Підвищення зарплати: чому політики обдурюють українців

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман переконаний, що громадяни уже наступного року мають отримувати в середньому не менше 10 тис. грн.

Лише тоді, наголошує він, можна говорити про більш-менш нормальний темп збільшення середньої заробітної плати для найманих працівників.

На сьогоднішній день за підрахунками уряду середня заробітна плата по Україні становить 7400 грн.

Зауважимо, що у проекті держбюджету на 2018 рік Кабмін передбачив зростання мінімальної заробітної плати на 500 грн – до 3723 грн.

При цьому, Президент України  вважає за необхідне збільшити мінімальну заробітну плату з 3200 до 4100 грн.

“Два роки тому ми кардинально, майже вдвічі, знизили єдиний соціальний внесок. – Заявив глава держава. – Наразі можемо говорити про об’єктивний і очевидний позитивний ефект. Як і від збільшення вдвічі мінімальної зарплати, пам’ятаєте, скільки нас критикували, що це буде і бізнес душити, і зажене в тінь, навпаки – вивело з тіні…Це правильне рішення, і, на моє переконання, його слід продовжувати”.

Підтримав ініціативу президента і віце-прем’єр-міністр Павло Розенко, який запевнив, що підвищити мінімальні зарплати до 4100 гривень наступного року вдасться без  інфляційних ризиків. Крім того, говорить Розенко, це також надасть додатковий ресурс надходжень до Пенсійного Фонду, що «призведе і до підвищення пенсій».

Однак, західні друзі Києва не так оптимістично налаштовані щодо економічних перспектив України.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch прогнозує зростання валового внутрішнього продукту України всього лише на 2-3% в 2017-2018 роках. Такі ж рейтинги оприлюднили і в Світовому банку.

За словами директорки Світового банку по Україні, Молдові та Білорусі Сату Кахконен, зростання ВВП на 2% у 2017-му році недостатньо для підвищення рівня життя населення України і його благополуччя. З її слів, українській владі необхідно посилити реформи для більш високого зростання економіки.

Politeka запитала в експертів, які наслідки підвищення мінімальної зарплати, хто від цього виграє, а хто постраждає.

Володимир Лановий, екс-міністр економіки України:

Тільки в бюджетній сфері можуть підвищити зарплату – там, де влада може збільшити дефіцит бюджету, надрукувати гривню, виписати облігації на сотні мільярдів гривень. Звісно, це розколює суспільство. Адже одна частина, бюджетники, будуть задоволені, а в іншій – збільшуватиметься безробіття.

Таке штучне збільшення частини заробітних плат приводить до росту попиту на ринках в обмеженої кількості людей – у цих двох-трьох млн громадян, яким підвищать зарплату. У решти купівельна спроможність не збільшиться. Отже, в цілому не створюються умови для зростання ринків.

Влада говорить, що підвищила зарплату, але не говорить, що доходи населення в середньому впали.

Україна – остання країна у світі за темпами росту реальних доходів населення.

У нас відбувається щорічне їхнє заниження. А в частині зарплати накручують цифри – от і показують результат.

Тільки та частина людей, які мають зарплату по 100-300 тис. грн, скуповують валюту. У більшості ж українців немає такої можливості. Тому попит на валюту всередині країни не зростає.

Те, що відбувається з курсом гривні, – політика Нацбанку, напрямлена на зниження купівельної спроможності гривні. Це вигідно експортерам – олігархам різного типу. Маємо цілеспрямовану політику зменшення внутрішнього споживання та зростання валютних доходів тих, хто у нас нині захопив економіку в країні.

Обіцянки уряду і президента про підвищення зарплати є суперечками в популізмі. Як можна залишати пенсії в 1400 грн, а зарплату мінімальну ставити в 4100 грн? Це ж розрив соціального ліфту.

Крім того, варто зауважити, що прогнози Світового банку про зростання ВВП в Україні – відносні, як і прогнози МВФ. Вони не мають статистики по Україні. Дивляться на загальні тенденції на ринках Європи, Азії – на зовнішні фактори. Це все – ненадійні розрахунки.

Реальне зростання ВВП відбувається, коли є зменшення інфляції. Тому, якщо нам показують інфляцію 10-12%, а в реальності вона є на рівні 20-25%, то відбувається заниження показників. У нас інфляція більша, а реальне зростання виробництва менше. Немає навіть нульового темпу. Впевнений, що маємо навіть мінус.

Єдиний вихід – зміна політичного керівництва країни. Мають прийти люди, які розуміють, як працює економіка.

Андрій Новак, економіст:

Уряд офіційно подав в проекті бюджету на 2018 рік збільшення мінімалки з 3200 до 3723 грн. Цей бюджет прийняли в першому читанні. Зараз цю ініціативу хоче перехопити президент і запропонував уже з наступного року мінімальну зарплату в 4100 грн.

Не виключаю, що голова ВР може запропонувати свій «варіант», або хтось з інших політиків. Це все обернеться тим, що ще більше тінізуються трудові відносини між роботодавцями і найманими працівниками. Тому, як в приватному секторі, так і в державному, нас чекає чергова хвиля скорочень, звільнень. Особливо – у сфері освіти, медицини, культури, спорту.

Адже фінансові результати українських підприємств особливо не змінились, а піднімати знову на третину мінімальну зарплату не витримає бухгалтерія більшості підприємств та організацій при цій же кількості працівників.

Таке різке підвищення соціальних платежів не відповідає реальному  росту економіки, як очікується у 2017-му році.  Покривати це неадекватне підвищення будуть з двох джерел. Перше – інфляція. Для цього штучно девальвують гривню, аби отримати  максимальний ефект. Друге – збільшення державного  боргу, що вже навіть анонсовано у тому ж проекті бюджету на 2018 – передбачено збільшення державного боргу на 231 млрд грн.

Це все – безвідповідальна політика перед нинішніми та наступними поколіннями українців, адже неадекватне підвищення доходів, не забезпечене ростом економіки, дає в умовах ринку лише  одне – підвищення цін. Тобто за номінально більші гроші люди зможуть купити менше товарів та послуг.

Економіка – безперервний процес. Тому все можна дуже швидко змінити – як в кращу сторону, так і в гіршу. Поки що в українській економіці чинний уряд, як і попередній, робить все, аби ситуація не змінювалась, або змінювалась для людей на гірше.

Вищі темпи економічного росту у 2018-2019 році треба було закладати ще у 2017-му – справжніми економічними реформами. Але таких реформ не було – не відбулись зміни в податковій системі, митній, адміністративній. Я уже не говорю про грошово-кредитну та банківську.

Тому й результати наступного року будуть такі ж як 2017-го – зростання ВВП максимум на рівні 2-3%, що при низькій економічній базі буде не відчутно. Українці краще не заживуть.

Романія Горбач