Мусій Олег Степанович — український лікар, нардеп України VIII скликання, ексміністр охорони здоров’я України в уряді Арсенія Яценюка, організатор медичної служби на Євромайдані.
Біографія
Мусій Олег Степанович народився 12 травня 1965 року в селі Переспа, Сокальський район, Львівська область.
Сім’я
У шлюбі. Дружина: Храновська Наталія Миколаївна — фінансист. У Олега дві дочки: Христина і Тетяна.
Освіта
Олег Мусій закінчив середню школу із золотою медаллю. У 1982 році вступив на лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О. Богомольця, де отримав спеціальність анестезіолога і реаніматолога. Під час навчання проявив прагнення до наукової діяльності.
З 1983 по 1988 рік був одним з голів Студентського наукового товариства імені А. Киселя.
У 2001 році навчався в Польщі реформуванню системи охорони здоров’я.
У 2005 році пройшов навчання в школі охорони здоров’я НаУКМА та Інституту Світового банку за напрямом «Реформування сектору охорони здоров’я та стабільне фінансування в Україні».
У 2007 році проходив програму «Створення законодавчих можливостей для фахівців соціальної сфери» в США. Також в цьому році вивчав досвід побудови і функціонування системи охорони здоров’я і лікарського самоврядування в Фінляндії.
У 2008 році проходив курси в Австрії та Німеччині, закінчив Національну медичну академію післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, де отримав другу лікарську спеціальність «Організація і управління охороною здоров’я».
У грудні 2009 отримав вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров’я».
У березні 2012 року закінчив курси Інституту стратегічних досліджень в Кракові по темі «Адміністрація і неурядові організації».
Кар’єра і бізнес
Паралельно навчанню, Олег Мусій працював медбратом в реанімаційному відділенні Київської лікарні №25.
У серпні 1988 року почав працювати в Київському НДІ нейрохірургії пройшов інтернатуру з анестезіології-реаніматології в Київському медичному інституті.
До травня 1992 року Олег працював лікарем анестезіологом-реаніматологом відділення відновного лікування НДІ нейрохірургії.
З 1992 по 1994 рік обіймає посаду лікаря в дитячій юнацькій спортивній школі Нивки футбольного клубу «Динамо-Київ».
У 1995 році Мусій стає заступником директора з медичних питань спільного підприємства Адоліс.
З 1997 по 2001 рік Олег очолює спільне підприємство Віола.
З 2001 по 2013 рік обіймає крісло голови Київського лікарського товариства.
У грудні 2005 року став членом Вищої медичної ради Міністерства охорони здоров’я України.
З 2005 по 2014 рік Мусій очолював Громадську раду при МОЗ України (обирався 4 рази поспіль на посаду глави).
У 2006 році став віце-президентом Української медико-правової асоціації.
З 2008 по 2012 рік Олег Мусій входить в колегію МОЗ України.
У 2009 році був співавтором і одним з ініціаторів прийняття Етичного Кодексу лікаря України.
У 2010 році Олег Мусій був обраний до правління міжнародної лікарської організації — Південно-східний європейський лікарський форум (Southeast European Medical Forum, SEEMF, Bulgaria).
У вересні 2012 року став віце-президентом SEEMF.
З лютого 2013 по лютий 2014 року Олег був помічником-консультантом нардепа України.
Під час активних протистоянь героїв Євромайдану і «слуг» Януковича, Мусій надавав допомогу пораненим героям, за що і отримав особливу популярність. В уряді Яценюка Олег був практично безальтернативною кандидатурою на посаду Міністра охорони здоров’я. 27 лютого 2014 року він очолив міністерство.
За свою короткострокову діяльність на цій посаді, Олег встиг потрапити в ряд скандалів, які пов’язані з корупцією та крахом міністерства охорони здоров’я. Дійшло до того, що Мусій запропонував бійцям АТО самим турбуватися про ліки.
Як результат, 1 жовтня 2014 року Кабмін відсторонив Олега Степановича Мусія з посади міністра охорони здоров’я. Виконуючим обов’язки був призначений Василь Лазоришинець.
23 грудня 2014 року окружним адміністративним судом Києва розпорядження про відсторонення Мусія з посади міністра було визнано таким, що не відповідає законодавству, але при цьому, суд відмовився прийняти позов про визнання його незаконним.
Звинувачуючи Яценюка в своїх провалах, Олег Мусій стає нардепом VIII скликання на позачергових парламентських виборах в жовтні 2014 року. Балотувався по одномандатному виборчому округу №124 у Львівській області. У Верховній Раді став членом фракції БПП, зайняв крісло заступника голови Комітету з питань охорони здоров’я, увійшов до групи з міжпарламентських зв’язків з ФРН, Польщею, США, Грузією, Канадою, Австрією і Австралією.
У липні 2015 року став членом партії «Народний контроль», на чолі якої був Дмитро Домбровський.
11 серпня 2015 року Мусій зареєстрував свій законопроект про перейменування «копійки» в рубль, чим викликав тільки сміх і обурення у народу України.
31 серпня 2015 року Олег заявив про вихід з БПП. Цей вчинок обґрунтував як протест проти внесення змін до Конституції України.
18 лютого 2016 року Олег Мусій залишає парламентську коаліцію. З ним йде ще двоє членів «Народного контролю».
1 листопада 2018 року РФ ввела санкції проти 322 українців, включаючи Олега Мусія.
У 2019 Олег Степанович Мусій балотувався в парламент України IX скликання від партії «Громадянська позиція» по 124 виборчому окрузі як безпартійний. Програв представнику партії «Слуга народу» Юрію Камельчуку, який недавно поскандалив з Іриною Фаріон.
Компромат
Абсолютний провал в МОЗ України
Претензії до міністра Мусія почалися практично відразу. Попри обіцянки знизити ціни ліки на 30-40 % за рахунок ліквідації корупційної складової при їх закупівлі, ситуація з постачанням ліків на ринок України набула катастрофічних масштабів. Дійшло до того, що міністр запропонував учасникам АТО самим турбуватись про необхідні ліки. Станом на середину літа 2014 року до країни була завезена лише чверть необхідної кількості імпортних ліків, практично на грані виживання були поставлені категорії хворих, що отримували ліки від держави (хворі на гемофілію, СНІД, туберкульоз, онкохвороби тощо).
У середині літа почали з’являтися журналістські розслідування, які доводили: Мусій адаптував під власні апетити корупційну тендерну систему, що її було створено в Мінздоров’я за його попередниці Р. Богатирьової. Водночас, коли діяльність Мусія на посаді міністра стала об’єктом критики на засіданнях уряду, він почав обвинувачувати у власних промахах прем’єра, що й продовжував робити під час власної передвиборчої кампанії, вдало злившись з хором штатних критиків Яценюка за олігархічні гроші.
20 жовтня 2014 року прем’єр А. Яценюк проголосив з парламентської трибуни, що міністра Мусія відсторонено від посади «за повний провал і корупцію в Мінздоров’я, за те, що не забезпечена закупівля медичних препаратів і лікарських засобів, за те, що ціни на ліки як зростали, так і зростають далі».
Перейменування «копійки» в «рубль»
11 серпня 2015 року народний депутат Олег Мусій зареєстрував законопроект № 2491а «Про внесення змін до деяких законів України щодо введення історично обґрунтованого найменування рубль як меншої частини грошової одиниці України гривні».
Бійка з Дмитром Шерембеєм
Депутат Верховної Ради Олег Мусій побився з головою «Всеукраїнської мережі ЛЖВ» (організації, яка об’єднує ВІЛ-позитивних людей) Дмитром Шерембеєм. В ході дискусії Мусій обізвав Шерембея «відомим брехун», а його організацію — класичним прикладом «грантоїдських організацій», яка «пиляє гроші». Після цього Шерембей підійшов до нього і хлюпнув водою. Зав’язалася більш серйозна бійка, і щоб розтягти забіяк, знадобилось зусилля трьох чоловіків. Мусій потім сказав, що він депутат і його не можна чіпати.
«Я хочу офіційно зробити публічну заяву про злочин проти народного депутата, скоєний громадянином Шерембеєм, в тому числі при участі телеканалу Прямий, який не забезпечив безпеку народних депутатів, яких він запрошує», — сказав він і попросив відреагувати «спецслужби і Генеральну прокуратуру».
Незаконна компенсація за житло
Крім того, нардеп не декларує отримання компенсації за оренду житла. Разом з тим, за 2017 рік депутат задекларував 3,1 млн. грн, 162 тис дол. та 29 тис євро лише готівкою. Ще майже 70 тис дол. готівкою задекларовані на дружину Мусія.
Пізніше джерело в правоохоронних органах розповіло журналістам, що НАБУ розслідує відшкодування нардепам коштів за оренду житла. За його словами, слідство намагалося отримати доступ до документів апарату Верховної Ради, проте слідчий суддя відмовив. Водночас, як вказує джерело, розпорядник документів-представник апарату парламенту не виступав проти надання запитуваних документів. Попередня кваліфікація – ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Декларація
Починаючи з 2013 року, Олег Степанович Мусій регулярно надає декларації про власний майновий та фінансовий стан. Так, в щорічній декларації за 2018 рік він вказав таке нерухоме майно:
- 3 квартири (2 в Києві і 1 в Червонограді, Львівська область), загальною площею 200,5 м2;
- гараж, площею 20 м2.
До цінного рухомого майна, яке Олег Мусій вказав у декларації за 2018 рік, відноситься:
- наручний чоловічий годинник Maurice Lacroix;
- ювелірні вироби — браслет з коштовним камінням.
До автомобілів Олега і його родини належить:
- Пежо 407 2,0 2006 року випуску;
- Ніссан Кашкай 2013 р.в.
Дохід Олега Мусія за 2018 рік склав: вісімсот сорок шість тисяч триста шістдесят чотири гривні. З яких 423 тисячі гривень — зарплата і 422 тисячі — отримані гроші, пов’язані з виконанням депутатських обов’язків.
Грошові активи Олега Мусія складають:
- чотириста двадцять шість тисяч сімсот десять гривень;
- двісті чотири тисячі доларів;
- двадцять дев’ять тисяч сімсот євро.
На дружині Олега числиться шістдесят вісім тисяч доларів.
Посилання
Олег Мусій зареєстрований у соціальній мережі Facebook. На своїй сторінці він активно ділиться новинами, особистою думкою і фотографіями.
