Навпаки, другий рік поспіль найбільша стаття бюджетних витрат ключового супротивника України – це оборонно-промисловий комплекс.
Завдяки урізанню інших статей витрат щороку країні вдається витрачати колосальні фінансові ресурси на забезпечення військових потреб. Така мілітаризація економіки викликає занепокоєння як у західної спільноти, так і в України, яка все-таки сподівається, що санкції Заходу остаточно приборкають геополітичні амбіції Кремля.
Politeka вирішила з’ясувати, як в умовах санкційної війни із Заходом Росія нарощує свій ОПК та які наслідки масштабного переходу на оборонні рейки.
Під грифом «цілком таємно»
Витрати РФ у 2017 році на оборону становлять 2 трлн 836 млрд рублів. Хоч це і дещо менше, ніж торік (3 трлн 889 млрд рублів), проте є дуже показовим чинником формування державних пріоритетів.
До того ж закриті статті витрат залишаються величезними – 2 трлн 771 млрд рублів. Зазвичай, усе, що в бюджеті містить позначку «таємно», пов’язано із воєнними витратами. Цікаво, що цьогоріч (попри зниження витрат на оборону) видатки із грифом таємниці залишаються топовими у структурі російського бюджету.
Нагадаємо, у 2016 році стаття таємних витрат різко зросла на 800 млрд. Це був рекорд за всю пострадянську історію РФ. Додаткові асигнування надійшли в розпорядження Міністерства оборони.
Кремлівські очільники скерували гроші, аби достроково розплатитися із кредитами оборонних підприємств, які виконували держоборонзамовлення.
Насамперед йдеться про кредити, які держава надала військовим підприємствам для виконання масштабної програми з переозброєння. Програму затвердили ще у 2010 році. Прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв запропонував за десять років подвоїти оборонні витрати. Загальна сума позик згідно з цією програмою становила 1,2 трлн рублів.
Переважна їхня частина зазвичай приходиться на статтю “Національна оборона”. Але, як відзначають експерти, у 2017 році надзвичайно велика кількість закритих витрат припадає на такі сфери, як національна економіка, охорона здоров’я, культура, навіть – періодична преса.
За словами фахівців, у цих статтях заховані витрати на будівництво житла для силовиків, утримання військових навчальних закладів, субсидій військовим підприємствам і компенсації сім’ям загиблих військовослужбовців.
А от витрачатись на соціальну чи освітню сферу росіяни не захотіли. Найменшу частку у структурі витрат на 2017 рік займають такі сфери, як освіта та охорона здоров’я (3,5% і 2,3% відповідно)
Перегони озброєнь тривають
Варто зауважити, що з урахуванням маштабів та специфіки російської економіки, країна витрачає на оборону більше, ніж США (близько 3,1% ВВП) та низка європейських країн, зокрема, Німеччина (1,2% ВВП).
У 2016 році сукупні витрати РФ на оборону, національну безпеку і правоохоронну діяльність становили 5 трлн 832 млрд рублів. Це удвічі більше від аналогічних витрат Німеччини ($44,7 млрд).
Також за даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу (SIPRI) за 2014-2015 роки, Росія займає друге місце серед країн-експортерів озброєнь.
Економіст Андрій Новак переконаний, що РФ повторює шлях Північної Кореї – переходить на модель мілітарної економіки із закриттям від зовнішнього світу.
Не варто РФ порівнювати із США. Звісно, там також нарощують військовий потенціал, але він не становить 25% від ВВП.
Навіть якщо московські очільники налагодять масштабне виробництво зброї, це не врятує її економіку. Адже що з того матимуть громадяни? Наштампують танків, а далі що? Це ж не є репродуктивною економікою, яка дозволяє заробляти.
Водночас саме виробництво не може бути високотехнологічним через санкції Заходу. Завдяки їм Росія не має доступу до технологій. Якщо росіяни підуть шляхом маштабного нарощування військової техніки, то це все буде як мінімум на два покоління відсталішим від сучасних американських, ізраїльських чи німецьких зразків.
На зброї можна заробляти. Але питання – хто на цьому зароблятиме? У РФ збагачуватимуться від продажі зброї лише найвища політична верхівка. Адже переважно військового-промислове виробництво перебуває під грифом «таємно». Зокрема, утаємничено й інформацію щодо фінансових потоків. Від того, що Росія сьогодні на другому місці у світі за експортом зброї пересічним громадянам ні тепло, ні холодно.
Владислав Іноземцев: Після захоплення Криму сталося неможливе — у світі нічого не змінилосяНа людей напряму впливає курс рубля, який від початку російської агресії девальвував у 2,5 раза. Також прямий негативний вплив відчувають російські фінустанови, які не дозволяють кредитуватись російському бізнесу за дешевими ставками за кордоном. Це підриває фінансову систему всієї країни. Ось це має набагато суттєвіший вплив на економічну ситуацію загалом.
За три роки санкцій, за оцінками самих же російських фінансистів, економіка РФ втратила від $250 до $270 млрд. Це і виведення капіталу, і спалювання Національного резервного фонду, який пішов на підтримку національних російських банків і курсу рубля. Якщо триватимуть актуальні санкції, то через рік-півтора вичерпається їхній останній Фонд національного добробуту.
Санкції мають дуже серйозний вплив. Плюс сама РФ запроваджує свої антисанкції, обмежуючи доступ до ринку імпортних товарів. Зокрема, харчів. Це зі свого боку підвищує ціни на вітчизняні товари, підриває купівельну спроможність людей.
Ізолювавшись від світу та перейшовши на оборонні рейки, Росія наступить на граблі СРСР і Північної Кореї, де людям уже давно видають продуктові талони.
Варто зауважити, що у структурі бюджету РФ є велика частка закритих статей видатків. Це, передовсім, витрати на Міноборони, внутрішню службу безпеки (ФСБ) і на фінансування розгалуженої системи агентури, яка працює здебільшого по лінії посольств і консульств. Фінансування цього штабу тримається в таємниці.
За незалежною російською оцінкою, на сьогодні близько 25% російського бюджету саме під таким грифом «фінансової таємниці». Зрозуміло, що частина цих грошей йде на підтримку проросійських політичних сил в Європі.
Можемо говорити, що нині в Росії дотримуються чіткої державної стратегії – гібридна війна проти всіх, окрім Північної Кореї та Венесуели, які залишились її єдиними друзями.
Романія Горбач
