Характерно, що ні оточення Порошенка, ні команда Яценюка не заперечують самого факту переговорів про об’єднання. Проте в оточенні Порошенка про це ймовірне злиття говорять радше протокольно та абстрактно.

Телетайп: Майдан живий, а у влади нерви і прорив

У неформальних розмовах депутати від БПП узагалі думають про можливе об’єднання партій як про безглуздість. Але, у всякому разі, остаточне рішення буде ухвалено Петром Порошенком. А тому цікаво зрозуміти, що таке злиття в принципі може дати президенту?

Команда по нещастю

Формально проти об’єднання президентської «Солідарності» та «Народного фронту» говорять практично всі фактори. По-перше, НФ – це команда «збитих льотчиків» із 1% електоральної підтримки. Навіть радикальний ребрендинг партії не дає жодних гарантій, що команді Яценюка в такому складі щось світить у найближчому політичному майбутньому. Питання навіть не в назві партії та не в можливій вдалій політрекламі, здатній змінити імідж політсили. Самі прізвища Яценюка, Авакова, Турчинова, Парубія, Пашинського стали вкрай токсичними.

По-друге, персонально у Петра Порошенка виробилася повна особиста несумісність практично з усіма лідерами «Народного фронту». Меншою мірою це стосується Турчинова, на порядок більше – Яценюка, а повне роздратування у президента викликає Аваков. З урахуванням психотипу Порошенка, який усю роботу будує на принципах особистої відданості, довіри і симпатії, говорити про тривалий спільний політичний проект у такому складі практично нереально. Оточення Порошенка – це або його бізнес-партнери (Борис Ложкін), або друзі-приятелі зі стажем (Ігор Кононенко), або персонажі, що вислужилися та домоглися довіри на певних проектах (Сергій Березенко). Найбільш заслужені можуть навіть сперечатися з Порошенком, але кожен із них залишається незмінно в підлеглому становищі молодшого партнера. Тому команда НФ зі своїми амбіціями і гонором у таку структуру вписується дуже коряво.

По-третє, проти такого об’єднання свідчить соціологія. Рейтинг соціологічної похибки, який є у НФ, не робить на електоральній карті абсолютно жодної погоди для БПП. А ось те, що «Народний фронт» може потягнути вниз і без того не надто високий рейтинг БПП – цілком ймовірно. Принаймні, всі провали влади будуть акумулюватися в одному кошику.

Популярні новини зараз

"Хворий ублюдок": сумні кадри і подробиці НП в Олександрівській лікарні, пацієнти опинилися на вулиці

Важливе повідомлення Кабміну, українців відпустили з карантину: кому пощастило

Дружина українського боксера похвалилася ідеальною фігурою в купальнику, фото: "Ну персик"

Спекотна Ана Чері без трусів влаштувала брудні танці перед камерою: виглядає відпадно

Показати ще

Хоча б з цих пунктів стає очевидним, що від об’єднання виграє, передовсім, верхівка НФ. Це їм дає якісь шанси на потрапляння до наступного складу парламенту, особливо якщо припустити, що під тиском громадськості та Заходу буде змінено виборчу систему на пропорційну з відкритими списками. Однак і в оточенні Петра Порошенка є інтересанти такого ймовірного злиття.

Перспективи Луценка

Найбільш послідовним лобістом подібного об’єднання виступає чинний генпрокурор Юрій Луценко.

Больові точки: Україна, Майдан, лідер

У разі злиття БПП і НФ Луценко, не без підстав, розраховує очолити список об’єднаної партії. Тут, щоправда, є загроза конфлікту інтересів із формальним лідером «Солідарності» Віталієм Кличком. Але він якраз тимчасовий попутник у всьому цьому процесі. У Порошенка пам’ятають, з яким скрипом проходило злиття Удару та «Солідарності» напередодні місцевих виборів, та й на Банковій досі немає впевненості, що Кличко не братиме участі у наступних президентських перегонах. Характерно також, що після позбавлення Міхеїла Саакашвілі громадянства мер Києва публічно підтримав екс-президента Грузії. Петро Олексійович це не лише помітив, а й запам’ятав.

Для Юрія Луценка таке об’єднання дозволить зробити дві заявки. Перша: де-факто поставити себе другим номером у країні після Порошенка з претензією на статус його наступника. У разі якихось особистих рейтингових катаклізмів у Порошенка Луценко може підставити своє плече і претендувати на висунення від влади на президентських виборах. Зараз цей варіант практично нереальний, особливо враховуючи налаштованість Порошенка на безальтернативність своєї кандидатури. Але ближче до весни 2019 року соціологія здатна буде протверезити навіть Петра Олексійовича.

Друга заявка Луценка – це посилення впливу в партійно-кадровій інфраструктурі майбутньої об’єднаної партії. Цей напрямок особливо перспективний у світлі цілком імовірної політичної реформи з докорінною зміною статусу президента. Петро Порошенко на останньому щорічному зверненні до народних депутатів категорично відкинув таку можливість. Але, знову ж таки, курчат рахуватимуть ближче до 2019 року, коли стануть зрозумілі загальні соціологічні розклади. Якщо Порошенко не має наміру мігрувати з країни, а навпаки, збирається залишити після себе спадкоємну політичну систему, цілком імовірно, що йому доведеться піти на такий компроміс. У такому разі лідер партії влади стає де-факто і лідером у країні. А це вже профіт для Луценка.

Розвести «фронтовиків»

Але якщо говорити про близьку перспективу, то таке об’єднання дозволяє зробити ще один кульбіт, вигідний уже особисто Петру Порошенку.

Урядовий стройбат: навіщо Кабміну тисяча нових реформаторів

Йдеться про повне переформатування поточного союзу БПП-НФ, із подальшими кадровими перестановками. І тут напружуватися вже слід Авакову та Парубію, яких можуть посунути з їхніх місць.

Про це на умовах анонімності заявляє і один із політконсультантів Петра Порошенка: «В електоральному вимірі ризики такого об’єднання, звичайно, присутні. Громовідводу, в особі «партії війни», вже не буде. Усі опиняться в одному човні. Але об’єднання пройде на умовах Першого (Петро Порошенко, – авт.), а це дозволить йому повністю формувати кадрову політику в Кабміні. Аваков тоді точно піде. Найімовірніше, посунуть і Парубія. Він ці настрої, до речі, відчуває, а тому виступає категорично проти злиття політсил. Можливо, приберуть Пишного з «Ощадбанку». Взагалі, «фронтовики» їсти після цього об’єднання стануть менше. Але основний кістяк «фронтовиків» – Яценюк і Турчинов – отримає гарантії своєї залученості у велику політику, а Перший уже зараз – додаткову ресурсну базу напередодні виборів».

Чи згодяться на такі умови «фронтовики» – питання відкрите. Особливо з огляду на ціну домовленостей із Порошенком, який, як відомо, може дуже невимушено і не виконати обіцяне. Із другого боку, з кожним днем, що наближає вибори, і без того сміттєві акції «Народного фронту» продовжують дедалі більше знецінюватися. І якщо зараз вони стоять перед вибором: віддати все і проскочити урізаним складом у новий склад парламенту, то вже після 2019 року на них можуть вішати не політичні, а кримінальні «косяки». Саме це і мотивує «фронтовиків» до дуже нерівноцінного об’єднання.

Андрій Петров