Такої кількості вакансій, які оголошували б водночас, не було за всю історію незалежної України. За словами прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, в рамках урядової кадрової реформи десять із 18 чинних міністерств оголосять відповідні конкурси на посади в нових структурних одиницях – директоратах із формування державної політики.

Розмитнення авто на «евробляхах»: у чому підступність

Поки що зміни торкнуться Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, охорони здоров’я, соціальної політики, культури, освіти та науки, юстиції, фінансів, інфраструктури, енергетики та вугільної промисловості, аграрної політики.

Наступного року такий підхід буде поширено на всю систему міністерств, далі – на центральні органи виконавчої влади.

Планується, що за результатами конкурсів відберуть 1000 фахівців із питань реформ, які обіймуть свої посади в структурах КМУ. Як пообіцяла влада, старі кадри можуть брати участь у конкурсі на рівних правах із позасистемними претендентами.

Інформацію про оголошення конкурсу опублікують на сайті Національного агентства України з питань державної служби.

Подання документів триватиме до кінця вересня. Як наголошують ініціатори реформи, інноваційним є те, що всі необхідні для конкурсу документи можна подати онлайн.

Перші етапи оцінки кандидатів розпочнуться уже на початку жовтня, а наприкінці – з’являться й перші керівники директоратів у міністерствах.

Чи потрібні Україні нові держслужбовці?

Ініціатива уряду збільшити чиновницький апарат викликала двозначну реакцію в суспільстві.

Нагадаємо, закон про реформу державних службовців діє в Україні ще з травня 2016 року. Однак відчутних системних зрушень досі не відбулося.

Як показують соціологічні опитування, майже половина населення вважає гальмом реформ саме неефективних чиновників. Окрім того, за оцінками експертів, у нас точно не бракує працівників держсектору. Так, на одного чиновника в Україні припадає 170 громадян.

Для порівняння: в США (кількість населення 309 млн) на 1 чиновника припадає 147 громадян. У Франції (кількість населення 61 млн) – 190.

Про наш роздутий бюрократичний апарат говорили неодноразово. Як і про те, що саме це й є значною перешкодою для розвитку бізнесу та країни загалом. Та й на рівні уряду лунали заяви, що варто зменшувати не лише армію «білих комірців», а й саму кількість міністерств. Проте якогось кардинального прогресу в цьому напрямку ми не бачимо.

Конкурентна зарплата чи преференції для обраних?

Гроші на реалізацію кадрової реформи, близько 100 млн євро, погодився надати Європейський Союз. Коштів має вистачити щонайменше на три роки. Саме завдяки їм і виплачуватимуть надбавки до зарплат молодих реформаторів, завданням яких буде «формувати політику відомства».  А виплачувати є що, адже надбавки до зарплати, за українськими мірками, пропонують новим фахівцям чималі – від 30 до 60 тис. грн.

Слабкий імунітет: як президент і Рада розіграють карту недоторканності

За словами голови Національного агентства України з питань державної служби Костянтина Ващенка, високі зарплати – це не головне.

«Аби отримати таку зарплату, треба відповідати високим критеріям – розповідає він. – Тестуватимуть аналітичні здібності особи, вміння критично мислити. Аби такого рівня людей залучити, зарплата має бути конкурентною. Уряд разом з Європейською комісією відпрацювали таку модель. Встановлюватимуть окремі надбавки для фахівців із питань реформ. Розмір такої надбавки для керівника директорату буде приблизно 40-45 тис. грн. Для керівника підрозділу в цьому директораті – 35-40 тис. грн. Трохи більше за 30 тис. грн отримає той, хто вперше прийшов на держслужбу (посадовий оклад державного експерта – 7 тис. грн. Вислуга років у нього (3%) з’явиться через 1 рік роботи. Доплата за ранг –  500 грн. До цього додається ще 40 тис. грн надбавки. Тобто разом – 48 тис. грн мінус 20% податків)».

Відповідь на запитання, де братимуть такі суми після закінчення дії фінансової підтримки з боку Заходу, знайшлась у міністра Кабінету міністрів України Олександра Саєнка.

Під час прес-сніданку він пояснив, що гроші на зарплату після закінчення дії міжнародної підтримки мають знайти в держбюджеті.

«Ми вже отримали першу частину допомоги від європейських партнерів, 10 млн євро, – розповів він. – Ці кошти пішли до державного бюджету. Завдяки ним зуміли розпочати реформу. Не хочемо створити тимчасові структури, які працюватимуть лише на період отримання європейських коштів. На 2020 рік плануємо вийти на повноцінне функціонування міністерства, оптимізованого, з нормальною чисельністю, де люди отримують конкурентну зарплату вже з державного бюджету».

Зокрема, міністр пояснив, що кожен директорат відповідатиме за одну або кілька сфер політики у його відомстві. Генеральний директор керуватиме процесом, відслідковуватиме ситуацію у своїй галузі, визначатиме основні проблеми. Після цього відомство пропонуватиме міністру ухвалити відповідне рішення.

Урядовці зауважили, що робитимуть усе, аби розрив між зарплатою «старих кадрів» та «нових» із часом зменшувався. Це, як вони пояснюють, можливо завдяки тотальній трансформації роботи держсектору. Зокрема, його «оптимізації та збільшенню ефективності в роботі».

Нова обгортка старої реальності?

Про те, що країні потрібні мобільні міністерства – ніхто не сперечається. Кадрова реформа важлива за своєю суттю. От тільки методи її реалізації не зовсім зрозумілі пересічним громадянам. Зокрема, цікаво, як корелюватимуть зарплати в 30 тис. грн із мінімалкою 3200, яку отримують мільйони українців. Адже, на тлі того, що більшість людей у нашій країні живуть за межею бідності, нам пропонують створити окремий пласт держпрацівників-реформаторів із гідними європейськими зарплатами. Виходить, що одним – гідне життя, а іншим – суворі українські реалії?

Протестний градус росте: чого чекати восени

За словами голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, Україна не може бути успішною, якщо у нас не з’явиться уряд, який буде спроможний формувати політику та реалізовувати її.

«Ключове завдання реформи полягає не так у кадровому оновленні,як у тому, що в міністерствах мають з’явитись нові підрозділи, які не робитимуть усю цю адміністративну рутинну роботу, а займатимуться винятково аналізом стану справ, комунікацією з громадськістю та формуванням політики, – розповідає він. – Старі держслужбовці матимуть рівні можливості для участі в конкурсі. Важливо домогтися, аби ці конкурси були прозорими та чесними».

Він зауважив, шо головний ризик реформи полягає в тому, що в деяких міністерствах немає чіткої визначеної структури провадження змін.

Игорь Колиушко
«У червні уряд дав завдання 10 міністерствам провести функціональний аналіз, визначитись зі своїми сферами політики, згрупувати їх логічно, – розповідає Коліушко. – І під ці групи питань сформувати директорати. В липні цю роботу було непогано виконано. Але потім з’явилось технічне питання. В кожному міністерстві виходило по 4-6 директоратів. Усі злякались, що провести конкурси у всіх директоратах буде технологічно складно. Схему почали міняти. Дозволи проводити конкурси не у всіх директоратах, а поступово. Це привело до того, що міністерства пішли різними шляхами. Деякі почали множити директорати. Міністерство регіонального розвитку хвалиться тим, що вони створюватимуть 10 директоратів. Це вже в жодні концепції не влазить. Створюють директорат регіонального розвитку і директорат впровадження регіонального розвитку. Або ж директорат будівництва і директорат будівельних матеріалів. Це ламає всю первісну концепцію реформи. Всі міністерства мусять затвердити свою структуру з усіма директоратами та показати її суспільству, аби ми всі розуміли, як у цих міністерствах здійснюватиметься формування політики. Лише тоді люди розберуться, куди і на які конкурси їм іти».

Кадрова реформа уряду – це ще один лакмусовий папірець, який покаже, наскільки влада готова не лише обіцяти зміни, а й якісно впроваджувати їх.

Чи зможуть нові реформатори розвернути бюрократичну машину України та чи виправдають очікування, які на них покладають, побачимо уже дуже скоро.

Романія Горбач