Серед польських роботодавців є ті, хто використовують працю найманих працівників з-за кордону, особливо з України, фактично на межі порушення закону

Про це йдеться в статті польської газети Dziennik Gazeta Prawna під заголовком «Трудові табори для українців», передає Politeka.

Автори статті, Марек Хазінскі і Гжегож Ослецкі, пишуть про тривожну закономірність у Польщі, пов’язаної з іноземними працівниками, більшість з яких – це українці.

Польська влада відвертається від України – Gazeta Wyborcza

За їх словами, їх працевлаштування в Польщі все більше нагадує «принципи, скопійовані безпосередньо з панських фільварків». Роботодавці укладають не трудові, а цивільно-правові договори, які всі робочі витрати переносять на плечі безпосередньо працівників – це одяг, інструмент і т.п.

При цьому, за даними газети, зарплата таких працівників найчастіше нижча за закріплену на рівні закону «мінімалку» в Польщі. І роботодавець може дозволити себе штрафувати працівників без пояснення причин, а такі штрафи можу в десятки разів перевищувати зарплату.

Популярні новини зараз

Фаворитка Ями видала скандальну правду про переможницю Танців з зірками: «Це помітили всі»

Каменських з опухлим обличчям і без макіяжу приголомшила виглядом: "Снігуронька вже не та"

Христина Асмус плаче після постільної сцени: "Забудьте, що я дружина Гаріка", відео

Кошового з «Квартал 95» побили прямо на зйомках, кадри облетіли мережу: «Ось це жорстко!»

Показати ще

«не може полишити працю раніше, ніж за три місяці від моменту, коли він попередить про це свого працедавця. Якщо ж вчинить це раніше, то за кожен невідпрацьований день має заплатити 1 тис. злотих штрафу(близько 6,7 тис. Грн, – Ред.). Натомість фірма, що його працевлаштовує, може звільнити такого працівника будь-якої миті без пояснення причин звільнення. Чимало також інших прикладів несиметричних відносин між працедавцями і українськими робітниками, що можна назвати лише одним словом – експлуатація», – йдеться в статті.

Водночас, як відзначають Хазінскі і Ослецкі, протидіяти такій поведінці досить важко, адже дії роботодавців залишаються законними. За словами віце-міністр праці Станіслава Шведа, такі договори знаходяться «на межі права»