Не клеїться: промову Порошенка в Раді порівняли з мультфільмом “Простоквашино”

– Чи не вперше президент заявив не лише депутатам, а й суспільству, що ми передовсім маємо надіятися на себе і власну армію.

– Акцент, що ми допоможемо собі лише самі, фіксую вдруге. Вперше почув його під час його виступу на Майдані у День yезалежності. Якраз тоді виступ президента вразив україноцентричною спрямованістю, бо в ньому було дуже мало лірики на адресу наших західних партнерів.

Учорашнє послання до ВР було продовженням цієї лінії. Перш ніж зробити серйозну акцентовану артикуляцію на тому, що ми повинні сподіватися на власні сили, Порошенко відвантажив кейс подяк нашим західним партнерам. Але після того був ще більший акцент – що маємо дбати про власну обороноздатність та покладатися лише на себе.

Це фактично було налаштуванням суспільства і еліт, що слід перестати сподіватися на західних партнерів і закінчувати з мріями, що хтось вирішить наші проблеми замість нас.

Оскільки Порошенко каже про це вдруге, то напевно –  такою тепер є лінія в спілкуванні з українською нацією. Що все в наших руках. Це, до речі, дуже правильний посил нашому ворогу, Кремлю. Що ми готові до кінця і самотужки боротися за свою незалежність.

– Окрім цього, президент відзначив, що в умовах агресії Росії найважливішим питанням є національна єдніcть та політична консолідація. Що саме він мав на увазі?

– Це був природній заклик президента, який слабко контролює сесійну залу парламенту, хоч і є лідером найбільшої фракції у ВР. Однак він втратив свої колишні можливості впливати на сесійну залу. Позиції опозиційних політичних сил суттєво зміцнилися упродовж останніх років. Президентові не лишається нічого іншого – як апелювати до них і закликати до національної єдності перед агресором.

Це цілком природний заклик в умовах, які нині маємо. Але найбільше, що президент може зробити, – це закликати до об’єднання і зниження градусу політичної дискусії в суспільстві та парламенті.

– Порошенко також більш-менш об’єктивно розказав про реальний стан справ у сфері оборони. Для чого?

– Меседжі в його виступі були підпорядковані єдиній тезі: усе, що зараз робить Україна, передовсім спрямоване на відбиття агресії Росії. Тут не можна було обійтися без детального аналізу сфери озброєнь і обороноздатності.

Українську владу часто критикують опозиційні політичні сили патріотичного спрямування, суспільство за серйозні зловживання у сфері обороноздатності та реформ ЗСУ. Здається, президент розуміє високий рівень невдоволення суспільства нинішнім керівництвом Міністерства оборони і Генштабу, тому зробив оперативну екскурсію по експозиції новітніх українських озброєнь.

Хотів заспокоїти суспільство і випередити критику після свого виступу.

– Також Порошенко згадав про реформу Генпрокуратури і суддівської системи, які суспільство також сприймає достатньо критично. 

– Запустивши судову реформу рішенням парламенту на початку літа, президент отримав індулігенцію на якийсь час. Певний запас суспільного терпіння. Тепер він посилається на рішення, які ухвалила Рада. Навіть тим, хто критикує зміни до законодавства у сфері судоустрою, складно аргументовано критикувати президента – оскільки не минуло ще достатньо часу, коли можемо казати про ефективність чи неефективність судової реформи. У них тепер є алібі.

Чимало юристів висловлюють зауваження законодавчих змін в системі судоустрою. Але ініціатори реформи відразу оголосили, що вона триватиме роками. Тож і президент може говорити, що реальні наслідки реформи правосуддя ми побачимо згодом. Але реальна зміна правоохоронної системи має починатися саме із суддівського корпусу.

– Щодо вирішення кризи на Донбасі, Порошенко запевнив, що Україна не прийматиме умов, які пропонує Росія. Це так?

– Він спробував виголосити багато різних тез, які мали би задовольнити всіх, кому спрямовувалося його послання. Західним партнерам Порошенко послав чіткий сигнал — Україна залишається відданою нормандському формату і мінському переговорному майданчику. Це щоб Захід сильно не хвилювався.

Патріотичній частині суспільства, яка критикує Порошенка за надмірну поступливість державі-агеросору і м’якість у перемовинах із західними партнерами, був спрямований чіткий сигнал – що будь-які розмови про реінтеграцію Донбасу відбудуться лише після того, як звідти підуть окупаційні війська та їхні маріонетки, а Україна відновить повноцінний контроль над своїм державним кордоном.

Третій частині суспільства і політикуму пояснили, що президент залишається послідовним. Він заявив, що нашим завданням є якнайшвидше і повне відновлення цілісності України. І він відданий меседжу, що маємо боротися – аби якнайшвидше у дипломатичний і мирний спосіб повернути окуповані райони Донецької та Луганської областей.

Порошенко жорстко акцентував, що Україна боротимемося за повернення Криму. А санкції проти Росії мають бути скасовані лише після  відновлення територіальної цілісності України в межах 1991 року. Всі ці меседжі мали би задовольнити кожного. Але в купі вийшло, як у мультику “Простоквашино”, коли його герої писали листа дяді Федору. Кожен писав щось своє. Незважаючи на деякі симпатичні слова, все разом воно не клеїться.

Президент приділив багато часу проблемі Донбасу, ми не отримали чіткої відповіді на запитання — якою є його мета у розвязанні проблеми російсько-української війни.

Як писала Politеka, президент України Петро Порошенко 6 вересня озвучив у стінах ВР своє щорічне послання до парламенту. Глава держави наголосив, що військового вирішення проблеми цілісності України не існує, єдиний шлях – політико-дипломатичний.

Президент також розкритикував позицію українських політиків, які виступають проти Мінських домовленостей і нормандського формату. Він наголосив, що “Нормандія “і “Мінськ” відкривають реальний шлях до повернення Донбасу і є єдиним інструментом, щоб цього досягнути. Порошенко зазначив, що будь-який формат має сенс, лише коли в ньому присутня Росія, але він є “багатостороннім”.

Галина Остаповець