Ведені урядом в 2018 році квоти на імпорт сірчаної кислоти призвели до дефіциту ресурсу на ринку, що може спровокувати зупинку коксохімів і екологічну катастрофу. Про це пише видання Znaj.ua.
Видання зазначає, що сірчана кислота потрібна коксохімам так само, як людині кисень. Її завдання - "уловлювання" побічних забруднюючих елементів при очищенні коксового газу. Якщо цього не робити, неочищений газ за місяць виведе з ладу газопідвідну апаратуру коксових батарей. Як кажуть виробничники,"спалить нам всі котли". Однак більш страшним наслідком нестачі сірчаної кислоти для коксохімів стануть викиди в атмосферу і екологічна катастрофа.
"Тому такого поняття як "дефіцит сірчаної кислоти" в країні з великою часткою ГМК-виробництва не може бути апріорі. Тим не менш, металурги вже кілька разів опинялися на межі, коли запаси сірчаної кислоти знижувалися до критично низького рівня", - повідомляє Znaj.ua.
Причиною дефіциту сірчаної кислоти на українському ринку є введені урядом квоти на її імпорт. Що призвело до монополізації ринку і зростання цін на ресурс, однак при цьому вітчизняні виробники не здатні задовольнити попит на кислоту в повному обсязі.
"У 2018 році "Сумихімпром" і "Східний ГЗК" клятвено пообіцяли Міжвідомчій комісії Мінекономіки, що після введення протекціоністських заходів вони мало не в два рази наростять виробництво сірчаної кислоти. Їм повірили і ввели квоти. Але вдвічі зросли тільки ціни", - підкреслює Znaj.ua.
Нагадаємо, з 1 вересня 2018 р. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на постачання сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника. В результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже в два рази, відбулася монополізація ринку. Це, в свою чергу, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає - купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки у обмеженого кола постачальників, якими як правило є приватні компанії, а не Державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.
Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти та олеуму для нівелювання ризиків недозабезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.
