Днями в ЗМІ і паблік соцмереж стали з’являтися фотографії розміщених на столичній Окружній і Троєщині лотерейних автоматів
Про це повідомляє Стіна.
Зовні вони дуже нагадують знайомі кожному українцю платіжні термінали типу iBox. Поки що, цей призабутий вид азартної гри засікли тільки в столиці, але експерти не виключають, що якщо лотомати будуть користуватися популярністю, то вони заполонять вулиці та інших українських міст.
При цьому, офіційні лотерейщики всіляко відхрещуються від своєї причетності до такого виду діяльності відзначаючи, що законність таких автоматів під великим питанням.
«Це не наше обладнання, у нас такого немає. Схоже на незаконну діяльність », – зауважив у розмові з UBR.ua директор Української Національної Лотереї Андрій Бочковський.
Сумніваються в законності лотоматов і компанії з виробництва та продажу сенсорних кіосків. Хоча й не заперечують, що дзвінків від зацікавлених такими апаратами підприємців стало помітно більше.
Обережно: рахунки українців атакували по смс«Люди періодично телефонують, цікавляться. Але ми зараз ними вже не займаємося через сумнівну законність і проблем з процессингом.
З іншого боку, ринок зацікавлений у продажу таких апаратів і якби їх легалізували, то ми тільки виграли », – розповів UBR.ua директор компанії« Інформаційні табло »Дмитро Федоренко.
Юристи ж кажуть, що лазівка в законодавстві все-таки є. Правда, з деякими застереженнями.
«Діяльність лотоматов виглядає абсолютно законною за винятком декількох слизьких моментів в частині обліку реалізованих квитків, реєстрації тиражу лотереї, її виду, номіналу квитків і ведення обліку продажів, а також видачі чеків« гравцям», – зауважив у розмові з UBR.ua адвокат ЮК «де-юре» Андрій Павлишин.
В цілому ж, схема по легалізації лотоматов виглядає наступним чином. Організація, що має ліцензію на випуск і проведення лотерей в Україні, випускає електронний тираж лотереї з вартістю квитків, яка відповідає вартості звичайних ставок в лотомате.
За договором з агентом така організація надає право агенту продавати лотерею через його електронні засоби (або передає агенту свої спеціальні технічні засоби). Той вже за допомогою лотоматов продає лотереї. Спочатку гравець вибирає «візуалізацію», що не гру, а саме візуалізацію виграшу або програшу в лотереї. У різних візуалізації лотерея одна і та ж.
Коли гравець клацає на кнопку «зробити ставку», система купує електронний лотерейний квиток, ідентифікує його на предмет виграшності / програшну, і показує на екрані візуалізацію виграшу або програшу. Тобто всі ці «танцюючі мавпи», які гравець бачить на екрані – це тільки візуалізація, під який прихована покупка-продаж електронних квитків.
Виграш клієнта враховується в системі, як сума грошових коштів гравця, яка повинна бути повернена йому агентом. Вибір «на подвоєння» реалізований через покупку квитків спеціального випуску і номіналу.
«Вигоду отримують бенефіціари зазначеної схеми і ліцензіати лотерейної діяльності. Обслуговують систему або окремі агенти, або свій же штатний персонал ліцензіатів. Точну схему назвати складно», – говорить Павлишин.
Проте, кажуть юристи, цей апарат один в один працює як стандартний ігровий автомат. За рахунок високої візуалізації гри він є досить привабливим для гравця. І, як правило, лотомати ставляться в місцях з хорошою прохідністю.
«Це звичайний торговий автомат. Порядок його розміщення контролюється тільки муніципальним законодавством, і в кожному місті він різний. Але немає великих труднощів в легалізації місця установки лотомата. Можна провести аналогію в розміщенні з вендинговими апаратами, кофемашинами і апаратами iBox», – додав Андрій Павлишин.
У законі ж є вимога про те, що призовий фонд лотереї повинен становити не менше 50% від тиражу. Який відсоток повернення закладений в лотоматах, не маючи точної інформації про тираж лотереї – сказати неможливо, але він точно буде не менше 50%. А сам лотомат приносить хороший дохід.
«Коли вони були популярні, ще до подій 2014 року. Вони приносили своїм власникам від $ 500 до $ 1 тис. На місяць. При вартості нового апарату в $2,5 тис. Окупатися вони повинні були за півроку. Зараз же вони працюють, швидше за все, за тією ж схемою, що і азартні «інтернет-клуби». Функціонували ж вони на віддалених серверах за межами країни», – помітив нам Дмитро Федоренко.
Як раніше писала Politeka, жителі Одеси скаржаться, що шахраям вдалося якось роздобути гроші з їх карт ПриватБанку.
