Контрабанда, «чорні сотні» і «такса»: чим живе українська митниця

Микола водить авто на польських номерах, тому майже щотижня перетинає державний кордон.

«Вчора пережив всю корупційну складову на собі. Давайте зробимо віртуальну поїздку через кордон. З корупцією стикаємося на в’їзді на Ягодин (пункт контролю на українсько-польському кордоні у Волинській області, – ред.). Часто у новинах передають, що три тисячі машин застрягли в чергах. Такі черги часто створюють штучно самі працівники митниці, бо це дуже вигідно», – говорить Микола.

Щоб в’їхати поза чергою на пропускному пункті доводиться платити від 200 до 1,2 тисяс гривень.

«Наприклад, їде людина у Польщу. Має на руках квиток на літак. Багато жителів Західної України літають з Кракова чи Варшави, бо там перельоти дешевші, ніж в Україні. Людина поспішає, не має можливості стояти у 1,5-кілометровій черзі, боїться спізнитися на свій рейс. Тому звертається до прикордонника, який виписує талони і слідкує за порядком. Щоб в’їхати поза цією чергою, треба заплатити. Такса буває від 200 до 1200 гривень. Я стояв на Ягодині в черзі і просто рахував: за півгодини з «лівака» проїхало удвічі більше машин, ніж з черги.  Там не тільки люди, які поспішають, але й так звані «човники», які у Польщу возять цигарки. Вони можуть дати 500-600 гривень, щоб не втрачати час», – каже Собуцький.

100 доларів за «ходку»

За словами депутата, на прикордонних територіях, наприклад, у Любомлі, не можна знайти працівника на державну службу.

«Бо всі сміються з таких зарплат. Місцеві за день можуть заробити більше, ніж на державній роботі за місяць. Тут діє малий прикордонний рух. Візу робити не треба. Люди з 30-кілометрової зони щодня возять цигарки. Найпопулярніші у Польщі LD червоні. Вони коштують у нас 16.85 гривень за пачку. У Польщі таку можна продати за 6 злотих, тобто за 40,8 гривень.  На одній пачці заробляють 24 гривні. А люди везуть 10 блоків – це 100 пачок. Тобто 100 доларів заробляють за одну «ходку». А є люди, які ці цигарки скуповують вже на території Польщі і везуть у Німеччину, де пачка коштує 4 євро – 115 гривень», – пояснює Микола.

Собуцький не один раз пересвідчився на собі, що таке «жити у черзі».

«Іколи, щоб перетнути кордон доводиться 8-12 годин стояти у черзі. Коли туди заїжджаєш, на тебе одразу ж налітають «чорні», які перевіряють, чи не везеш ти контрабанду – цигарки і бурштин. Навесні 1,5 тонни бурштину затримали поляки на пункті пропуску «Дорогуськ», який «прогавили» волинські митники. Його ринкова вартість може досягати 24 мільйонів злотих. Як такий вантаж українські митники могли пропустити? Думаю, не просто так не побачили. Це ж не блок цигарок, які можна сховати, а фура сонячного каміння. Підтверджує той факт, що корупція у нас процвітає. У Польщі не так. З ними не домовишся», – зауважує Собуцький.

За контрабанду теж легко можна домовитися. Ціна питання – від 10 гривень за блок цигарок.

«Підходить чоловік, який шукає контрабанду. Питає напряму, скільки цигарок ми веземо. Можемо признатися, що маємо 10 блоків і заплатити 10 гривень за блок. Тоді проблем не буде. Можна покласти у багажник 100 гривень чи під сидіння. Під час поверхневого огляду автомобіля працівник митниці побачить гроші і зрозуміє, що це для нього. Якщо не зізнатися, але він знайде, цигарки відберуть. Але неофіційно. Доведеться платити штраф у доларах – усе йому в кишеню. Вони зацікавлені, щоб щось знайти, тому будуть шукати і вимагати гроші. Навіть якщо нічого не везеш, будуть шукати і питати, чому з пустими руками, бо це ж невигідно. Не раз проходив подібне на собі. «Човники» створюють черги на кордоні. Цигаретна контрабанда у нас дуже велика. Напевно, у черзі всього кожна четверта машина не везе цигарок, бо їде у Польщу у справах чи на відпочинок. Решта везуть, тому – платять», – розповідає Микола.

На цьому пригоди «човників» не закінчуються. Збувши цигарки у Польщі, вони повертаються додому теж не з порожніми руками.

«Коли «цигаретчики» повертаються назад, вони теж хочуть заробити. Везуть «норму». Так у народі називають 50 кілограм товару на людину. Як у нас умудряються обійти митницю? У мене є фура дорогого італійського вина чи брендового одягу. Хочу ввезти її в Україну. Щоб розмитнити, треба платити гроші. А можна розбити фуру на малі партії і перевезти частинами. Біля митниці працює розкручена схема. На польській стороні здають в оренду склади, де лежить товар. Їде в Україну бус. У ньому водій і 6 пасажирів, які продали у Польщі сигарети. Щоб заробити ще, заїжджаємо на склад і беремо по 50 кілограм на людину. 7 «норм» –  350 кілограм одягу – перевозимо через кордон і заробляємо ще по 150 гривень на руки. Це схема, щоб обійти  розмитнення. За законом, у нас дозволено провозити не більше, як 50 кілограм і вартістю не більше 500 євро. Якщо везеш дорогий товар, митнику треба дати пару гривень, і він не буде придиратися.  У нас люблять задля показухи демонструвати, як боряться з корупцією», – розповідає чоловік.

Недавно голова державної фіскальної служби Роман Насіров заявив, що мобільні групи на митниці дуже ефективно працюють по такій групі товарів як Iphone 7, які завозяться в Україну нелегально, не були сертифіковані і оформлені офіційно. А чомусь, зауважує депутата, вони закривають очі на великі партії товарів.

85 % авто, які перетинають українську митницю, їдуть на польських номерах

«У нас автомобілі дорогі. Для порівняння  «БМВ 318» 2001 року випуску в Україні коштує 6 тисяч доларів. А в Польщі можна купити за $1,5 тисячі. Різниця відчутна. Береш таку машину, оформляєш на себе доручення і їдеш в Україну. Там можна нею їздити 5-10 днів. Не треба розмитнювати. Тут також є корупція. Вчора товариш заганяв авто. З нього митник вимагав 400 гривень за те, що машина заїжджає перший раз. Обіцяли, що наступні рази вже платити не будеш. Якщо не заплатиш – завернуть. Причину знайдуть», – розказує Микола.

«Поляки перевіряють авто для «годиться». Наші дивляться як вовки на стадо овечок. У них слина тиче. Шукають будь-що, аби зачепитися і здерти пару гривень. Знайомий купив у Польщі дві туї у садовому магазині. До нього прийшов відповідальний за фіто-санітарний напрямок і почалось! Хлопцеві довелося сплатити чималу суму, аби його пропустили. Більшість людей на митниці – контрабандисти, які везуть цигарки і бояться, щоб товар не забрали. Згідні платити. Коли більшість людей опускає голову і платить, то страждають такі люди, які везуть дві туї і теж мають дати хабар. Але за що?», – запитує луцький депутат.

«Чорна сотня» від Гройсмана

«Останнє нововведення було від прем’єра Володимира Гройсмана. Він створив, як в народі кажуть, «чорні сотні» – міжвідомчий підрозділ, який буде контролювати митників. Так звані мобільні групи, які мають працювати на кордонах для боротьби з контрабандою. Я думаю, що просто створили структуру, яка не тільки бере під контроль митника, а з якою доведеться митнику ділитися. Не бачив, щоб щось помінялося. Корупція і далі процвітає. Це штучно створена ланка, якій треба «відстьогувати». Просто у такий спосіб Київ хоче мати вплив на митницю», – пояснив Собуцький.

СБУ часто анонсує перевірки на митниці. Потім звітують про арешти корупціонерів.

«Почали затримувати старших зміни, митників. Щоб застерегти себе, грошей в руки не беруть. Бояться камер. Поруч ходять люди в цивільному, які за готівку допомагають «порішати» питання. Коли когось ловлять, то часто це люди неугодні. Підставляють людей, які не схотіли ділитися. Зміна формує собі «дружню» команду, щоб не страшно було брати хабарі.

Між митницями є різниця. Можу порівняти з Угриновим (пункт пропуску через українсько-польський кордон на Львівщині, – ред.). Там такого бардаку не бачив, як у нас на Ягодині. Туди теж возять цигарки, але черги дотримуються. Нема такого, як на волинській, що хтось іде в черзі, а хтось їде боком», – каже Микола.

Має свої плани на те, як швидко та ефективно викорінити корупцію на митниці.

«Коли Яценюк був прем’єром, то обіцяв, що віддасть митницю під контроль закордонним структурам. Я думаю, що це така ж безглузда ідея, як брати грузинів на усі посади. Є купа достойних українців. Просто такі кадри треба обирати за конкурсом, а не призначати і ставити своїх. От керівник обласної митниці – людина з Києва. Він як смотрящий, який має відповідати за все. Його пролобіювали, він має виконувати вимоги своїх лобістів і часто забуває про обов’язки. Треба вести жорсткий контроль. Все обладнати відеокамерами. Викорінити цю корупцію можна. Проблема, що вона процвітає у контролюючих органах, тих самих СБУ. Від оборудок на митниці, за підрахунками експертів, в “тінь” йде до 50 мільярдів доларів», – зауважив Собуцький.

Хабарі беруть люди в цивільному

Іван, далекобійник із 8-річним стажем, їздить у Польщу двічі на місяць. Погоджується розповісти Politeka про власний досвід співпраці з митниками.

“Ягодин” є найбільш завантаженим пунктом пропуску. Іноді доводиться стояти по 10-15 годин у черзі. Митниця давно перетворилася на фірму з відмивання грошей. Це піраміда, де треба платити кожній ланці. Схеми працюють ті самі, що й за часів Януковича. Після революції в лютому 2014 року зробили перерву хіба на місяць-другий. Потім знову налагодили схеми і почали брати гроші”, – розповідає він.

За словами Івана, у вересні затримали керівника відділу митного поста “Ягодин” та його заступника – обоє погоріли на хабарі у 700 та 900 доларів за видачу дозвільних документів під час митного оформлення вантажу.

“Брати хочуть, але бояться. Тому з рук в руки гроші не передають, бо усюди камери. У зоні митного контролю зустрічає прикордонник. Він першим оглядає авто. Щоб не чіплявся, йому у багажнику на видному місці залишаю 200 гривень. Відеонагляд нічого не дає. Бо платити «дань» відправляють до авто, яке припарковане неподалік. Там людина в цивільному. Просять давати без здачі. Тому завжди маю з собою пачку по 20-50 гривень. Навіть якщо нічого не везеш, можуть придертися. Погрожують, що все перевірять, заженуть машину на яму для повного огляду, будуть затягувати час. Шукають, до чого б придертися. Відверто займаються вимаганням. Далеко ходити не треба. По дорозі до кордону видно, де живуть люди, що працюють на митниці. У них найвищі будинки і паркани з дорогого каменю, басейни і навіть тенісні корти на подвір’ї. Люди самі привчили їх брати. Слідкую за водіями. Вони спочатку дістають гаманець, а потім – закордонний паспорт», – говорить далекобійник.

Яна Романюк