Про тероризм та рівень злочинності

Активізація терористичних дій у всьому світі – певна тенденція світового розвитку. Тенденції мають світовий характер, певною мірою об’єктивно існують щодо стану всього суспільства. Неймовірно потужна хвиля еміграційних процесів абсолютно прогнозовано містила великі загрози для спокійного життя Західної Європи. Вона порушила правовий баланс. Ми бачили, як у 2016-2017 роках трусило світ. Невже вважаємо, що Україна може жити осторонь цих процесів? Абсолютно ні. Ба більше, Україна входить до десятки світових держав із найбільшим ризиком тероризму. Це не лише зовнішні ризики, коли звертаються до наших правоохоронців, апелюючи до конфлікту на Сході. Це внутрішні ризики нашого суспільства, неймовірна його радикалізація, депресивні процеси, коли агресія стала нормою нашого життя, величезна кількість незаконної зброї, яка має вільний обіг.

На жаль, правоохоронна система не може цьому завадити. Це все підняло градус очікування ризиків терористичних подій. Бачимо, що вони відбуваються в Україні. Лунають постріли, вибухи, відбуваються інші насильницькі дії, за якими стоять певні лозунги. На сьогодні тероризм є частиною життя українського суспільства. Традиційно руку Кремля діставати з кишені – велика помилка української правоохоронної системи.

Цього року в бюджеті передбачено більше грошей на МВС, СБУ, Збройні сили. Однак, з огляду на неймовірний потік корупції в Україні, не вірю, що ці гроші чесно використають на справжні потреби.

Жоден корупційний скандал усередині різноманітних українських структур не закінчився покаранням, зняттям із посади тощо. Наприклад, зараз нібито зникли певні види летальної зброї США у наших військових структурах. Чимало питань виникає. Те саме стосується використання грошей у правоохоронній системі. Гроші, які потрапляють у непрофесійні руки, не можуть бути ефективно використані.

Наприкінці року попрощалися із неймовірно ефективним заступником міністра внутрішніх справ Анастасією Дєєвою. А що вона могла зробити? У мене немає жодної неповаги до розумних жінок, які відповідають займаній посаді. Нам у сенсі гендерної політики потрібно ще чимало працювати, в Україні є чоловіча домінанта. Але коли на такі посади заздалегідь призначають дівчат, які не мають ні досвіду, ні знань, кошти просто проїдають. У Дєєвої був свій апарат, вона отримувала зарплатню. Дуже показовий приклад. Ми не знаємо, скільки таких дєєвих іще сидять у кабінетах.

Викидання грошей під егідою бюджету – так само помилковий шлях. Чимало поглядів лунало, що ми робимо крен на мілітаризацію країни в сенсі грошей, коли у нас їх немає. Ці гроші ми позичаємо, чужим коштом намагаємося якось підсилити свої Збройні сили, правоохоронну систему, тоді як у нас є кричущі питання, які значно більше впливають на проблеми всередині держави. Наприклад, депресивний стан економіки, який людей зробив і робить бідними, вони потенційно готові скоювати злочини. Вони не будуть підтримувати державу. У нас неймовірно скоротилася кількість робочих місць. Ознака цього – неймовірна імміграція з України: до 8 млн. Ми навіть не знаємо, скільки нас на сьогодні в державі. Перепис переносять увесь час. Економічні показники, показники злочинності підганяють під цифру, яка насправді не відповідає дійсності.

Якби при владі були мудрі люди, вони більше думали б про те, як розподілити гроші задля покращення економіки, соціальних показників. Це заспокоїло б соціальну ситуацію в державі. Якщо люди житимуть краще, стане менше злочинності.

Про антикорупційний спектакль

Нові структури: НАБУ, ДБР, САП – не впливають на ситуацію з корупцією в Україні. Корупція сьогодні настільки впливова та дієва, що перемагає абсолютно все. Боротьба навколо створення Антикорупційного суду – штучний спектакль. Призначатимуть туди тих, хто на сьогодні по коліно, по підборіддя в корупції. Це буде фейковий інструмент, який імітуватиме діяльність.

Єдиний орган, який видається трохи відокремленим від політичних фаворитів нашої держави – Національне антикорупційне бюро. У НАБУ постійно виникають проблеми. Ми бачили ситуацію, коли голова бюро просто втік. Давайте називати речі своїми іменами. Ну, він поїхав у відрядження до США, аби отримати чергову індульгенцію, що його не буде ніхто карати, його органу дадуть працювати. Бачимо неймовірне протистояння між НАБУ, Генпрокуратурою, САП, я вже не кажу про НАЗК. Але вони всі імітують. Вони прожирають купу державних грошей. Оцінювати їхню діяльність із погляду викритих зловживань просто смішно. Там поодинокі випадки, які не висвітлюють ситуацію з корупцією реально.

Нацбезпека України: перемоги, поразки та сценарії на 2018 рік

Багато говорять, що потрібно перезавантаження влади. Влада в тому складі, в якому є сьогодні, нічого не зробить. До влади прийшли люди в різний спосіб, аби використовувати її лише на свою користь. Різноманітні показники жахливі за відрізок із 2014 року по 2018-й. Люди не думали щось перебудовувати, мали лише власну вигоду.

Із другого боку, не дуже вірю в тезу про перезавантаження влади, бо там та сама команда, запасний склад, який зараз імітує, що він осторонь, навіть десь протестує. Насправді перезавантаження не відбудеться. Ніхто не береться принципово вирішувати ситуацію.

Сьогодні Україна – суміш олігархії та злочинності, має всі імітаційні ознаки державності, а насправді все це працює лише на певні кишені. Народ виконує місію маси, яка має в призначений день когось вибрати. Однак ця ситуація йде нам на користь. Європа побачила, наскільки глибокі й невиліковні процеси відбуваються в Україні. Є поняття історичної діалектики. Потихеньку з’являються нові лідери, які не забруднені, не куплені заздалегідь кланами. Ми сьогодні стоїмо на межі дуже складних економічних проблем, нас змусять кудись рухатися.