Мешканка Маріуполя, 17-річна Марія Вдовиченко, яка пережила окупацію і фільтраційний табір, розповіла історію своєї сім'ї. Її історію повідомило виданню hromadske.

Сім'я спробувала покинути власний будинок, ще коли почули перші звуки вибухів, однак місто виявилося закрите вже вранці 24 лютого. Тоді і почався справжній жах.

Підвал будинку, де жила її сім'я, виявився непридатним для укриття, тому дівчина з сім'єю залишалася у власній квартирі, коли все гуркотіло навколо. Ховалися у ванній. Від вибухових хвиль здригався весь будинок, щось падало в сусідній кімнаті, але люди запевняли себе, що ці вибухи – десь далеко. Одного разу сталося жахливе - в будинок потрапили снаряди.

Сім'ї вдалося вибратися зі зруйнованого будинку і сховатися в найближчому підвалі, який теж був сповнений жахів. У людей закінчувалися продукти, вони перетворювалися на звірів. Були готові вбити один одного за ковток води. Їжу нема з чого було готувати, воду добували з льоду і снігу.

Марія розповіла, що мама, яка шість років хворіла на полінейропатію, на тлі стресу перестала ходити, також у неї двічі зупинялося серце, ліків і медичної допомоги не було. Реанімував її батько.

Одного разу почула від сусідів, що можна виїхати на Мелекіно. Вони взяли старі, побиті уламками від будівель і скла, "Жигулі" і поїхали під обстрілами. По дорозі зустріли пост "ДНР", на якому, дізнавшись про Маріупольську прописку, відправили сім'ю"на право".

"Згодом військові "ДНР" сказали їхати "вниз". Ми рушили, а вони просто стріляли по автомобілях і людям",- згадала мешканка Маріуполя.

Так вони опинилися в селищі Ялта в Донецькій області, де переховувалися 10 днів. Коли вирішили знову виїхати, "потрапили на фільтрацію в Мангуші".

"Там було два табори. Перший - для людей, які йшли пішки. Вони могли проходити фільтрацію більше місяця, черги були божевільні. Люди щосили намагалися врятуватися і втекти. І ще один табір був для тих, хто машинами"– пояснила дівчина, зазначивши, що останніх теж були тисячі. Виходити забороняли.

За словами дівчини у неї зняли відбитки пальців, відсканували документи, перевіряли телефон, задавали провокаційні питання. Батька теж допитували, били, після чого відпустили. Дорогою до Бердянська він втратив зір через побиття. Так сім'я доїхала до Оріхово в Запоріжжі, де побачила український прапор, навіть спочатку не повіривши.

"Нам кажуть: "Не бійтеся. Це - Україна". Ми почали плакати. Не могли повірити, що ми під захистом, що знайшли свою землю", – зазначила дівчина.

Зараз родина дісталася Львова. Батькові Марії необхідно тривале лікування травми, але всі вже в безпеці.

Нагадаємо, стало відомо кількість постраждалих в результаті можливої хіматаки окупантів на Маріуполь.

Також Politeka писала, що окупанти в Маріуполі підготували відразу три цинічних плани по замітанню слідів.

Як Politeka писала, що мер Маріуполя назвав кількість жертв окупантів у блокадному місті.