Юлій Іоффе: екс-регіонал, кнопкодав і любитель бюджетних коштів

Юлій Іоффе: екс-регіонал, кнопкодав і любитель бюджетних коштів

Юлій Іоффе – довірена особа Януковича і компаньйон Юрія Бойка.

Біографія

Юлій Якович Іоффе народився 10 грудня 1940 року в Луганську.

Освіта

Навчався в гірничо-металургійному інституті Комунарська (Алчевська). У 1964 році закінчив його, отримавши спеціальність гірського інженера-електромеханіка.

Сім’я

Батько Юлія Яковича був гірником. Дружина Любов Іванівна, за фахом – економіст. Працювала у вугільній промисловості. Разом виростили двох синів. Старший, Олександр, – доцент медінституту і практикуючий хірург. Молодший, Артур – має власну юридичну фірму. Є четверо онуків.

Кар’єра

Свою трудову кар’єру Юлій Якович почав у 17 років – працював слюсарем на Комунарському (Алчевському) металургійного заводі. У наступні роки встиг пропрацювати на шахтах – мотористом, механіком, головним енергетиком. З 1976 року обіймав посади в управлінні Краснодонського ШБМУ. У 1980 році – директор шахти “Гірська”. Через дев’ять років очолив підприємство “Стахановвугілля”.

Саме з цієї позиції почав свою політичну кар’єру, ставши депутатом першого і багатьох наступних скликань Верховної Ради України.

У 1990 році пройшов по мажоритарному округу № 55 в Луганській області. Тоді за Іоффе віддали голоси 60% тих, хто прийшов на вибори. А вже в 1992 став віце-прем’єр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу. Пропрацював на посаді рік.

З 1994 по 2006-й – народний депутат України 2-4 скликань. За цей час встиг попрацювати керівником торговельно-економічної місії у складі Посольства України в США. А в парламенті – спочатку увійти до складу фракції Народно-демократичної партії (травень-грудень 1998 року), а потім з неї вийти. До парламенту четвертого скликання в 2002 році Іоффе потрапляє знову по мажоритарці, але вже в складі партії “Трудова Україна”. У 2005-му – заступник голови Республіканської партії України. У наступні два роки працює в.о. заступника міністра палива та енергетики України.

Юлий Иоффе

У 2006 році Іоффе проходить в парламент за списком Блоку політичних партій “Опозиційний блок” Не так! ”

У 2012 році повертається в статус народного депутата у складі Верховної Ради 7 скликання. Проходить по 112-му одномандатному виборчому округу, але на цей раз вже як член Партії регіонів. Десятьох суперників по округу перемагає з майже 47% голосів виборців. На момент виборів Іоффе – директор ТОВ “ДВ Нафтогазовидобувна компанія”. Очікувано, що в парламенті працює саме в Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та безпеки.

8 квітня 2014 року, після анексії Криму Росією, втечі Віктора Януковича і початку війни на Сході України, Юлій Іоффе вийшов зі складу фракції Партії регіонів у парламенті.

А на дострокових виборах Верховної Ради в жовтні цього ж року знову балотується мажоритарником на Луганщині по 112 округу. Знову стає народним депутатом.

Компромат

Юлій Іоффе вважається наближеним Юрія Бойка. У 2004-2005 роках Юлій Якович був довіреною особою тоді ще кандидата в президенти Віктора Януковича.

Юлий Иоффе

У 2012 році програма “Наші гроші” опублікувала розслідування під заголовком “Заступник Юрія Бойка заробив ще чверть мільярда на підконтрольному Бойку держпідприємстві”.

Журналісти-розслідувачі відзначають: «ДП« ТЕЦ-2 «Есхар» 31 грудня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» на придбання вугілля на суму 237,60 млн грн. Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель». Придбано 300 тис тонн вугілля марки А сорту АШ збагачений по 792 грн. /т. З урахуванням цієї закупівлі «ДВ нафтогазовидобувна компанія» в 2011 році виграла тендери харківської ТЕЦ-2 «Есхар» на поставку вугілля на загальну суму 414,00 млн грн. У грудні 2010 року компанія також отримала вугільний підряд харків’ян на суму 176 млн грн. Директором і співзасновником ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» є Юлій Іоффе. Раніше він працював заступником міністра з питань ПЕК Юрія Бойка».

Сайт ГО «Чесно» пише про Іоффе наступне: «Кнопкодав. Фігурант антикорупційних розслідувань за фактом податкових зловживань, владних зловживань і тендерних махінацій. Голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року».

На позачергових виборах до парламенту, восени 2014 року, спалахнув скандал навколо мажоритарних округів Луганської області. По одному з них в парламент йшов Юлій Іоффе. Представники окружних комісій тоді навіть просили ЦВК не визнавати вибори такими, що відбулися. Члени комісій опублікували звернення в ЗМІ:

«Ми заявляємо про те, що комісії не можуть працювати де-факто, що веде до неможливості встановлення результатів виборів відповідно до закону у всій Луганський області. Тому ми закликаємо визнати вибори в Луганській області не відбулися і призначити повторні вибори. При цьому це стане можливим тоді, коли умови роботи окружкомів будуть забезпечені фізично і юридично.

У заяві, адресованій ЦВК, СБУ, прокуратурі, поліції, міжнародним і українським організаціям-спостерігачам, зазначається, що окружкоми в області не мали можливості виконувати обов’язки “чесно, прозоро та у відведенні законом строки у зв’язку з постійним тиском з боку окремих учасників виборів, а в деяких випадках взагалі недопущення членів комісій до роботи”.

“Працівники виборчих комісій перебувають під постійним «прицілом» окремих кандидатів, зокрема, вважають одномандатні округи «своїми», «підгодованими» і намагаються різними засобами впливати на процес і, відповідно, результат підрахунку голосів. Крім цього, постійно йде поширення заяв від самопроголошеної «ЛНР», погроз від бойовиків щодо переслідування працівників окружкомів, можливого викрадення і загрози життю цих людей … Працівники окружкомів не можуть виконувати свої обов’язки, оскільки це в прямому сенсі загрожує їхньому життю і безпеці членів їх сімей», – підкреслюється в зверненні.

22 вересня 2016 року вийшло розслідування про перельоти народних депутатів чартерними рейсами. Відомості про них не вказані в деклараціях. На приватному борту були помічені і Бойко з Іоффе, пише “Чесно” з посиланням на “Схеми”:

«На такому ж літаку 22 серпня 2016 прилетіли до Києва Юрій Бойко і Юлій Іоффе. На питання журналіста про польоти приватним літаком депутат Юрій Бойко дивується: «Серйозно? Ви, напевно, з кимось сплутали. Покажете, тоді поговоримо». А на уточнююче питання, чи дійсно він не літає на чартерах, відповів: «Я такого не сказав». Депутат Юлій Іоффе вибрав іншу стратегію відповіді на питання – запевнив, що не пам’ятає, ні хто оплачував цей чартер, ні чи взагалі летів  ним. У компанії, яка здає в оренду цей літак, повідомили, що переліт Харків-Київ коштує 8,5 тисяч євро».

Хоча цікаво, що сам Іоффе колись розповідав журналістам, що він багата людина, і «може дозволити собі віддавати пенсію на благодійність, повідомивши, що веде вугільний проект з англійськими інвестиціями».

Декларація

У декларації народного депутата за 2018 значиться, що за роботу у Верховній Раді він отримав 718 тисяч гривень зарплати. Ще 163 тисячі гривень заробили члени його сім’ї. На рахунках в банках Іоффе має: 104 тисячі доларів, 7 тисяч євро і 14 тисяч гривень. Ще 146 тисяч доларів і 98 тисяч гривень депутат тримає в готівці. Сім’я політика має грошових вкладів на 108 тисяч євро, 8 тисяч доларів і 28 тисяч гривень. Плюс – 253 тисячі доларів готівкою.

Володіє всього однією квартирою на 204 квадратних метра і нежитловим приміщенням на 33 метра. Пересувається депутат на “Mercedes-Benz” 2013 року. Також у власності значиться машина марки “Хюндай” 2004 року випуску. Згідно з декларацією, члени родини депутата автомобілями і нерухомістю не володіють.

матеріали рубрики
Кириленко Іван Григорович: комсомолець, комуніст і старожил української політики Досьє
Кириленко Іван Григорович: комсомолець, комуніст і старожил української політики
Андріїв Богдан Євстафійович: мер-антимайданівець і фігурант корупційного скандалу Досьє
Андріїв Богдан Євстафійович: мер-антимайданівець і фігурант корупційного скандалу
Буряк Володимир Вікторович: керівник Запоріжжя, який вирішив стати народним депутатом Досьє
Буряк Володимир Вікторович: керівник Запоріжжя, який вирішив стати народним депутатом
Олег Бондаренко: загадковий еколог з команди нового президента Досьє
Олег Бондаренко: загадковий еколог з команди нового президента
Лівінський Михайло Олександрович: досьє і компромат на сірого кардинала Юлії Тимошенко Досьє
Лівінський Михайло Олександрович: досьє і компромат на сірого кардинала Юлії Тимошенко
Чубаров Рефат Абдурахманович: правовірний з комуністичним минулим Досьє
Чубаров Рефат Абдурахманович: правовірний з комуністичним минулим
Цимбалюк Михайло Михайлович: біографія і досьє відданого солдата Януковича Досьє
Цимбалюк Михайло Михайлович: біографія і досьє відданого солдата Януковича
Вадим Сергійович Бойченко: досьє “ахметівського” мера Маріуполя, який відмовився визнати РФ агресором Досьє
Вадим Сергійович Бойченко: досьє “ахметівського” мера Маріуполя, який відмовився визнати РФ агресором
Пузійчук Андрій Вікторович: темна конячка в партійних списках, з репутацією любителя клубних вечірок Досьє
Пузійчук Андрій Вікторович: темна конячка в партійних списках, з репутацією любителя клубних вечірок
Волинець Михайло Якович: активний учасник страйків гірників та бійок в парламенті Досьє
Волинець Михайло Якович: активний учасник страйків гірників та бійок в парламенті
Андрій Володимирович Портнов: досьє чиновника Януковича і захисника Тимошенко Досьє
Андрій Володимирович Портнов: досьє чиновника Януковича і захисника Тимошенко
Смешко Ігор Петрович: біографія, компромат і зв’язки з ФСБ Досьє
Смешко Ігор Петрович: біографія, компромат і зв’язки з ФСБ