– Вадим, я бачу, що ви – серед постраждалих. Як ви себе почуваєте? Чи зверталися ви по допомогу? Що взагалі з вами сталося?
Дмитро Кулеба про протистояння з Угорщиною та українців у європейських судахВ. Д.: Почуваю себе добре, дякую. Я провів ніч у лікарні, де мені зробили рентгенівські знімки плеча, колін, голови. Тому що під час затримання з’ясувалося, що наша поліція не тільки не навчилася представлятися, а також вона не навчилася правильно заламувати руки, застосовувати спецзасоби. Заливши мене і місцевих жителів газом, вони завдали численних ударів по голові, корпусу і так далі. Дуже довго мене тягали по асфальту, жорстко замкнули наручники. На відстань півтора кілометра мене везли близько години.
– Куди вас везли близько години?
В. Д .: До відділення.
– У чому вас звинувачують?
В. Д.: Мені не пояснювали. Чув, як довго вирішували, куди мене везти. Потім поліцейські між собою довго домовлялися, розподіляли ролі. Дуже цікавий момент: вони розподіляли ролі в сцені про напад, який я, нібито, скоїв. Як перед зйомками кіно: ти зробив те, він зробив це.
До речі, нам сказали, що на трьох людей завели кримінальні справи.
– А на вас?
В. Д.: В тому числі. Але до мене не прийшов слідчий. Я вийшов з лікарні після обіду, підписавши документ, що під свою відповідальність. Звичайно, почуваю себе розбитим фізично, але не морально. На жаль, поліція діє так. Не знаю, куди це заведе і навіщо це потрібно. Повний непрофесіоналізм. Ці люди показали зараз, що працюють тільки на замовлення, щоб прибирати активістів, залякувати місцевих жителів.
Ті кияни, які активно цікавляться проблемами міста, знають про ситуацію на Ревуцького.
– Ви маєте на увазі будівництво незаконної АЗС по вулиці Ревуцького.
В. Д.: Так. Справа в тому, що в останні дні роль тітушек виконують поліцейські. Наша так звана нова поліція абсолютно офіційно виконує роль тітушек. Проти пенсіонерів працює поліцейський спецназ, який, дивлячись на папери, вирішує, у кого правильні документи, а у кого – ні. Вони відштовхують людей від техніки і дають їй працювати. На нашу думку, це відбувається для того, щоб ще до рішення суду, яке повинно бути в жовтні, АЗС відкрилася. Ми так думаємо, що тоді вже буде неможливо юридично все відмотати назад.
– Ми бачимо на вашому обличчі відмітини. Хто їх залишив? Поліцейські, які були в ролі тітушек?
В. Д.: Я, як житель цього району, а не як журналіст (хоча журналістська корочка часто допомагала зупинити свавілля поліції і тітушек), брав участь у блокуванні техніки і робіт.
– Яким чином ви блокували?
В. Д.: Фізично. Ми ставали перед технікою, самоскидами, екскаваторами, щоб вони не нищили зелену зону.
– Як сталася бійка?
Вадим Міський про нечесних суддів, конкурс реформаторів і відповідальність президентаВ. Д.: Близько десятої вечора ми вже розходилися по домівках, прощалися з друзями. У цей момент ми побачили, як затримують наших знайомих – це неповнолітні жителі нашого району. Ми побачили, як їх жорстко потужні хлопці в поліцейській формі, але без нагрудних знаків, закидають в машини. Спочатку побігли дівчата – хотіли уточнити куди і за що їх забирають. Поліцейські відреагували дуже дивно – без слів і пояснень почали їх відштовхувати. Я, звичайно, як чоловік, не втримався.
Технічно це виглядало дуже смішно. Рух рукою вважається нападом на поліцейського. Все відбувалося протягом буквально декількох хвилин. Людей хапають, закидають в автомобіль, закриваються двері, і вони їдуть.
– І ви вирішили жестом руки захистити дівчину?
В. Д.: Я спробував погасити поштовх, удар, коли зрозумів, що дівчина може полетіти. Виставив руку і поліцейські, з криками «Напад на офіцера!», вискочили на мене. Я просто став біля автомобіля, попросив сказати хто і в чому мене звинувачує. Якщо я зробив щось тяжке, я готовий був би пройти, проїхати і не було б ніяких проблем.
Але там був представник забудовника. Ми вже давно там знаємо, хто є хто.
– А хто є хто?
В. Д.: Юрист, є нібито прораби. Замовник будівництва – всім відома корпорація «ОККО».
– Я бачу, що Олексій прийшов з якимись документами. Олексій, скажіть, що відбувається? Що це за незаконне будівництво, через яке протестують люди?
О. Н.: Введу в курс справи. Ми займаємося цим питанням з грудня 2016 року, тобто скоро буде рік. Хоча я є депутатом Дніпровського району, до мене звернулися мещканці Дарницького району в зв’язку з тим, що перед їхніми вікнами будується незаконний об’єкт – заправка. Я вивчив інформацію, зустрівся з ними.
Згідно із законом, жителі мають право створити ініціативну групу. Вони створили її на папері, зареєстрували, прописали завдання, для яких її створювали, подали ці документи в КМДА. Є така процедура – «місцева ініціатива». Коли суб’єктом створення рішень є не депутат, а сама громадськість. Ми разом подали цю місцеву ініціативу. Також ми підготували кілька депутатських запитів, які потрібні для всіх інстанцій, які беруть участь в узгодженні будівництва. Ми подали запити, щоб отримати відповіді і розібратися, чи обґрунтовані претензії мешканців, чи дійсно порушуються їх права. Ми отримали відповіді, що не дотримано норм, не дотримана відстань від житлових будинків, не дотримана відстань від прісного водойми – там озеро Сонячне. Пожежні норми не дотримані. Багато організацій не давали свою згоду на будівництво, такі як «Київенерго».
Микола Томенко про витрати на силовиків і найдорожчих слуг народуЩо робить забудовник? Він показує, що Міністерство регіонального розвитку, яке затверджує будівельні норми, йому окремим рішенням дозволяє від норм відступити. Вони кажуть: «У нас все законно». Ну добре, а громадські слухання, а екологічна експертиза? Нічого цього не було. Громадські слухання: просто дали оголошення в якійсь газеті, яку ніхто не читає, про те, що якщо є претензії, то протягом 30 днів про них потрібно повідомити забудовнику. Це абсолютно неправильно і є порушенням. Тому створювалися робочі групи при екологічній комісії. Я її очолював. Ми говорили про те, що будівництво незаконне, щоб звернути на це увагу нашого мера.
Створювалася робоча група при транспортній комісії. Тому що там також порушення – дуже близько знаходиться місце скупчення людей – автобусна зупинка. Ми з’ясували, що в проектній документації фальсифікували, підробили підписи, поставили скани на кольоровий генеральний план будівництва. Депутати транспортної комісії сказали, що це законна зупинка. Тобто йде порушення. Їм ДАБІ дає припис: у зв’язку з тим, що не дотримано відстань до зупинки, будівництво потрібно призупинити і сплатити штраф.
«Гуель Парк» пише чергового листа на департамент транспорту. І департамент транспорту пише, що, виявляється, зупинка вже тимчасова. Хоча до цього у нас були відповіді, що вона постійна.
Крім того, є головний містобудівний документ – Генплан Києва. У ньому не передбачено будівництво цієї заправки. Зміни в нього на сьогоднішній день розробляються, але вони не внесені. За Генпланом це серйозний транспортний вузол, тому що це перетин Ревуцького та Ахматової. У нас є відповіді з Київпроекту, інституту про те, що будівництво заправки зробить надалі неможливою реконструкцію транспортної розв’язки, що передбачено Генпланом.
Я б ще хотів сказати про найгрубіші порушення, а то я почав з дрібниць. Є червоні лінії – це умовні лінії регулювання всієї забудови, за які не можна заходити, щоб були вільні коридори для розвитку транспорту. А вони свою заправку всередині дороги обнесли червоними лініями без дозволу сесії Київради.
Найголовніше, що цільове призначення землі забудові не відповідає. На початку 2016 роки я сам голосував за відведення ділянки «Гуель Парку» під реконструкцію сервісної будівлі обслуговування пасажирів і водіїв транспорту. Раніше там була стоянка. Що може бути сервісним будовою? Будка, мийка, що завгодно, але не заправка. Вони ж кажуть, що все можна. Тобто підступ був вже спочатку. Якщо ви чесні бізнесмени, як заявляє «ОККО», якщо ви надаєте якусь допомогу бійцям АТО, то, будь ласка, будьте чесними і з громадськістю. Скажіть: «У нас є намір відвести ділянку під заправку». Ви в чомусь порушуєте? Так увійдіть в діалог з людьми.
В. Д.: Я прошу вибачення, але це компанія – окупант. Вона досі працює в Криму. Власник «ОККО» активно підтримує позицію Росії і т. д.
Але по факту, з туалету на стоянці вони зробили заправку, яка загрожує екології району. З усіма можливими порушеннями
– Ви говорите, що зверталися до мера. Як він відреагував?
О. Н.: Ми ініціювали зустрічі робочих груп, на які ходив Кличко. Були такі ситуації, коли Кличко начебто телефонував керівництву «ОККО» і говорив призупинити будівництво. А раптом законно? Давайте розберемося. Ми згодні, раптом і справді законно.
Але нічого не припинялося. Потім вже були проведені зустрічі в кабінетах КМДА на яких були присутні громадськість, керівники профільних департаментів та представники забудовника. Ну, ось який авторитет мера. Забудовник каже: «Ви знаєте, це ваше право, право громади – судитися. Наше право – будуватися ».
В. Д.: Кличко для них не авторитет.
– Хто для них тоді авторитет? Тоді це «криша» якась, якщо навіть поліція б’є людей, Кличко не може нічого зробити. Хто в цьому зацікавлений?
Юлія Тищенко про громадянське суспільство, загрозу популізму і втому волонтерівО. Н.: Можу поділитися своїми спостереженнями. Ще немає й двох років, як я є депутатом. Але я вважаю, що у нас мер без авторитету. Якби він реально, а не на камери, подзвонив і сказав, що потрібно зупинити будівництво, його б зупинили.
– Чому мер цього не робить?
О. Н.: Бо зацікавлений. В цілому у нас така система чиновників, депутатів, що вони працюють, як шахтар, який йде в забій, вибирає всю руду і його не цікавить, що буде потім. Так вони дивляться на Київ, на Україну – як на сировинний придаток. Його сім’я живе за кордоном, оточення теж прагне там жити. Їм немає сенсу витрачати своє життя на розвиток нашого міста.
У нас нестабільна ситуація в країні. Є агресор. У Києві жити неспокійно. Але основна війна і підрив нашого авторитету йдуть зсередини. Коли поліція за рахунок податків українців йде проти них же.
Це загін спеціального призначення з усунення неугодних людей, які щось знають. Візьмемо нашу ситуацію: члени ініціативної групи борються законно, відкрито просять про допомогу. Трьом з них наклали арешти на квартири. Не в Дарницькому районі, а в Святошинському подавали десять разів заявку на суддю, тому що система не давала потрібне прізвище. Але потім потрібний суддя з першого разу накладає арешт без їх присутності. Зараз, звичайно, це оскаржується в колегії апеляційного суду.
Зараз така ситуація з безвізом, що якщо підуть скарги на порушення прав людей, то Україну можуть позбавити привілеїв.
– Який вихід? Що ви плануєте робити далі?
О. Н.: У даній ситуації йде кругова порука: куди ми скаржимося, там підтримують своїх подільників. Ми будемо звертатися до заступника голови Адміністрації президента Валерія Кондратюка, який контролює напрямок щодо дотримання закону правоохоронними органами.