Скандал довкола виставленого на приватизацію Одеського припортового заводу обростає цікавими подробицями. Як сказала би дівчинка Аліса – все дивнуватіше й дивнуватіше. А я би додав, що попереджав про це з самого початку.
Отже, по суті.
Перший заступник директора ОПЗ Микола Щурик пише, що НАБУ і САП в своєму останньому клопотанні у справі визнали, що жодних доказів провини самого Щурікова і голови наглядової ради ОПЗ Сергія Переломи немає. Крім даних експертизи, які він називає фіктивними. Він повідомив, що 25 серпня детективи НАБУ вручили йому і Сергію Переломі клопотання про продовження терміну досудового слідства до чотирьох місяців, а підставою для продовження є необхідність проведення додаткової експертизи.
І ось тут найцікавіше.
“Директор, і він же засновник (такий собі Пилипенко В.В.) аудиторської компанії “Аудит-Конус”, яка так завзято виконує замовні експертизи для НАБУ, має прямий стосунок до виведення грошей із банку “Надра”. Тобто знову, як і з суддями, використана схема, де виконавець під ковпаком у правоохоронців”, – говорить Щурик. Ось і всі докази.
На думку Щурікова, фактично НАБУ і САП підтвердили, що все обвинувачення за ОПЗ грунтується на фіктивній експертизі приватної фірми! Ось і вся основа великої сенсації – більше нічого немає.
За більшістю гучних процесів стоять економічні інтереси. Це – не новина. І якщо піднімається шум довкола виставленого на продаж цікавого активу, отже – хтось просто хоче забрати його за меншою ціною і відлякати конкурентів. Щуриков переконаний, що саме зниження ціни приватизації і стало головною причиною скандалу. І я з ним цілком згоден.
Одним підписом скомпрометувати Центр сертифікаціїХтось хоче відлякати конкурентів, створивши активу репутацію проблемного. Абетка. І цей впливовий хтось підключив до процесу НАБУ, САП. Ну, а гучні заяви губернатора Саакашвілі на цю тему ще більше погіршили ситуацію. Щоб ви розуміли ціну питання – спершу йшлося про 500 мільйонів доларів, а зараз про 250 млн. Тобто, 250 мільйонів доларів ми ймовірно вже втратили…
Я не думаю, що НАБУ і САП усвідомлено беруть участь в цьому «прихватизаційній» справі. Швидше за все, їх використовували втемну. Про мотиви Саакашвілі говорити не хочу – поки не хочу. Але прийде час – і я переконаний, його роль в цій справі буде розкрита повністю.
А за фактом держава втрачає можливість вигідно продати свій актив серйозним західним інвесторам «завдяки» зусиллям людей, які отримують зарплату з державного ж бюджету.
Ось такий український парадокс…
