Музичний інструмент став символом опору українців
Під час протестів в Україні, виставлене на вулицю старе піаніно, перефарбоване в жовті і блакитні кольори, стало символом спротиву українців, пише Politeka з посиланням на Al-Jazeera.
Видання розповідає про студентку Антуанетту Міщенко, яка грала на піаніно майже щодня і щоночі. Її музика говорила про мир і непокору міліції, її музика завжди збирала людей.
Непотопляємі: Як за три роки змінилися обличчя Євромайдану (фото)Уперше дівчина прийшла на революційний Майдан у грудні 2013 року. Піаністка зізнається, що не думала грати на Майдані весь час. Однак коли великий музичний інструмент намагалися забрати на барикади, вона висловилася проти цього і змогла переконати протестувальників використовувати піаніно за своїм прямим призначенням.
«Так я почала грати. Я часто грала Фредеріка Шопена. Його музика була символом революції в Польщі 19 століття. Люди просили мене грати «Місячну сонату» Бетховена, твори Баха, Моцарта та інших. Ми багато співали і танцювали», – згадує вона.
За словами Міщенко, під час гри вона не відчувала холоду. Піаністка грала на революційній сцені і біля київської мерії.
«У січні, коли мене покликали на сцену, я грала без перерви півтори-дві години. Відпочивала, грілася і знову грала», – говорить вона.
Найчастіше на піаніно грали гімн України і народні пісні. Але там грала не лише Антуанетта, а й інші музиканти. Серед них була і Людмила Чичук – викладач київської консерваторії.
«Піаніно стало символом нашої революції. Багато моїх студентів грали на ньому під час революції, навіть коли стовпчик термометра показував мінус 30 градусів. Адже музика об’єднувала людей і давала їм надію», – розповідає вона.
Третій Майдан: бути чи не бути?Піаніно іноді ставало сильніше, ніж коктейлі Молотова, кажуть самі учасники протесту. Історії про революційне піаніно спонукали Міщенко зняти свій власний фільм про нього.
«Я зрозуміла, що повинна була розповісти про це всім. Одного разу я бачила чоловіка, який був у масці і куленепробивному жилеті. Коли він повертався після барикад, його руки були чорними від бруду, він сідав за піаніно і грав на ньому», – каже Антуанетта.
«Мій фільм про піаніно найважливіше, що я повинна зробити у своєму житті. Я була свідком того, як музика стала частиною революції, стала символом її. Музика стала сильним інструментом опору і об’єднала людей. Це те, про що я хочу розповісти у фільмі», – ділиться своїми планами піаністка.
Зараз революційне піаніно стоїть у центрі Києва, поблизу Головпоштамту. Навіть після революції багато людей приходять послухати музику там, адже на ньому весь час хтось грає. Українці самі налаштовують піаніно і обмотують хустками, щоб інструмент не замерзав, як вчилися це робити під час революції.
