це таке взаємодоповнення. Але ми автономні політичні сили.
– Тобто разом ви перед виборами не будете?
– Про це рано говорити. Зрозуміло що? Що зараз ми розвиваємо свою власну політичну силу, яка називається «Справедливість». Це для нас головне.
Для нас важливі принципи, на яких діють наші партнери. Якщо вони збігаються, то ми з ними говоримо, співпрацюємо.
– Де можна ознайомитись із вашою програмою?
– Це можна зробити на нашому сайті. Плюс усі документи оприлюднено на наших ресурсах.
– Там є детальні плани: як ви збираєтесь боротися з корупцією, вирішувати війни на Донбасі?
– Звичайно. У нас є плани. Ставлення і до Криму. Слава Богу, ми з Валентином міжнародники, добре розуміємо цю проблему. Ми розуміємо, як вирішувати проблему на Донбасі. Ми розуміємо загрози і переваги залучення миротворців. Тобто всі ці речі у нас є. Вони добре зрозумілі та прописані. У нас дуже чітка позиція з приводу кримських татар – що це корінний народ України. Ми цього домагатимемося, парламент мав давно проголосувати за визнання кримських татар корінним народом. Це надзвичайно важливо для повернення Криму.
Ми намагаємось шукати фахівців, які нам допомагають у питаннях економіки, сільського господарства. У тих речах, якими живе Україна. Ми тільки формуємо команду, але для нас критично важливі люди, які нам допомагатимуть, по-перше, фахово, а по-друге, ті, які готові себе присвятити служінню Україні, які не мають плям, про яких люди не скажуть: «Та, ми це вже бачили».
